12:32 26 лютого 2021 р.
Майже кожна п'ята публікація у друкованих регіональних виданнях восьми областей належить до категорії так званих сумнівних матеріалів.
18,4% публікацій у друкованих регіональних виданнях восьми областей становлять сумнівні матеріали, що є немаркованою рекламою, або містять ознаки замовності, пропаганди, фейків. В онлайн виданнях таких матеріалів 13%. Трендовими темами замовності в січні 2021 року стали підвищення тарифів, українська мова у сфері обслуговування разом із просуванням онлайн-магазинів.
Про це розповідає аналітикиня Інституту демократії ім. Пилипа Орлика Наталя Стеблина, повідомляє Dailylviv.
Тарифні протести, що відбувалися у багатьох українських регіонах, стали для місцевих політиків приводом нагадати про себе. На шпальтах газет і на сайтах з’явилася низка матеріалів із ознаками замовності за однаковою схемою: «політик/партія N вимагає від влади знизити тарифи».
Ще однією темою для маніпуляцій, в тому числі із поширенням проросійських меседжів, стало ухвалення закону щодо обов’язкового використання української мови у сфері обслуговування.
Моніторинг ІДПО вкотре виявив засилля комерційної джинси та неналежно маркованих матеріалів з рекламою комерційних товарів та послуг. Як правило, із розміщенням лінків на інтернет-магазини (у випадку мережевих видань).
Матеріали із ознаками політичної замовності у газетах просували місцеву владу, як правило, голів ОДА та облрад. Видання друкували їх привітання зі святами або ж компліментарно описували діяльність очільників.
Піарили також і політиків. Здебільшого провідною темою матеріалів із ознаками замовності були тарифи, спекуляції на темі вакцини та коронавірусу.
У текстах, де зафіксовані маніпуляції щодо мовного закону, йшлося про нібито невраховані права громадян, про розпалювання конфлікту у суспільстві та ін. Окремі маніпулятори неприйняття мовної реформи продемонстрували написанням терміну "державна мова" у лапках.
Для друкованих видань лишається актуальною проблема неналежного маркування. Так, є видання, які взагалі не маркують рекламні макети. Як правило, це привітання посадовців/керівників установ з ювілеями, державними святами.
Інколи рекламу «приховують» під рубриками «Оголошення». Найбільше креативу у цьому питанні проявила газета «ВісникЧ», перерахувавши низку рубрик, під якою може виявитися реклама. Та ще й застерегла своїх читачів «Не вляпайтесь!», переклавши відповідальність за неякісну рекламу – на рекламодавця. Хоча, за стандартами, саме ЗМІ має стежити за якістю контенту, який друкує.
Основною причиною поширення у газетах офіціозу є необроблені передруки повідомлень від влади. При цьому, розміщуючи такі тексти, журналісти жодним чином не маркували їх. До цієї категорії уналежнювалися також матеріали про заходи за участю місцевої влади (вшанування довгожителів, покладення квітів та ін.), де, окрім очільників міст, адміністрацій, облрад та райрад, не давали слова іншим діючим особам.
Експерти відзначили два регіональні видання, які поважають свого читача і взагалі не публікували «джинси» : «Експрес» (Львівщина), «Телеграф» (Полтавщина). В "Експресі" не було також жодної публікації офіціозу.
У січні 2021 року Інститут демократії імені Пилипа Орлика за підтримки Медійної програми в Україні провів моніторинг регіональних друкованих та інтернет-медіа у восьми регіонах України: Дніпропетровській, Донецькій, Чернігівській, Львівській, Одеській, Луганській, Полтавській, Хмельницькій областях. Моніторинг мав на меті оцінити якість контенту, тематику, дотримання стандартів журналістики та законодавства щодо розміщення реклами.
У кожному з восьми регіонів експертна група ІДПО відібрала по чотири друкованих і чотири онлайн-видання, які розміщують суспільно вагомий контент, є популярними у своєму регіоні/районі.
Усього було проаналізовано 1560 матеріалів у друкованих виданнях, 2889 – у мережевих.
Джинса і напівправда передвиборчої журналістики в місцевій пресі
Моніторинг ЗМІ Львівщини і Донеччини: затишшя не замовляли?
У львівських медіа – найвищий показник гендерної чутливості: результати лютневого моніторингу