«Все ж можуть наші дипломати підвищити настрій», – експерт

Керівник Центру військово-політичних досліджень Дмитро Тимчук (на фото) розпочав коментувати підсумки 31 березня на сайті групи «Інформаційний опір» уже традиційно для нього – «з поганого:

З поганого:

1. Росія готова давити Україну «з усієї дурі».

Мова не тільки про плани Кремля. Путін так хвацько обробив свій народ, що 74% росіян готові підтримати дії керівництва РФ у разі початку військового конфлікту з Україною. 

При цьому 77% опитаних впевнені, що в погіршенні відносин Києва і Москви винні, звичайно ж, українці. Про це свідчить опитування російського «Левада-центру» – як відомо, досить потужної і цілком об’єктивної структури.

Загалом, навіть якщо вдарить Путін по Україні хоч ядерною зброєю – наші російські брати будуть тільки аплодувати. Які вони після цього нам брати – питання риторичне. 

Тобто, відведи Москва всі свої війська від кордону – конфлікт все одно не закінчиться. Ось і відповідь на питання, «хочуть росіяни війни».

2. Донецька обласна рада і його голова Андрій Шишацький звернулися до Верховної Ради України з проханням вжити заходів щодо «стабілізації ситуації в країні».

Стабілізація «по-донецьки» – це прийняття закону про референдум (ясний день, для проведення федералізації) і державний статус російській мові. Знайдіть хоч одну відмінність від ультиматуму Путіна.

Загалом, слідом за «Партією регіонів» Донецька облрада з Шишацьким дружно транслюють меседжі Москви. Мабуть, Шишацькому дуже не терпиться отримувати зарплату в рублях.

3. Кандидат у президенти від «Партії регіонів» Михайло Добкін обіцяє Україні всунути її без мила в Митний союз у разі обрання його Президентом України.

З одного боку, мантри ПР про чудеса зцілення дотиком до Митного союзу давно набили оскому. З іншого боку, ці мантри – гарантія того, що Добкіну президентство світить не більше, ніж мені – канонізація від УПЦ Московського патріархату. Так, в Україні ще є адепти, досі віруючі в МС, але їх не так багато.

З хорошого:

1. Міністерство оборони України після довгих роздумів підтвердило інформацію нашої групи «Інформаційний Опір» про те, що кількість російських військ біля кордонів з Україною за останні дні зменшилася.

Одночасно Путін пообіцяв канцлеру Німеччини Ангелі Меркель «частково відвести» російські війська від кордону України.

Я вже говорив, скажу ще раз: розслаблятися зарано. Загроза вторгнення ніяк не зникла. Але зниження напруги тішить. Все ж, на відміну від росіян, українці не рвуться проливати кров своїх сусідів.

2. Турчинов досить несподівано заявив, що Україна розглядає питання про зміну позаблокового статусу. Тобто такого рішення як би ще немає, але воно не виключається.

Як на мене – це цілком адекватна заява. Путін ткнув нас носом в нашу позаблоковість, наплювавши на всякі фільчині грамоти начебто Будапештського меморандуму. І ми були б повними ідіотами, якби це не змусило нас глибоко замислитися.

Зрозуміло, що питання позаблоковості України повинне розглядатися вже при новому Президентові. Але зараз ніщо не заважає починати готувати для цього грунт.

3. Веселий тролінг, що став традиційним, від МЗС України.

Наші дипломати заявили, що готові допомогти Кремлю – у вигляді надання плану конфедералізаціі та впровадження 5-10 державних мов в Росії. Гідна відповідь на менторський тон Москви в повчанні Києву, як треба облаштовувати Україну.

Їй Богу, я б не пошкодував своєї місячної військової пенсії, щоб побачити обличчя «кремлівського дога» Лаврова в момент читання цього послання від українського МЗС. Все ж можуть наші дипломати підвищити настрій. Спасибі їм за це!».

Як інформував «Щоденний Львів», МЗС України назвало сьогодні неприпустимими «рекомендації РФ про федералізацію», натомість учора МЗС України відповіло на пропозиції міністра закордонних справ Росії, аби наша держава федералізувалася, так: «Під дулами своїх автоматів цей агресор вимагає тільки одного – повної капітуляції України, її розколу і знищення Української державності. Саме так і ніяк інакше розцінюються в Україні умови щодо федералізації, другої державної мови, референдумів тощо».