22:47 10 вересня 2024 р.
Німеччина посилить контроль на своїх кордонах. Нововведення почнуть діяти з 16 вересня і триватимуть щонайменше пів року.
Про це повідомляє BBC-Україна, пише DailyLviv.com. Відновлення контролю на кордонах ФРН відбуватиметься всередині Шенгенської зони, до якої належить і Німеччина, й де рух в цих внутрішніх межах мав би бути вільним.
Загалом Німеччина має кордони у понад 3,7 тисячі км і межує з Данією, Нідерландами, Бельгією, Люксембургом, Францією, Швейцарією, Австрією, Чехією та Польщею.
Раніше Німеччина вже запровадила контроль на своїх східних та південних кордонах – із Польщею, Чехією, Швейцарією та Австрією. Переважно він полягає у вибіркових перевірках на дорогах та у поїздах.
З наступного тижня подібні заходи запровадять на усіх прикордонних пунктах.
Після відновлення прикордонного контролю в Німеччині статус українців там не зміниться.
Вони так само можуть перебувати в країні до 90 днів без візи, або просити про тимчасовий захист.
Але варто бути готовим до додаткових перевірок документів, зокрема, і тих, що засвідчують надання тимчасового захисту, а також до можливих затримок, особливо на пропускних пунктах на автодорогах.
Після нападу Росії на Україну у лютому 2022 року Німеччина надала притулок 1,2 мільйона українців – найбільше з усіх європейських країн.
Як і в інших країнах ЄС, у Німеччині українці мають тимчасовий захист, який не є статусом біженця чи шукача притулку, але дає право на роботу.
А вищі, ніж у інших країнах зарплати, наприклад, у Польщі, яка раніше вела перед за кількістю прийнятих українців, є одним з мотивів до пошуку притулку саме в Німеччині.
Водночас свіжі дані від Євростату свідчать, що кількість українців в Німеччині зі статусом тимчасового захисту різко скоротилася влітку цього року.
У липні порівняно із даними за червень 2024 кількість українців зі статусом тимчасового захисту в Німеччині скоротилася на майже 237 тисяч людей або на понад 17%. Це найбільше скорочення серед країн ЄС. Воно може бути пов'язано як із тим, що якась частина українців виїхали з країни і стратили статус тимчасового захисту в Німеччині, або ж із тим, що вони просто змінили свій статус на якийсь інший.
Попри це Німеччина і надалі веде перед за кількістю українців, які отримали прихисток в Європі через війну, - захист там мають понад 1,11 млн українців.
На другому місці Польща, де тимчасовий захист мають 976,2 тисячі українців.
Від біженців з України у Німеччині, передусім, очікують не виїзду, а більшої залученості до ринку праці.
За даними німецького уряду, у лютому 2024 року у Німеччині були працевлаштовані 21% працездатних (15-65 років) українських біженців.
За розрахунками Інституту праці та професій, середній рівень зайнятості серед українських біженців досягне 45% після перебування у Німеччині упродовж 5 років, і 55% – після десяти років життя у країні. У Німеччині також відзначають високий освітній рівень українців.
Головними ж перешкодами для працевлаштування називають не лише мовний бар’єр (який сподіваються прибрати завдяки інтеграційним курсам німецької), але й те, що переважна більшість біженців з України – це мами з неповнолітніми дітьми, за якими потрібен догляд.
Також варто враховувати, що, крім понад мільйона мігрантів, війна в Україні принесла німцям енергетичну кризу (зумовлену великою залежністю від російських енергоносіїв до 2022 року) та уповільнення економіки.
Читайте також: У Польщі стає менше українців, які працюють