20:37 7 червня 2023 р.
Сьогодні маємо доволі низький рівень повідомлень про факти подолання сексуального насильства, пов’язаного з війною.
Про це Dailylviv.com повідомила Урядова уповноважена з питань ґендерної політики, докторка юридичних наук, професорка Катерина Левченко.
Вона вважає, що це зумовлено як недовірою постраждалих до правоохоронних органів, так і небажанням повертатися до такої страшної сторінки власного життя, а також невмінням ідентифікувати або самоідентифікувати ці злочини
"Існує необхідність відпрацювання алгоритмів взаємодії всіх суб’єктів надання допомоги постраждалим як на національному, так і місцевому рівнях. Внести зміни до Кримінального кодексу, виокремивши сексуальне насильство серед усього спектру воєнних злочинів.
Є й інші питання, які необхідно вирішувати. Так, Уряд спільно з партнерами почав розгортати інформаційні кампанії, які мають підвищити обізнаність про цей вид насильства. Тому розробка державної політики в цій царині стала логічною відповіддю на такі виклики",- зазначила Катерина Левченко.
За словами Уповноваженої, унікальність української ситуації полягає в тому, що система державного урядування у воєнний час не просто збереглася, вона повноцінно функціонує впродовж усього цього періоду (окрім тимчасово окупованих територій) та спроможна реагувати на поточну ситуацію, ухвалювати стратегічні рішення. Це дає впевненість у можливості розв’язанні багатьох проблем, зокрема забезпечення допомоги постраждалим та притягнення до відповідальності злочинців.
Коли наприкінці березня – на початку квітня 2022 р. зі звільненням окупованих частин Київської, Чернігівської та Сумської областей почала надходити інформація про жахливі факти масових вбивств, тортур та зґвалтувань російськими військовими місцевих жителів, то ці повідомлення, каже Катерина Левченко, не лише документували правоохоронні органи, на них мала відреагувати й міжнародна спільнота.
"Системна робота розпочалася з розробки доктринальних документів, які готувалися дуже оперативно. Вже 3 травня 2022 р. між Урядом України та системою ООН була підписана спільно розроблена Рамкова програма про співробітництво в сфері запобігання та протидії сексуальному насильству в умовах війни.
Цей документ включає 16 завдань, які об’єднані в 5 напрямів:
• відстеження торгівлі людьми з метою сексуальної експлуатації в умовах конфлікту;
• надання допомоги особам, які постраждали від сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом;
• доступ до правосуддя та притягнення до відповідальності;
• посилення спроможності сектору безпеки та оборони з попередження СНПК;
• репарації та компенсації.
Важливо, що це дороговказ не лише для Уряду України та системи ООН, а для всіх наших партнерів. Його також використовують наші донори, коли планують, на які цілі спрямувати кошти".- наголошує уповноважена.
Вона нагадала що 25 травня 2022 р. для координації роботи державних структур, міжнародних та громадських організацій була створена Міжвідомча робоча група (МРГ) з питань протидії сексуальному насильству, пов’язаному зі збройною агресією Росії проти України, та надання допомоги постраждалим.
До сексуального насильства стосовно українських громадян і громадянок росіяни вдавалися від самого початку війни проти України – з 2014 року. Бо насильство, зокрема щодо жінок, насильство в сім’ях є базовою рисою традиційних духовних скріпів росіян, «русского міра». Жорстокість – це невіддільна складова російської імперської ментальності та її носіїв, якими стало фактично все населення РФ. І звідси - надзвичайні прояви жорстокості з боку цього російського «колективного Чикатила», не виправдані жодними воєнними потребами.
"Визнаймо, що свідомість певної частини наших громадян та громадянок, яка формувалася на брехливій ідеологемі про «дружбу братніх народів», не була готовою до сприйняття російської жорстокості не як випадкової, суб’єктивної поведінки окремих окупантів (і звідси риторичні запитання – як таке може бути, чому вони так поводяться тощо), а як системних, організованих дій, заохочуваних та підтриманих не лише російським військовим та політичним керівництвом, але й широкими групами населення.
Згадаймо інформаційні перехоплення розмов російських військових із друзями та членами родин, у яких вони «смакують» і толерують варварські дії та вбивства і які є виявом ненависті до всього українського. Тому, проводячи інформаційні кампанії та навчання, ми обов’язково маємо зважати на такі ідеологічні засади російської політики, ментальності та дій",- наголошує Катерина Левченко.
Утекла з дітьми від чоловіка з посттравматичним синдромом у притулок до Львова