Загнаний щур Путін почав торги за Україну, – «ІС»

23:05 24 листопада 2014 р.


Фото: twitter.comeuromaidan

Секція «Дельта» спільноти військових фахівців «Інформаційний Спротив» звертає в понеділок увагу на сигнали Кремля – мовляв, він відмовиться від подальшої конфронтації ситуації в Україні взамін за скасування санкцій проти РФ і міжнародну гарантію нашого «невступу» в НАТО.

Секція «Дельта» спільноти військових фахівців «Інформаційний Спротив» повідомила в понеділок у  публікації «Загнаний щур: Путін почав торг за Україну»:

«Санкції Заходу, падіння цін на нафту, стрімка девальвація рубля й відтік інвестицій повільно роблять свою «добру» справу для Росії. І хоч Путін продовжує нести маячню про те, що «через падіння рубля доходи бюджету не тільки не страждають, вони навіть збільшилися», сам він розуміє, що круто обіср...ся.

Якщо раніше з Кремля ми чули про загрозу фашизму, про необхідність захисту «співвітчизників» в Україні від «коричневої київської хунти», про федералізацію і про «неефективність» західних санкцій, то негативні тенденції в російській економіці вивели кремлівський режим на щирі одкровення щодо його позиції по Україні. Фоном для внутрішнього користування, ще звучить заїжджена пластинка про український «нацизм», проте на зовнішній світ Кремль почав запускати зовсім інші «меседжі». При цьому – в досить відвертій і, навіть, непристойній формі.

Головні умови, які зараз висуває кремлівський режим – це скасування санкцій протии РФ і міжнародна гарантія «невступу» України в НАТО в обмін на відмову Кремля від подальшої конфронтації ситуації в Україні. Заяви російських політиків про необхідність дотримання умов Мінських домовленостей та ініціювання діалогу Києва з усіма регіонами України (тобто федералізації) лежать в площині «невступу» нашої країни в євроатлантичні структури.

Економічний аспект

Щоб переконається в тому, що санкції Заходу проти Росії дають необхідний результат, досить поглянути на різницю в заявах російського прем'єра, озвучених ним за останні кілька місяців. Приміром, у липні на засіданні уряду РФ Д. Медведєв ще заявляв, що «жодні санкції не здатні заподіяти неприйнятний збиток економіці (Росії)».

У жовтні в інтерв'ю телеканалу CNBC Д. Медведєв також був упевнений в силі Росії, заявляючи: «Наші партнери, в усякому разі, ті наші партнери, які застосовують тепер деякі санкції, основною метою поставили відрізати російські банки від ринку ліквідності, від фінансування. Я не думаю, що їм це вдасться ... Ми, безумовно, ці санкції переживемо».

На тлі цих бадьорих заяв нафта продовжувала дешевшати, а рубль – девальвувати. Це здійснює необхідний вплив на свідомість кремлівської хунти й Медведєва, який уже в середині листопада змінює свою точку зору щодо санкцій на діаметрально протилежну, заявляючи: «Варто просто (!) відмовитися від санкцій, варто перевести відносини в звичайну робочу площину, варто повернутися до нормальних , спокійних, продуктивних переговорів.

Необхідно також відзначити, що до держбюджету Росії на 2015 рік закладається ціна на нафту в 96 доларів, а міністр енергетики Новак повідомляє, що Росія не має можливості впливу на світові ціни на нафту. Але ж на щось треба сподіватися, щоб наповнити бюджет, зав'язаний на нафту й газ. Мабуть, «пробздiлось щось у Данському князiвствi», якщо Ведмедик хоче «так просто» вирішити питання санкціями.

Військово-політичний аспект

Окрім економічних «вкидань», Кремль почав базарний торг щодо можливого розширення НАТО на схід. 13 листопада в інтерв'ю німецькому телеканалу «ARD» Путін туманно згадав про якісь «розмежувальні лінії» в Європі у сфері безпеки.

