Щодо російського «гуманітарного конвою» – маса питань і недобрі передчуття – військовий експерт

Керівник Центру військово-політичних досліджень і координатор спільноти військових експертів «Інформаційний Спротив» Дмитро Тимчук розпочав у середу коментувати підсумки 20 серпня, традиційно – «з поганого:

1. «Гуманітарна допомога» з Росії все ж входить в Україну – останні повідомлення були про те, що перші машини увійшли в транзитну зону російського пункту пропуску «Донецьк». У РНБО повідомили, що українські митники й прикордонники почнуть огляд та оформлення вантажу «не раніше четверга». 

Якої гидоти очікувати від цієї спецоперації Кремля – залишається тільки гадати. Москва так і не пояснила ані «водно-сольового» вмісту вантажу, ані порядку виведення свого транспорту назад до Росії

 Не почули ми й виразного коментаря щодо цієї «допомоги» від Червоного Хреста. Маса питань і недобрі передчуття.

2. Радник глави МВС Антон Геращенко розповів, що Міноборони затримує видачу важкого озброєння спецбатальйонам МВС. Тоді як останні «вступають бій з терористами, озброєними «Градами», гарматами, бронетехнікою, сприяючи нашим Збройним силам».

Ми цю ситуацію проясняли для себе ще в червні. У Міноборони нам пояснили, що для передачі озброєнь в інше відомство існує встановлений законодавством порядок, і за два дні такі питання не вирішуються. У які ж терміни можливе вирішення цього питання – нам з'ясувати не вдалося. 

У той же час, в Генштабі в неофіційних бесідах висловлюють думку, що спецбатальйони МВС не повинні бути штурмовими підрозділами за визначенням, для цього є армія. А підрозділи МВС мають виконувати відповідні завдання – проводити зачистки в населених пунктах і відновлювати правопорядок на звільнених територіях.

Воно, може, й так, але для цього необхідно забезпечити ідеальну взаємодію між частинами та підрозділами МВС і ЗСУ, щоб кожен робив лише свою роботу – зокрема, щоб армія оперативно знищувала будь-яку важку техніку на шляху тих же спецбатальйонів. Чого, на жаль, ми не бачимо. Відтак залишається одне з двох – або вирішувати проблему взаємодії, або озброювати спецбатальйони важкими озброєннями.

3. Контрольовані бойовиками території на Донбасі остаточно занурилися в пучину свавілля. З боку терористів процвітає мародерство.

За нашими даними, в зайнятих терористами містах жителі намагаються за безцінь «штовхнути» рухоме майно, яке не встигли «віджати» борці за путінську ідею. Пристойний автомобіль можна купити у господаря за 1-2 тисячі гривень. Утім, «віджате» авто терористи можуть віддати й за пару блоків сигарет. Ось така сумна картинка «русского міра»...

Із хорошого:

1. Значна частина Луганська – під контролем наших сил, також йде звільнення Донецька. 

Я виділяю ці дві червоні точки на карті АТО з однієї причини: звільнення цих двох міст мають величезний, так сказати, військово-політичний сенс у контексті конфлікту на Донбасі. Оскільки з їх звільненням буде завдано головний удар по путінському проекту «Новоросія», це одразу два цвяхи в кришку двоспальної труни для «ДНР» і «ЛНР». У тому, що це скоро станеться – не сумніваюся. 

2. У Москві добрі люди перефарбували в жовто-синій колір зірку на шпилі сталінської висотки й і вивісили на шпилі український прапор.

Російські поліцаї одразу взялися рити землю. Путінська охранка схопила чотирьох підозрюваних. Порушено кримінальну справу.

...Я так вважаю, коли нинішнього мера Москви Собяніна змінить комендант із батальйону «Донбас», то москвичі ще будуть побиватися в чергах за українськими прапорами в спробах догодити новій владі. На продаж синьої й жовтою фарби, до речі, в російських містах теж доведеться ввести талони. 

А поки що – спасибі за підтримку відважним місцевим хлопцям. Ми в боргу не залишимося, звільнимо вас від диктатури, дайте тільки термін.

3. Глава уряду Росії Д.Медведєв сьогодні скоротив список продуктів, заборонених до ввезення в РФ із західних країн. Виявилося, що не так просто вдарити по Заходу хваленими «санкціями у». 

Тут все гранично ясно: Вовкіни понти не вдалися. Дуже їсти хочеться.

4. Нацагентство з питань держслужби не встановило фактів бездіяльності й саботажу з боку першого заступника міністра оборони Богдана Буци, обвинуваченого у зриві постачання армії. За нашими даними, раніше до того ж висновку дійшла й прокуратура.

Тут варто уточнити. Б.Буца прийшов на пост замміністра оборони після Майдану (до цього він уже обіймав цю посаду ще при «помаранчевій» владі), опинившись по суті в «недружньому» середовищі. Навесні цього року Буца запропонував скеровані на АТО гроші не пускати в оборот на тендерах зі закупівлі палива для армії у комерційних структур (а мова йшла про сотні мільйонів гривень), а взяти це паливо із держрезерву, й лише перерахувати гроші на відновлення цих запасів. Той факт, що чиновники військового відомства в цьому випадку залишилися без «відкатів» з тендерів, вмить зробив для них Буцу ворогом номер один.

Також Буца заблокував спроби деяких чиновників провернути махінації з продажем рухомого майна Збройних Сил, чим нажив собі ворогів рівнем вище. Після чого на нього й спробували звалити всі гріхи в постачанні армії.

Чесно скажу, я не знаю те, наскільки взагалі кристально чесний цей чиновник. Але те, що нинішнє переслідування Богдана Буци мало явно замовний характер – це факт.

Також я впевнений, що виправдання замміністра оборони повинно бути приводом для більш ретельних розслідувань у справі зловживань в постачанні армії й пошуку справжніх винних. Тим паче, що, думаю, сам Буца після всього цього цькування міг би підказати правоохоронцям те, де варто «копати».

Дмитро Тимчук повідомив усе це 20 серпня на сайті спільноти «Інформаційний Спротив» та на своїй сторінці в інтернет-мережі «Facebook».

Термінові повідомлення читайте на каналі DailyLviv.com в Telegram та у Facebook