Міфи про шкідливість норкових ферм розвіялися у Польщі і Данії

Відео: Львівський прес-клуб

Про це громадські активісти і журналісти розповіли під час брифінгу у Львівському прес-клубі.

- Якби ферма з виробництва норок була екологічно шкідливою, то цей господар з родиною побудував би собі житло десь далеко. А коли ми були у Польщі, то побачили ферму посеред села. Я здивувався: як може бути ферма посеред села, коли в нас, в Україні, всі кажуть, що це небезпечно? Спитав у мешканців-сусідів з фермою. Вони зізналися, що інколи вітер заносить  невеликий запах. А більше жодних незручностей від ферми не відчувають, - розповів мешканець м.Буськ, зоотехнік та біотехнолог Олег Ільків.

Він також підрахував,  що коли інвестор, який хоче побудувати норкову ферму, прийде у Львівську область, то бюджети різних рівнів отримуватимуть понад 4 млн гривень. А найближче село для свого розвитку на додачу – 500 тисяч гривень щорічно. Також ферма створить 80 робочих місць для місцевих мешканців та платитиме понад 10 тисяч гривень заробітної плати щомісяця кожному працівникові.

- Я пам’ятаю як 15 років тому, коли підприємство «Лендком Юкрейн» розпочало ставити елеватори у Буському районі, то теж знайшлися особи, які протестували. А зараз отримати роботу на цьому підприємстві вважається за щастя, - каже Олег Ільків.

Нагадаємо, що поблизу Бродів на території Язлівчицької та Лешнівської сільських рад планують побудувати ферму з промислового вирощування норок. Ферму мають спорудити за найвищими стандартами ЄС - WelFur. Проте після того, як інвестор заявив про свої наміри, були організовані протести проти цього підприємства. Один із аргументів супротивників проекту – це нібито екологічно небезпечний вид бізнесу, який заборонений в ЄС.

Аби розвіяти ці чутки, інвестор запросив представників громад відвідати норкові ферми у Польщі, Данії та в Київської області, де вони збудовані за данським проектом.

- Там було що побачити на норкових фермах у Польщі та Данії. Але найприємніше було побачити в Україні норкові ферми, які, на мою думку, на порядок прогресивніші, ніж ферми в Данії та Польщі, - говорить голова правління ГО "Львівська екологічна варта”  Віктор Горбач.

Громадський активіст, голова ГО "Наше Місто" з Бродів Володимир Ступак був одним із опонентів будівництва норкової ферми. Він зізнався, що на початках до нього прийшли зоозахисники та подали інформацію про існування норкових ферм як екологічного лиха, як загрозу для громади та екосистеми. Він почав писати про це на своїй сторінці у Фейсбуці та запрошував людей на громадські обговорення.

- А на громадських обговореннях я зауважив, що інвестор хоче донести до громади якусь інформацію, проте крикуни не дають йому цього зробити. Тому я прийняв рішення поїхати та оглянути інші норкова ферми, аби переконатися, що вони становлять загрозу. Або ж дізнатися, що нами маніпулюють, - каже Володимир Ступак.

Перебуваючи на фермах та біля них, Володимир Ступак переконався, що повітря виявилося чистим. 

- Всі ті міфи, якими нас лякали зоозахисники, розвіялися. Для себе я зрозумів, що якщо дотримуватися всіх стандартів, то ніякої шкоди не буде, - каже він.

В Україні, на Київщині вже кілька років функціонує дуже потужна та масштабна норкова ферма.

- Я був на цій фермі при температурі +5 і +27. Певні запахи є, особливо коли змінюються погода і стояти близько. Але – не критично. Особливої загрози – немає, - каже Володимир Ступак.

Журналістку ТРК "Броди" Наталію Кутняк цікавило все, що пов’язано з роботою ферми.

-У Польщі норкова ферма розташована майже впритул до житлових будинків. Польща сьогодні настільки розвинена європейська країна. І якби там були екологічні порушення, то поляки би її просто не дозволили. Власник ферми дбає про тваринок, аби їм не було холодно, голодно та щоби вони мали місце погратися. Для Данії норкові ферми – традиційний бізнес. Вони там є на кожному кроці, - говорить Наталія Кутняк.

Загалом у Данії, де мешкає близько 5 млн громадян, є 1500 норкових ферм.

Але, на думку відеооператора ТРК "Броди" Сергія Нікішина, ферми в Україні на рівень вищі, ніж закордоном.

- Мене вразили сонячні панелі, чистота та відсутність різкого запаху, - каже Сергій Нікішин.

Мешканець с.Білявці Шнирівської сільської ради Володимир Яремчук зізнався, що хоча огляд закордонних норкових ферм справив на нього позитивне враження, але він вирішив дочекатися офіційних висновків українських фахівців з контролюючих органів, щоби знати напевне, що виробництво не шкідливе.

Активістку, члена ГО "Наше Місто" Ольгу Гнатишин здивувало, що коли з’явилася інформація про будівництво ферми, то почалася вона не з конструктивного діалогу з інвестором, а з негативізму та пліток.

- Я поїхала на ферми на території України. І зрозуміла, що нас намагалися надурити, подаючи неправдиву інформацію про негативні наслідки, - говорить Ольга Гнатишин.

«Щоденний Львів» вже повідомляв про те, що фахівці оцінили діяльність норкової ферми як цілком безпечної для екології та здоров’я мешканців, якщо дотримувати всіх вимог, передбачених законодавством. 

Термінові повідомлення читайте на каналі DailyLviv.com в Telegram та у Facebook