14:41 1 лютого 2022 р.
Відео: Львівський пресклуб
Таке зобов'язання Єврокомісія затвердила у Новій лісовій стратегії ЄС до 2030 року.
Європейський зелений курс (ЄЗК) – стратегічний політичний курс, проголошений Європейською комісією наприкінці 2019 року з метою подолання викликів, пов’язаних зі зміною клімату та деградацією довкілля шляхом трансформації ЄС до сучасної ресурсоефективної та конкурентоспроможної економіки.
Однією з ключових цілей ЄЗК є досягнення кліматичної нейтральності Європейського континенту до 2050 року, зокрема шляхом впровадження природоорієнтованих рішень.
Україна оголосила свої наміри доєднатися до ЄЗК, але наскільки насправді політичні вектори нашої держави збігаються з амбітними пріоритетами та цілями ЄЗК і чи реально Україні досягнути цілей Європейського зеленого курсу в сфері охорони довкілля, говорили на брифінгу у Львові, пише Dailylviv.com, який організувала МБО "Екологія - Право - Людина".
Зокрема, еколог МБО "Екологія - Право - Людина" Богдан Кученко (на світлині) дав характеристику Європейському зеленому курсу у сфері управління лісами.
У липні 2021 року Єврокомісія затвердила Нову лісову стратегію ЄС до 2030 року (New EU Forest Strategy for 2030), яка включає 6 основних цілей. Перша - підтримка соціально-економічних функцій лісів для процвітаючих сільських територій та активна підтримка орієнтованої на ліси біоекономіки у межах сталого розвитку.
Друга - захист, відновлення та розширення лісів ЄС для боротьби зі зміною клімату, відвернення втрат біорізноманіття та забезпечення стійких і багатофункціональних лісових екосистем.
Третя - впровадження стратегічного лісового моніторингу, звітності та збору даних.
Четверта - розвиток потужної програми досліджень та інновацій для покращення знань про ліси.
П'ята - інклюзивні та послідовні рамки управління лісами ЄС.
Шоста - прискорення впровадження та застосування чинного законодавства ЄС (у лісовій сфері).
Нумерація цих цілей умовна і не означає такої ж пріоритетності, тому що всі вони важливі і мають бути виконані паралельно.
Лісова стратегія ЄС, яка діяла впродовж 2014-2020 років, виявила, що загальний стан лісів в межах ЄС продовжував погіршуватись.
А регламент ЄС щодо деревини (EU Timber Regulation) не зумів зупинити поставки в Європу незаконно отриманої деревини (зокрема, з України).
Недостатньо використовуються можливості дистанційного зондування, в тому числі супутникові знімки, для виявлення можливих порушень та для моніторингу стану лісів.
На ліси в країнах ЄС спрямовується лише 3% від реальних витрат фондів сільського розвитку, хоча частка лісів у ЄС складає 43,5% (у 2021 році) та зіставна з часткою с/г земель.
Мета нової лісової стратегії ЄС до 2030 року є недопущення на ринки ЄС продукції, яка призводить до знеліснення та деградації лісів. Бо така деградація лісів означає як втрату біологічної чи економічної продуктивності лісів, так і перетворення природних лісів на плантації. Більшість українських монокультур якраз можна віднести до пропонованого визначення плантацій.
Рекомендації ЄС для парламенту і уряду України, яка взяла курс на асоціацію з ЄС, такі:
для Верховної Ради
- прийняти законопроєкти 3091, 5650 та 4461 - разом з необхідними для їх повноцінного функціонування підзаконними нормативно-правовими актами;
- розробити і прийняти законопроєкт про державну систему моніторингу довкілля, з широким застосування методів дистанційного зондування Землі та інших сучасних методів моніторингу.
- розробити за участі науковців та природоохоронної громадськості і ухвалити програмне забезпечення щодо спрощеної системи вилучення деградованих орних земель під відновлення природних екосистем, зокрема лісових.
для Кабінету Міністрів України
- розробити за участі зацікавлених сторін і затвердити план дій на виконання Державної стратегії управління лісами до 2035 року.
- розробити і затвердити методику оцінки вартості екосистемних послуг, зокрема для лісових екосистем.
- розробити нормативну базу для сертифікації вилучення вуглецю природними екосистемами, в т. ч. лісами.