14:16 14 грудня 2021 р.
Відео: Львівський пресклуб
Найнижчі оцінки за дотримання соціально-економічних та екологічних прав, найвищі - політичних і культурних.
14 грудня у Львові, на пресконференції у Львівському пресклубі, пише Dailylviv.com, були презентовані результати третьої хвилі опитування “Що українці знають та думають про права людини”, яке з 2016 року проводиться кожні два роки, для того, щоб вивчити сприйняття, уявлення та розуміння прав людини і основоположних свобод в українському суспільстві.
Право на життя стабільно залишається найважливішим правом для українців упродовж трьох опитувань поспіль. Воно є ключовим для 4/5 опитаних (80% населення у 2020-му).
З доволі значним відставанням на другій сходинці є право на соціальне забезпечення (59%), далі право на свободу і особисту недоторканність (55%), право на справедливий суд (54%), право на працю (53%), право на освіту (52%), право на житло (51%), право самому розпоряджатися власною долею (45%), право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім’ї (44%), свобода думки, совісті і релігії (42%).
Як і в Україні в цілому, у західному регіоні (зокрема, на Львівщині) право на життя посідає першу сходинку серед пріоритетів — його відзначили 73% опитаних. Право на соціальне забезпечення йде другим (59%), далі — право на справедливий суд (56%), право на свободу і особисту недоторканність (53%), право на достатній життєвий рівень (52%).
За 5-бальною шкалою дотримання прав людини українці оцінюють в середньому на три бали. Найнижчі оцінки люди дають дотриманню соціально-економічних та екологічних прав (2,5 бала), найвище оцінюють дотримання політичних і культурних прав (3,1-3,2 бала).
На думку більшості жителів заходу, за попередній рік ситуація щодо забезпечення прав людини й основоположних свобод в Україні не змінилася (33% проти 36% в цілому в Україні), кожен четвертий опитаний дотримується точки зору, що стало гірше (26%, так само 26% в Україні), з одними правами стало ліпше, з іншими — гірше (відповіли 26% жителів заходу — найбільший показник проти 18% серед всіх українців), і найменше виявилося оптимістів, які відзначили поліпшення ситуації — 7%.
“Західний регіон трохи більш оптимістичний, ніж решта України. Це стосується і як загальних оцінок стану дотримання прав людини, так і згадок конкретних прав, ситуація з дотриманням яких покращилася. Скажімо, лише на заході чверть респондентів зауважили поліпшення у дотриманні права на свободу думки, совісті і релігії, в той час як у всій Україні таких лише кожен десятий”, - зазначив аналітик Фонду “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва Андрій Сухарина.
Оцінюючи проблему дискримінації, жителі заходу частіше заявляли про існування дискримінації за інвалідністю (49%), віком (46%), станом здоров’я (33%), майновим станом (31%) сексуальною орієнтацією (28%).
Натомість 14% респондентів на заході заявили, що в Україні нікого не дискримінують.
За словами голови Центру прав людини ZMINA Тетяни Печончик, ситуація з COVID-19 змусила українців більш активно захищати свої права. Якщо у 2016 році 42% всіх опитаних респондентів вдавалися до захисту своїх прав у повсякденному житті, то наприкінці 2020-го таких було вже 60%. А ще стало більше тих, кому вдалося успішно захистити свої права — 15% у 2016 році та 19% у 2020-му.
А от найефективнішими засобами захисту прав жителі західних областей вважають звернення до ЗМІ (34%), або до суду (32%), за підтримкою до родичів та знайомих підуть 27%, скористаються допомогою адвоката 25%, шукатимуть захист у прокуратурі 23%. Найбільш скептично налаштовані 11% жителів Заходу України, які взагалі вважають, що не має засобів захистити свої права.
«У цьому контексті дуже важливою є робота з підвищення правоспроможності та обізнаності про свої права і механізми їх реалізації, захисту, а за потреби відновлення порушених прав, серед мешканців громад. Формувати нову правову культуру є одними з ключових цілей правопросвітницької діяльності системи безоплатної правової допомоги», – зазначив в. о. директора Координаційного центру з надання правової допомоги Олександр Баранов.
Більшість громадян підтримали карантинні заходи, до яких вдавався уряд на різних етапах боротьби з пандемією, як-то 14-денну ізоляцію, заборону проведення масових заходів та релігійних зібрань більше 10 осіб, обмеження пересування на транспорті між країнами тощо.
Водночас, низка обмежень сприймалась українцями як необґрунтовані. Наприклад, заборона руху громадського транспорту у населених пунктах, заборона відвідувати парки, сквери, зони відпочинку, спортивні та дитячі майданчики, т. ін. Такі дані свідчать про те, що обмежувальні заходи сприймаються населенням швидше за все з погляду зручності, а не з позиції їхньої законності чи необхідності.
Довідка.
Презентація дослідження відбулась у межах регіонального туру «Що українці знають і думають про права людини». Львів — друге місто на мапі туру. Проект реалізується Центром прав людини ZMINA спільно з Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва за підтримки проєкту “Права людини для України”, який впроваджується
ПРООН в Україні та фінансується Міністерством закордонних справ Данії. Подібні акції проходять також у Харкові, Одесі, Дніпрі та Маріуполі.
На заході України кожен другий за патріотизм, - опитування
Львів'янка Марта Чумало отримала міжнародну нагороду "Тюльпан прав людини 2020"
На Львівщині за рік розкрили і передали до суду 5 справ щодо торгівлі людьми