11:27 1 лютого 2020 р.
Відео: Львівський пресклуб
У січні польський уряд надав кошти на будівництво нового пункту перетину на українсько-польському кордоні в Нижанковичах. Він може бути збудований за чотири роки. Але проблема в тому, що з українського боку немає дороги.
Про це на брифінгу «Українсько-польське прикордоння і його громади. Як використати потенціал кордону», що відбувся у Львівському пресклубі, повідомила експертка з управління кордонами та міграції “ФорумуІдей” (Фундація Баторія) з Польщі Марта Ярошевич.
- Зараз сухопутний українсько-польський кордон найбільш навантажений у Європі, а пунктів перетину – лише 14. Ні з польської, ні з української сторони питання кордону не поставлене як головне, стратегічне. Президенти мали би розмовляти про кордон. Наш кордон може стати сучасним кордоном сусідства. Під час “Євро-2012” почалося багато спільних практик на кордоні, – зауважує Марта Ярошевич.
За даними дослідження аналітичного центру «Європа без бар’єрів», яке спікери оприлюднили на брифінгу, у 2018 році майже 22 млн українців та іноземців перетнули кордон із Польщею. Це третина всіх людей, які суходолом подорожували до країн Європейського Союзу. Після запровадження безвізового режиму і приходу на український авіаційний ринок лоукостерів українці почали дедалі частіше користуватися літаками. Тому, здебільшого, користувачами наземного кордону стало місцеве населення.
- В Україні не прийнято активно займатися проблематикою безпеки і кордонів. До дослідження нас спонукало те, що зараз Україна стоїть на межі змін, трансформацій: реформа митниці, реалізація Україною стратегії інтегрованого управління кордонами. Ми намагалися дивитися на проблематику кордону комплексно, з урахуванням чинників, які впливають на розвиток кордону. Безумовно, таким чинником став безвізовим режим. Виникло питання готовності кордонів до підвищення мобільності громадян, – каже Ірина Сушко.
Реалізовуючи безвізовий режим, як стверджує експертка, Україна перебуває у фокусі уваги Європейської комісії, одним із критерієм аналізу якої є кількість відмов під час перетину кордону. Тому, на її думку, треба посилити інформування людей про те, як правильно перетинати кордон.
- Кількість відмов громадянам України у в’їзді до Польщі у 2019 році становить 58,5 тисяч, що на 25% більше, ніж попереднього року. Наземний кордон України з Польщею перетинали 21,7 млн разів - на 1% більше ніж минулого року. При цьому, з них громадян Польщі було 1,8 млн, на 8% менше, ніж минулого року (1,99 млн). У 2019 році на 19% впала кількість перетинів наземного польсько-українського кордону приватними автомобілями - з 5 до 4 мільйонів. Головними причинами відмов стали непідтверджена мета поїздки та брак коштів, – розповідає виконавча директорка АЦ «Європа без бар’єрів», учасниця урядової Міжвідомчої групи з питань інтегрованого управління кордонами Ірина Сушко.
За словами Ірини Сушко, найбільш дієвим проти корупції може бути максимальна автоматизація процесів на кордоні. Мінімізувати корупційні прояви допомагає також спільний контроль на кордоні, який дає ще й можливість оптимізувати ресурси.
- Кордон для людей – джерело доходу. Люди не тільки здійснюють дрібну торгівлю, але й шукають ідеї, як розвинути місцевий туризм, привернути увагу підприємців тощо. Ініціативи, запропоновані місцевим населенням, могли би створити нові робочі місця, допомогти в розвитку населених пунктів. З польської сторони є запит на велосипедні переходи, які можуть дати поштовх до розвитку місцевого бізнесу з обох сторін, – пояснює експертка. Пункт перепуску Угринів-Долгобичув закрито. Ми спілкувалися із жителями Угринова, вони розповідали, що у вихідні часто перетинали кордон, щоб піти в гості до знайомих або зайти до церкви.
Як наголошує керівниця Західноукраїнського представництва фонду “Відродження” Оксана Дащаківська, дослідження про україно-польське прикордоння мало на меті забезпечити людяні та безпечні кордони.
- Ми переконані, що саме безпека кордонів – це передумова в тому числі відкритого суспільства. У межах дослідження проведено понад 80 інтерв’ю. Важливо, щоб з обох країн влада намагалася урегулювати це питання. Треба дати можливість впливу громадам на те, що відбувається на кордоні. Кордон має величезний економічний ресурс, – підсумовує Оксана Дащаківська.
Тетяна Байбак