«Підставили» стадіон «Арена Львів» не місцеві вболівальники, – «Укрінформ»

«Укрінформ», реагуючи сьогодні, 13 листопада, на відставку першого віце-президента Федерації футболу України (ФФУ) Сергія Стороженка публікацією Олександра Жолобецького «Неспортивний фол: ще раз про санкції ФІФА», принагідно згадав про дискваліфікацію стадіону «Арена Львів», відкладену наразі через апеляцію Федерації футболу України:

«Повідомлення про те, що «опальний» віце-президент ФФУ пішов-таки у відставку, була сприйнята багатьма майже з полегшенням. Здивувало, щоправда, формулювання. «За станом здоров'я» – людині можна поспівчувати. Але функціонери, які проштрафилися і були «спіймані за руку», мали б каятися і йти у відставку через скоєне, а не під іншими більш пристойними приводами.

Про лист першого віце-президента Федерації футболу України (ФФУ) Сергія Стороженка, де Україна сама чи то просить, чи то настійно рекомендує ФІФА дискваліфікувати львівський стадіон за відомий інцидент 6 вересня під час матчу збірної проти Сан-Марино, не писав в Україні тільки ледачий. Називалися різні версії події – від провокації до внутрішніх протиріч в самому ФФУ.

Причини для такого звернення і справді мали б бути серйозними, оскільки реакція ФІФА виявилася жорсткою – міжнародна дискваліфікація «Арени Львів» на термін у п'ять років плюс наступний матч збірної без глядачів, де б він не відбувався. Подія безпрецедентна, а жест футбольного функціонера виявився самовбивчим.

На футбольних полях і на трибунах часто вирують пристрасті, іноді в умовах дійсно драматичних. Можна переглянути матчі за участю збірних Сербії чи Хорватії, Румунії чи Угорщини, благо жереб ніби спеціально зводить ці країни у футбольних поєдинках. 

Атмосфера на трибунах, будь то у Загребі, Белграді чи в будь-якому іншому подібному місці, далеко не безтурботна, фаєри і хуліганські витівки видаються мало не найневиннішою «забавою». Антураж подібних матчів є непорівнянним з піднесеною і в цілому мирної атмосферою у Львові на зустрічі Україна – Сан-Марино, яку українці виграли з розгромним рахунком.

Хоч, напевно, це зараз не так важливо. Рішення ФІФА було прийняте.

Питання не до ФІФА, а до українських функціонерів, що ініціювали санкції проти українського ж стадіону, одного з кращих за ступенем підтримки національної збірної.

Сталося це в результаті подій відверто провокаційних. Група явно залітних «уболівальників» то улюлюкали по-мавпячи (пропаганда расизму), то викидали «зиги» (нацистський жест), явно дисонуючи на тлі переважної маси львівських уболівальників.

Атрибутика у вигляді червоно-чорних прапорів, портретів Степана Бандери і Романа Шухевича притаманна саме львівським стадіонам вже багато років, і нікому на думку не спадало (донецькі міліціонери не беруться до уваги) розглядати цю атрибутику як нацистську. Про те, що провокатори були явно залітними, свідчать очевидні факти. Наприклад, надпис «88» на майці одного з уболівальників, як і розгорнуте цією ж компанією гасло на англійській «Good night, left side» («На добраніч, ліві»), мало що говорять українському вболівальнику. З тієї простої причини, що розмовляє він іншою мовою і послуговується кирилицею.

Хоча й гасло, і латинське відображення «вісімок» за подобою до SS дуже, навіть надто зрозумілі Європі. Це означає, що вистава від початку була поставлена спеціально «під Європу», а Стороженко став лише статистом, який зробив постріл з винесеної на сцену рушниці.

Зрозуміло, що такий «експромт» був добре підготовлений. Незрозуміло, що могло перешкодити українським СБУ та МВС розслідувати цю справу, ідентифікувати провокаторів, з урахуванням численних фотографій і відео того, що відбулося.

Така «безкарність» виконавців викликає насторогу, оскільки провокації можуть «вистрілити» будь-якої миті в Донецьку, Харкові, Полтаві чи Сумах. Або навіть на матчі з Францією.

Битва української збірної проти французів за право грати на чемпіонаті світу в Бразилії обіцяє стати справді епічною. Під час жеребкування дуже багато вболівальників не хотіли побачити суперником України саме Францію, але не стільки через силу визнаних європейських грандів, скільки через побоювання навколофутбольних інтриг. Справжні вболівальники просто не можуть дозволити використовувати себе як інструмент, за допомогою якого результати цього матчу могли б бути вкрадені, не залежно від того, на чиєму боці виявиться перемога.

...Всі українські «збірники», що гравці, що тренери, яких доводилося чути, мало не в унісон твердять: от би всі матчі збірної проводилися у Львові, де «мурашки по шкірі йдуть в кінці гри, коли гімн стадіон затягує», «ноги самі несуть» і все таке... Це, звичайно, романтична лірика – грати потрібно вміти за будь-якої погоди і на будь-якому стадіоні. Але футболісти мусять грати у футбол, запобігати провокаціям мають зовсім інші люди.

А Сергієві Стороженку хотілося б побажати здоров'я. І послідовності.

Йдучи – йди. Оскільки його вчинок з «Ареною Львів» не витримує жодної критики.

«Це якась ганьба», – як казав один з відомих літературних персонажів.

«ЩЛ» інформував про Сергія Стороженка в публікаціях «ФФУ просила (!?) FIFA дискваліфікувати «Арену Львів», «Лист безграмотного Стороженка до ФІФА (переклад), в якому він розширив Другу світову війну до 1946-го (!?) року», «Подав у відставку перший віце-глава ФФУ, який просив дискваліфікувати «Арену Львів» та «Ініціатор дискваліфікації «Арени Львів» – уже не перший віце-глава ФФУ». 

Термінові повідомлення читайте на каналі DailyLviv.com в Telegram та у Facebook