Президентські вибори пройдуть все в тому ж режимі загрози російського вторгнення, – військовий експерт

22:16 23 травня 2014 р.

Фото до новини


Фото: AFP

На це звертає увагу в п’ятницю керівник Центру військово-політичних досліджень і координатор спільноти «Інформаційний Спротив» Дмитро Тимчук.

Керівник Центру військово-політичних досліджень і координатор спільноти «Інформаційний Спротив» Дмитро Тимчук розпочав у четвер коментувати підсумки 23 травня (на сайті «ІС» та своїй сторінці в інтернет-мережі «Facebook») традиційно для нього – «з поганого:

1. Добровольчий батальйон «Донбас» потрапив у засідку неподалік села Карлівка Донецької області.

Терористи були озброєні до зубів, у їхньому розпорядженні був БТР. Більшості бійців вдалося вирватися зі засідки, частина залишилася в оточенні. Пізніше ватажок терористів Безлер повідомив командиру батальйону «Донбас» Семену Семенченку про вбивство полонених бійців.

Ми зі самого ранку намагалися зробити все від нас залежне, щоб до хлопців, які вели багатогодинний бій, прийшла допомога. Ми смикали всіх, кого могли.

Але нічого не добилися. Я не почув жодного виразного слова пояснень, чому хлопців «злили».

Якщо це не зрада, то я тоді не знаю, що таке зрада.

Ми зрозуміли, що натовп наших великих полководців в генеральських званнях недолюблюють «Донбас» за його самостійність. Генерали вважають це некерованістю.

Я згоден з логікою генералів: в єдиній операції всі сили й засоби мають підкорятися єдиному керівництву та єдиним задумом. Але це в тому випадку, коли це єдине керівництво існує. У АТО ми його просто не бачимо.

Зате ми бачимо, що жменька «некерованих» хлопців-добровольців діють ефективніше, аніж наші імениті «стратеги», які напнули генеральські лампаси й мають у підпорядкуванні війська.

Ми, група «ІС», аж ніяк не ставимо крапку в цій справі. Занадто багато проливається крові наших хлопців, і занадто часто «виявляється», що в цьому немає нічиєї персональної провини. Так не буває.

2. Голова терористичної організації «Луганська народна республіка» Болотов пообіцяв теракти на виборах. У зв'язку з цим він закликав жителів регіону не йти на виборчі дільниці.

Правда, за словами Болотова, теракти буде влаштовувати... Національна гвардія. Мовляв, щоб потім звинуватити в цьому терористів.

У цієї кремлівської шістки, яка прибула недавно з Росії після інструктажу в Кремлі, не вистачає мізків пояснити найпростіший факт: нащо Києву зривати вибори терактами, якщо якраз отримання легітимного президента – його головна мета сьогодні?

Водночас, заява Болотова означає, що він і його посібники готові вбивати скільки завгодно й кого завгодно заради своїх злочинних цілей.

3. Сьогодні Генштаб ЗС Росії заявив, що російські війська від кордону з Україною відводяться. Але повністю цей процес завершиться не раніше 8 червня. Що заважає прибрати свої танки раніше – російські агресори не пояснюють.

На сьогоднішній ранок ми фіксували зменшення чисельності російського угруповання на 3-4 тисячі осіб (у порівнянні з 8 травня). Це крапля в морі.

Це означає, що президентські вибори в Україні будуть проводитися все в тому ж режимі загрози російського вторгнення. Очікувати, що можна буде звільнить наші війська зі смуги оборони вздовж східних рубежів, і посилити ними сили безпеки на виборах на Донбасі, не доводиться.

З хорошого:

1. У Росії з повагою поставляться до підсумками президентських виборів в Україні і будуть співпрацювати з органами влади, сформованими після виборів.

Зрозуміло, що це все гра. З одного боку, російські війська на кордоні, з іншого – готовність визнати вибори. Схоже, Кремль більше грає для Заходу, аніж прагне діалогу з Києвом.

Але подібні проблиски здорової думки з вуст тих, хто ще вчора лише викладав великодержавний марення, – вже щось.

2. Сьогодні в гімназії №5 імені Лесі Українки в Севастополі відбулося свято останнього дзвоника. Випускники, а також їхні вчителі на знак протесту проти окупації півострова Росією прийшли до школи у вишиванках.

Це урок мужності від дітей і вчителів, який був би корисним і повчальним для багатьох наших воєначальників.

3. Міністр транспорту Росії Соколов заявив, що потужність кримських портів не дозволяє говорити про їх масштабні застосування й розвиток.

Про справжні причини, він, звичайно, промовчав. А саме – про те, що порти Криму раніше були серйозно орієнтовані на товаропотік із Туреччини, а також з інших країн регіону.

З окупацією ця халва закінчилася. Росія ж не здатна забезпечити завантаження портів на окупованому півострові. Підсумок – закриття портів як бюджетоутворюючих структур в регіоні й тисячі безробітних.

Хорошого в самому цьому процесі, зрозуміло, небагато, адже страждають прості жителі Криму. Але це – один зі сотень приводів для України починати свою роботу з відвоювання АРК. Працювати так, як працювала багато років Росія – пояснювати, переконувати, і врешті-решт провести блискучу спецоперацію.

Різниця в тому, що Росія вкрала чуже. Нам належить повернути своє.

Термінові повідомлення читайте на каналі DailyLviv.com в Telegram та у Facebook

dailylviv.com

 

новобудови Львів