«Правдошукач» шукає в Держархіві Львівської області компромат на Ірину Фаріон

Місяць тому редактор газети "Правдошукач" Юрій Шеляженко звернувся до Державного архіву Львівської області з проханням надати можливість перевірити відомості про участь Ірини Фаріон у керівних органах комсомольської та партійної організації Львівського державного університету ім. І. Франка, що є предметом суспільного інтересу.

Днями до редакції газети «Правдошукач» надійшов лист за підписом директора Державного архіву Львівської області П. І. Кравчука із повідомленням про відмову у доступі до архівних фондів, оскільки вони містять конфіденційну інформацію. Не погоджуючись із відмовою у доступі до архівних документів, «Правдошукач» оскаржив її в суді.

У позовній заяві зазначено, що така відмова є протиправною, оскільки інформація про склад керівних органів комсомольської та партійної організації університету не є конфіденційною інформацією про чиєсь особисте чи сімейне життя, а є відкритою за режимом доступу інформацією про суспільне життя університету за радянських часів.

Можна зрозуміти, коли конфіденційними вважаються особові справи людей, але «Правдошукач» і не цікавився ними.

В той же час, наприклад, відповідно до путiвника по фондах партiйних органiзацiй Львiвської та Дрогобицької областей, у Державному архіві Львівської області зберігається архівний фонд партiйного комiтету комунiстичної партiї України за 1946-1991 роки, де, зокрема, містяться протоколи, стенограми звiтно-виборних, загальних вiдкритих партiйних зборiв, засiдань партiйного комiтету, первинних партiйних органiзацiй факультетів та підрозділів університету. Такі документи вважалися загальнодоступними ще у радянські часи відповідно до статті 9 Статуту комуністичної партії Радянського Союзу, затвердженого XXVIII з’їздом КПРС і неодмінно мали містити відомості про керівництво відповідних первинок, оскільки це керівництво обиралося на відкритих загальних зборах, що фіксувалося у протоколах та рішеннях, які підлягали до оприлюднення. Аналогічні документи публічного характеру мають міститися і в архівах комсомольської організації університету.

Нагадаємо, що рік тому в інтернеті було опубліковано інтерв’ю колишнього викладача ЛДУ ім. І. Франка Геннадія Атаманчука, який стверджує, що нинішній нардеп від націоналістичної партії «Свобода» Ірина Фаріон у радянські часи була членом партбюро комуністів філологічного факультету. З того часу ніякої надійної підтверджуючої чи спростовуючої інформації на цю тему не публікувалося.

Сама Ірина Фаріон в інтерв’ю сайту «Вголос» підтвердила, що вона знайома з Атаманчуком, він був її викладачем і вона як староста групи «на знак протесту до його примітивізму і тупості організовувала йому всілякі неприємні речі, вкрай до остракізму», але озвучені Атаманчуком відомості про свою комсомольську та комуністичну кар’єру коментувати не стала і навіть погодилася з припущенням журналіста, що вона, нібито, була надто молодою (17-18 років замість 21), щоб вступати в компартію під час навчання в університеті, хоча, по-перше, відповідно до статті 1 статуту КПРС, в партію приймали з 18 років, і, по-друге, згідно з офіційною біографією І. Фаріон вона закінчила університет у 23 роки. Втім, у інтерв’ю Г. Атаманчука користувачі української Вікіпедії теж знайшли низку неточностей, пов’язаних з хронологією. Тому газета «Правдошукач» звертається до архівних даних, щоб поставити крапку в цій історії.

Про це написав у Фейсбуці Юрій Шеляженко. 

Коментар "ЩЛ": Ну, і яка різниця від того, була Ірина Фаріон членом компартії чи ні? Важливо ж не те, у що ти колись випадково чи за обставинами вступив, а те, з чого ти вийшов, що відкинув, яким ти є нині  і куди тепер йдеш.  

Термінові повідомлення читайте на каналі DailyLviv.com в Telegram та у Facebook