Де у Львові найспекотніше. Результати дослідження «теплових островів»

Літо 2025 року встановлює нові температурні рекорди: понад +42°C у Римі, надзвичайний стан в Афінах, до +39°C у південних і східних регіонах України. Львів теж опинився в зоні ризику: кілька днів поспіль температура перевищувала +35°C.

«Спека — це проблема, яка з кожним роком стає серйознішою через зміну клімату. Хвилі тепла трапляються частіше та тривають довше, а в містах додаткову загрозу створює ефект “теплового острова”», — пояснює Іван Кухар.

Для мешканців міст це не лише питання комфорту, а й прямої загрози здоров’ю. Особливо небезпечним фактором стає ефект «теплового острова», коли штучні поверхні утримують і підсилюють спеку. Щоб зрозуміти масштаби цього явища у Львові, Інститут міста провів комплексне дослідження. 

Що таке «теплові острови»?

Ефект теплового острова — це різниця температури між містом та його околицями. Бетон і асфальт накопичують тепло вдень і віддають його вночі. У результаті вечорами міські вулиці в центрі міста віддають тепло, навіть після заходу сонця, тоді як за містом відчувається прохолода.

«Це буквально “розпечена сковорода” в центрі міста», — додає експерт.

Як відбувалось дослідження у Львові?

Для дослідження обрали центральні точки Львова: площу перед Оперним театром, площу біля пам’ятника Шевченку, парк На Валах та площу Ринок. Саме тут фіксується найбільша щільність забудови та пішохідного руху.

Вимірювання показали помітну різницю:

• біля Оперного театру температура була на 1,6°C нижчою, ніж біля пам’ятника Шевченку — завдяки наявності фонтану;
• у парку На Валах повітря було прохолодніше на 3,3°C у порівнянні з площею перед пам’ятником;
• температура поверхні рослинності виявилася на 10-15°C нижчою, ніж у штучних матеріалів поруч.

Які рішення можуть зменшити спеку?

Головний висновок дослідження — природа є найкращим захистом від перегріву. Заміна природних поверхонь на асфальт та бетон посилює тепловий ефект, а навіть невеликі зелені зони здатні знижувати температуру.

«Кишенькові парки, висадження дерев чи створення фонтанів у центрі міста суттєво впливають на комфорт мешканців. У Львові ми вже реалізували кілька таких прикладів у межах проєкту “Майстерня міста”», — каже Іван.

Ці рішення допоможуть знизити температурне навантаження, зберегти здоров’я мешканців та зробити місто більш стійким до змін клімату.

З повним текстом дослідження можна ознайомитися за посиланням.

Також, КУ Інститут міста вже готує заявку до Європейської комісії на фінансування природоорієнтованих рішень у центральній частині Львова — висадження нових зелених насаджень, встановлення водяних розпилювачів і створення «кишенькових парків» у межах проєкту «Майстерня міста». Реалізація цих заходів стане важливим кроком до зниження температурного навантаження та формування комфортного, стійкого міського середовища.