Український інститут національної пам’яті рекомендує перейменувати 908 міст і сіл

Три місяці залишилося у громад, аби декомунізувати щонайменше 908 міст і сіл. Дати пропозиції щодо нових чи повернення історичних назв населених пунктів, які пов’язані з комуністичним тоталітарним минулим, за законом вони мають до 21 листопада. 

Символічно, що це збігається з річницею Революції Гідності. Після цього впродовж ще трьох місяців Верховна Рада проголосує рішення про перейменування.

Український інститут національної пам’яті (УІНП) постійно оновлює інтерактивну карту міст і сіл, які необхідно перейменувати. За останній місяць список збільшився на 30 населених пунктів.

Згідно з оновленими даними, назви 908-ми населених пунктів підпадають під дію закону. За прогнозами науковців, ця кількість може сягнути тисячі назв.

Згідно із даними моніторингу УІНП відповідно до закону «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», зміні підлягають назви 30 міст і 51 містечка (селища міського типу), 711 сіл та 116 селищ (станом на 13 серпня, дані оновлюються). Відповідна мапа розміщена на сайті Українського інституті національної пам’яті та сторінці Інституту у «Facebook».

Якщо місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування до 21 листопада 2015 року не подадуть до Верховної Ради свої пропозиції щодо нових назв населених пунктів, то парламент протягом наступних трьох місяців (до 21 лютого 2016 р.) прийме рішення про перейменування на підставі рекомендацій Українського інституту національної пам’яті. Проект постанови про перейменування населеного пункту подаватиме до ВР суб’єкт законодавчої ініціативи: народний депутат України, Кабінет Міністрів України або Президент України.

До УІНП щодня звертаються за консультаціями та роз’ясненнями: чи підлягає та чи інша назва декомунізації. Або навпаки – надсилають інформацію, архівні дані, які обґрунтовують необхідність виключити чи додати до переліку населений пункт.

Загалом співробітникам інституту та краєзнавцям доводиться опрацьовувати інформацію про близько 30 тисяч населених пунктів. Наприклад, раніше до списку було внесене село Політрудня Городнянського району Чернігівської області. Проте з’ясувалось, що така назва не пов’язана з діяльністю комуністичної партії чи встановленням радянської влади, бо село Політична Рудня називалося так ще до 1917 року.

Про нього є згадка у «Списку населених місць Чернігівської губернії, які мають не менше 10 мешканців, за даними 1901 року». Тож УІНП виключив Політрудню з переліку сіл, які необхідно перейменувати.

Натомість поповнився список трьома десятками назв, які на перший погляд не мають нічого спільного із режимом. Та після ретельного дослідження цих топонімів з’ясувалося їхнє комуністичне походження.

До прикладу, на тій же Чернігівщині є село Петрівка Борзнянського району. Одне з багатьох в Україні, що назване за іменем. Проте цю Петрівку найменували на честь першого комуніста села Петра Дзибала.

А до 1927 року воно мало милозвучну назву Махнівка. Так село згадують у джерелах першої половини XVII сторіччя. Тепер мешканці мають підстави повернули селу історичну назву.

На сайті та сторінці у соцмережі УІНП можна знайти роз’яснення щодо зміни назв та демонтажу пам’ятних знаків, а також карту міст та містечок, що будуть перейменовані. Про це повідомили сьогодні, 14 серпня, на сайті «Історична правда».

Термінові повідомлення читайте на каналі DailyLviv.com в Telegram та у Facebook