18:58 13 березня 2014 р.
Фото: putinbog.wordpress.com
Про це повідомляє в четвер брюссельське видання «ЕUobserver».
За даними цього незалежного інтернет-видання, ЄС погодив сьогодні, 13 список осіб, проти яких вживатимуть візові санкції та заморозять їхні активи. Список є конфіденційним, але точно відомо, що до нього не включать президента Володимира Путіна і глави МЗС Сергія Лаврова.
Список ЄС складається умовно із трьох блоків, куди входять головні силовики, політичні партнери та давні партнери по бізнесу. У першу групу, за даними видання, входять Олександр Бортніков (очільник Федеральної служби безпеки РФ), Сергій Шойгу (міністр оборони), Микола Патрушев (секретар Радбезу), Олександр Витко (командувач Чорноморським флотом), Владислав Сурков – помічник Путіна та його одіозний радник Сергій Глазьєв.
Захід має намір зробити удар по найдавніших бізнес-партнерах Путіна главі «Газпрому» Олексію Міллеру, президенту «Роснефти» Ігорю Сєчину та главі «РЖД» Володимиру Якуніну. Найпомітніші політичні обличчя путінської інтервенції в Україну також можуть потрапити під санкції.
Зокрема «ЕUobserver» пише, що санкції можуть застосувати до глави Ради Федерації Валентини Матвієнко, заступника прем'єра Дмитра Рогозіна, глави комітету з іноземних справ Держдуми Олексія Пушкова. Готуватись до санкцій слід і одіозним депутату Володимиру Жириновському, президенту Чечні Рамзану Кадирову, другу Путіна, лідеру байкарів Олександру «Хірургу» Залдостанову.
Забути про поїздки та рахунки на Заході слід і головному пропагандисту путінської політики Дмитру Кисельову. Захід вважає, що Путін, який позиціонував себе як лідер, здатний «захистити своїх», має отримати серйозний удар після запроваджених санкцій.
Натомість «Deutsche Welle» інформує в четвер у публікації «Санкції проти Росії: економічні ризики не зупинять німецький уряд»:
«Кримська криза» – один з найбільших ризиків для економіки Німеччини, заявляє віце-канцлер Ґабріель. Тому більшість німців не схвалює економічні санкції проти Росії. Утім, уряд у Берліні це не зупинить.
За словами віце-канцлера і міністра економіки Німеччини Зіґмара Ґабріеля, міжнародна криза, спричинена протистоянням у Криму належить до найбільших ризиків для економіки Німеччини. Уряд у Берліні докладає усіх зусиль, аби уникнути запровадження третього ступеня санкцій проти Росії, які призведуть до серйозних економічних наслідків. Однак в разі ескалації ситуації такого кроку не уникнути – «потрібна буде чітка відповідь Заходу» – наводить слова віце-канцлера інформаційна агенція «Reuters».
Населення боїться наслідків
Більшість німців відхиляє ідею запровадження економічних санкцій проти Росії через кризу у Криму, повідомляє видання «Handelsblatt» з посиланням на опитування, проведене інститутом Forsa. Згідно з цими даними, 69 відсотків опитаних вважають, що санкції не змінять нічого у ситуації, що склалася, повідомляє агентство «AFP» у четвер, 13 березня.
Натомість, відповідно до результатів дослідження, 24 відсотки респондентів дотримуються думки, що санкції могли б допомогти залагодити кризу. Водночас 64 відсотки опитаних вважають, що конфлікт між Москвою та Києвом може мати негативні наслідки для Німеччини.
Утім, 32 відсотки опитаних так не думають. Разом з тим більше половини німців, за результатами дослідження (57%), переконані, що усунутий від влади президент Віктор Янукович відповідальний за криваву ескалацію кризи.
Ще кілька днів тому інше опитування показало трохи інші результати про ставлення до санкцій. За даними дослідження «Emnid», проведеного на замовлення «Focus», ідею запровадження санкцій проти Росії підтримували 45 відсотків німців. Тоді коли 44 відсотки це відхиляли, нагадує агентство «dpa».
Водночас, як засвідчили результати опитування, оприлюднені напередодні часописом Stern, 64 відсотки німців не підтримують політику російського президента Володимира Путіна в Криму».
Як повідомляв «Щоденний Львів», Путін уже змінив тон щодо України – після обговорення з олігархами наслідків санкцій Заходу проти Росії, а МЗС Росії заявило про свою готовність до переговорів з Україною.