Путін намагається відтворити СРСР, – депутат Бундестагу

Українська служба «Deutsche Welle» повідомляє сьогодні, 27 червня, в публікації «У чому суть доктрини Путіна?»:

«Німецькі експерти намагалися проаналізувати курс російського президента з політичної та військово-стратегічної точок зору. І дійшли невтішних висновків.

«Назад в майбутнє? Криза в Україні та перспективи відносин Росії та Заходу» – так називалася панельна дискусія, що відбулася в Берліні за участю впливового депутата Бундестагу, колишнього генерала Бундесверу й авторитетного німецького дослідника країн Східної Європи. Публіка після цієї дискусії розходилася у пригніченому настрої.

Його не змогли поліпшити ні вино, ні пиво, які щедро розливали у фойє берлінського представництва федеральної землі Саксонія-Ангальт. Чимало слухачів дійшли сумного висновку, що їм доведеться дорого заплатити за те, що Захід останніми роками звертав мало уваги на політичні тенденції в Москві, а в європейських країнах легковажно скорочували військові витрати і фінансування наукових інститутів, які займаються вивченням Росії.

Рівноправний супротивник?

Тон дискусії ще звертаючись до учасників із вітанням, визначив керівник берлінського філіалу Фонду імені Ганса Зайделя. «Росія завжди готова співпрацювати з Заходом, – сказав Олександр Вольф, – але тільки в ролі рівноправного супротивника». Причину погіршення відносин він бачить у тому, що в російській зовнішній політиці стали домінувати категорії конкуренції з Заходом і, особливо, з США, а у внутрішній – ідеї несумісності Росії з ліберальними західними цінностями.

Ганс-Петер Уль, котрий представляє в зовнішньополітичному комітеті Бундестагу Християнсько-соціальний союз (ХСС), назвав політичну тактику російського президента в конфлікті з Україною «класичним кадебешним підходом з елементами дезінформації і діями спецслужб, спрямованими на дестабілізацію України». Ніхто, утім, не знає, яка кінцева мета Путіна і що саме у нього в голові.

«Чи є у нього якийсь великий проект – Чи спіткає доля Криму Схід України? А, можливо, і більше? Придністров'я? Країни Прибалтики? Додаткові частини Грузії?», – запитує Уль.

Ознаки фашизму

Він вважає, що російське телебачення говорить вголос те, що у Путіна в голові. За словами німецького депутата, Путін бачить свою національну та історичну місію в тому, щоб відшкодувати збитки, завдані розвалом СРСР, і підняти Росію на рівень США і Заходу.

«Бальзам на російську душу – прагнення Путіна відтворити колишню Росію», – зазначив Уль. «Але в яких кордонах, – запитує він, – Путін збирається її відтворювати?».

Уль запропонував аудиторії на мить уявити, що було б, якби який-небудь видатний німецький політик запропонував у Бундестазі відновити колишню Німеччину. «Весь світ би охопив жах, – переконаний він. – Про яку колишню Німеччину може йтися? Можливо, з кордонами 1937 року?».

Але особливо небезпечним Уль вважає той факт, що в самій Росії дуже широкий відгук здобувають міркування про негативний вплив західного способу життя, про декадентську Європу, про єдиний, обраний і наділений чеснотами народ – російський, котрий може всьому цьому протистояти. Депутат вбачає в таких тенденціях ознаки «не комуністичного чи посткомуністичного способу мислення, а фашизму». «Німцям це добре знайоме», –зауважив Ганс-Петер Уль і песимістично додав, що у близькому майбутньому не чекає спокою в цьому регіоні світу.

Військово-стратегічна оцінка німецького генерала

Колишній генеральний інспектор Бундесверу (в арміях інших країн – це начальник генштабу) Клаус Науманн, котрий очолював у 90-тих роках військовий комітет НАТО, спробував оцінити зовнішньополітичні цілі Росії зі звичної йому військово-стратегічної точки зору. Росію він називає «континентальною» державою, яка розглядає себе у протистоянні з «морським» союзом НАТО. А континентальні держави, нагадав генерал, у протистоянні з морськими споконвіку намагалися створювати якусь територіальну буферну зону для підвищення власної безпеки.

Для СРСР таким буфером були країни Варшавського договору, натомість у сьогоднішньої Росії його немає. «Ось чому Путін під личиною Євразійського союзу намагається створити щось подібне, свого роду захисний пояс з долученням Білорусі та Казахстану, а бажано й Молдови. Він думає і про Грузію», – вважає Науман.

Абсолютно неприйнятна для генерала у відставці санкціонована Радою Федерації ще в 2009 році доктрина Путіна про захист співвітчизників за кордоном. «Це, – заявив Науман, – означає, ні більше, ні менше – обмеження суверенітету країн, в яких живуть російські меншини».

«Під час дискусії генерал зруйнував міф, який побутує в російських і в німецьких ЗМІ, нібито в процесі об'єднання Німеччини Москва отримала від НАТО обіцянку не розширюватися на схід. На цю тему є тільки один документ і під ним стоїть підпис самого Науманна.

Амбіції всупереч тверезому глузду: психологічний портрет Путіна

У ньому зазначається, як наголосив генерал у відставці, що НАТО не розміщуватиме на території нових членів ядерну зброю, постійні установи Альянсу, а також, що там не будуть на постійній основі дислоковані – англійською – substantial forces. У Москві Науманна попросили розтлумачити, що означає цей термін. Це означає, пояснив тоді очільник військового комітету НАТО, що блок не буде розміщувати в цих країнах на термін, що перевищує три місяці, більше однієї дивізії сухопутних сил з відповідною підтримкою авіації і флоту.

Скільки коштуватиме мир?

Німецький дослідник країн Східної Європи, професор Ганнес Адомайт нагадав про почату в 2008 році масштабну військову реформу в Росії і різке збільшення витрат на модернізацію її збройних сил. У 2014 році вони, за даними професора, становитимуть близько 70 мільярдів доларів, 2015-му – 83, в 2016-му – 94, загалом до 2020-го – до 700 мільярдів доларів.

Для порівняння: оборонний бюджет Німеччини, який постійно скорочується, складе цього року трохи більше 32 мільярдів євро. Такий дисбаланс навів публіку в залі на неприємні роздуми: якщо загроза зі сходу знову реальна, значить, треба налаштуватися на збільшення військових витрат, а отже, – і на підвищення податків».

Термінові повідомлення читайте на каналі DailyLviv.com в Telegram та у Facebook