17 листопада заступник директора департаменту інформації і друку МЗС РФ Захарова звинуватила НАТО в посиленні своєї військової присутності поблизу кордонів Росії. 19 листопада глава МЗС РФ Лавров під час прес-конференції з угорським колегою заявив про важливість позаблокового статусу України для «забезпечення стабільності в Євроатлантиці і з точки зору національних інтересів України».

Того ж дня прес-секретар Путіна Пєсков в інтерв'ю британській «ВВС» відкритим текстом заявив: «РОСІЇ ПОТРІБНА стовідсоткової гарантії ТОГО, ЩО НІХТО НЕ ДУМАЄ ПРО ВСТУП УКРАЇНИ В НАТО».

20 листопада офіційний представник МЗС РФ Лукашевич запропонував навіть варіант таких гарантій нерозширення НАТО на схід за рахунок України: «Росія пропонувала (і зберігає свою масштабну європейську ініціативу на столі переговорів) перетворити ці зобов'язання в юридично зобов'язуючі, які можна було б зафіксувати в Договорі про європейську безпеку... Є окремі заяви українських політиків про те, що потрібно міняти закріплений в конституції нейтральний статус держави. Якщо буде прийнято принципове політичне рішення про зміну цього статусу, то, звичайно, питання про гарантії встане прямим і безпосереднім чином. Зрозуміло, що наявність подібних гарантій могло б сприяти розрядці напруженості».

Що з цього випливає? Природно, що Кремль не розглядає Україну як самостійний суб'єкт міжнародних відносин. Але є й інший більш важливий момент.

Подібні одкровення Путіна через своїх подільників є вже не дипломатією, а відвертим базарним торгом і благанням про порятунок. Щоб цар міг зберегти свою «морду обличчя». 

А всі крики про «нацистів» й «загрозу» для російськомовного населення України виявилися лише ширмою для анексії Криму та розв'язання війни на сході України. Це чудово розуміють і на Заході.

Чи дасть хтось Путіну такі гарантії – питання часу. Але цілком очевидно, що Путін злив «новороссыю», ДНР і ЛНР як самостійні державні утворення або нові суб'єкти РФ. Йому тепер залишається лише клянчити у Заходу позаблоковість України.

Але іншим важливим питанням залишається таке: чи розуміють на Заході, що давши Путіну перепочинок зараз, вони заряджають його на наступний ривок проти України і, можливо, Прибалтики? Ситуація з Грузією 2008 року не повинна повториться - коли Європа зробила вигляд, що нібито повірила в казки Москви про геноцид жителів Цхінвалі й акуратно відсторонилася від конфлікту.

Незважаючи на готовність Кремля вести торг зі Заходом за Україну, необхідно враховувати можливість впливу зовнішніх гравців на процес прийняття рішень у Кремлі. Граючи на зовнішньополітичних пріоритетах РФ та особистих амбіціях імператора-Путіна, вони можуть спонукати Кремль залізти ще глибше в Україні з найкривавішими для Росії та України наслідками. При цьому не варто виключати з числа цих зовнішніх гравців нового стратегічного партнера Росії з розкосими очима.

Зараз важливо, щоб на Заході усвідомлювали одну очевидну реальність: Росія на чолі з Путіним – це вірус Ебола, з яким треба боротися самими радикальними засобами. А Гіркин нехай небудь пристрелить Путіна за злив «новороссыи», або, керуючись офіцерською честю, пустить собі в лоб срібну кулю».

Ця публікація розміщена сьогодні, 24 листопада, на сайті спільноти «Інформаційний Спротив».

dailylviv.com

До теми

ВІДЕОКАНАЛ

Прес-клуб-ГІТ Презентація проєкту «Порфирій Бажанський. Від рукопису до аудіосеріалу»

Рубрика: Культура

Знищення МАФів і мікробізнесу під час пандемії

Рубрика: Економіка

Фортецю у Миколаєві віддають під кар'єр

Рубрика: Культура

Податковий майдан. Версія 3.0. Львів готовий

Рубрика: Економіка

Винниківське озеро: схема крадіжки

Рубрика: Кримінал

Всі відео розділу