Міськрада Львова закликала уряд врахувати її інтереси

Сесія Львівської міської ради прийняла звернення до прем’єр-міністра Олексія Гончарука, міністра розвитку громад та територій Альони Бабак і голови облдержадміністрації Маркіяна Мальського щодо реалізації реформи децентралізації.

Про це повідомили в четвер, 12 грудня, у Львівській міськраді, де також розповіли, що йдеться, зокрема, про важливість врахування інтересів міста Львова при формуванні нового адміністративно-територіального устрою держави. Відповідне звернення зачитала депутатка міської ради й радниця міського голови Львова Вікторія Довжик:

«Започаткована у 2014 році реформа децентралізації беззастережно створила передумови для покращення якості публічного управління та розвитку країни. Сформовані за результатами реформи, об’єднані територіальні громади стали більш самодостатніми та, загалом, отримали інструменти для належного забезпечення функцій місцевого самоврядування на свої територіях.

Водночас, слід відзначити і певні проблемні аспекти в реалізації реформи. Так, з різних причин процес об’єднання територіальних громад охопив лише 50% території держави, що зараз створює певний дисбаланс територіальної основи України. Окрім того, інтереси міст не завжди враховувались під час створення ОТГ навколо міст, що суперечило як методиці формування територій громад, так і здоровому глузду. Адже в сучасному світі саме міста є точками економічного зростання та «локомотивами» розвитку країн.

В цьому контексті з прикрістю можемо констатувати, що, наприклад, перспективний план формування територій громад Львівської області передбачав місто Львів виключно у своїх межах, не даючи жодних орієнтирів щодо можливості об'єднання з навколишніми громадами та не передбачаючи територію «розвитку міста».
Сьогодні ситуація змінюється, і ми бачимо в країні більше розуміння ролі міст для забезпечення регіонального розвитку та розвитку всієї країни. Також слід вітати оголошену підготовку нового адміністративно-територіального устрою країни та його обговорення з суспільством. Адже процес добровільного об’єднання громад не може тривати безмежно, а територія країни не може бути розбалансованою. Усі громади повинні мати рівні можливості, і це можна забезпечити через новий територіальний устрій країни.

В цьому контексті місто Львів має чітку і зрозумілу позицію. Наше бачення нової територіальної основи міста базується в першу чергу на чинній містобудівній документації, зокрема Генеральному плані м. Львова, який містить прогноз територіального розвитку міста та охоплює територію більше 20 приміських населених пунктів. Йдеться про так звану містобудівну систему «Великий Львів», яка є частиною Генерального плану м. Львова, прийнятого у 2010 році.
Разом з тим, ми усвідомлюємо, що при формуванні нового адміністративного-територіального устрою, в тому числі міста Львова, потрібно, звичайно, врахувати існуючі реалії, зокрема фактично створені об’єднані територіальні громади, а також прийняті стратегічні рішення щодо розвитку регіону.

Зокрема, нещодавнє рішення Уряду щодо залучення кредиту Європейського інвестиційного банку на будівництво близько 22 км північної об’їзної дороги міста Львова є важливим для майбутнього територіального устрою Львова. Адже, сьогодні, вся існуюча об’їзна дорога міста використовується як внутрішньоміська та зв’язує частини міста в одну транспортну мережу, а громади, що розташовані в межах об’їзної дороги Львова щільно інтегровані у місто Львів та отримують значну частину послуг у місті (освітні, медичні, адміністративні тощо).

Існування широкої агломерації приміських громад з містом Львовом підтверджується і дослідженням, яке провела у 2018 році Львівська міськрада спільно з компанією одного з мобільних операторів. Згідно з даними дослідження, щодня з 15-кілометрової зони навколо Львова до міста приїжджає 76 тисяч осіб, з них 24 тисячі людей приїжджають із населених пунктів, розташованих найближче до Львова (до 4 км).
Фактично місто Львів вже роками інтегрує у свою транспортну та соціальну інфраструктуру мешканців прилеглих громад та надає фінансову підтримку прилеглим громадам на реалізацію інших власних проектів. Наприклад, лише на такі громади як Винники, Брюховичі та Рудно за останні роки було витрачено з бюджету розвитку Львова близько 300 млн. гривень.

Мало того, місто Львів за останні два роки щороку витрачає більше 110 млн. гривень на навчання дітей з приміських громад у школах та закладах дошкільної освіти міста. Мільйонами гривень також обчислюються і суми наданих медичних послуг комунальними закладами Львова для мешканців інших громад.
При цьому, фінансові можливості міста дозволяють розширити інтеграційні процеси і на ширше коло територіальних громад. Міський бюджет наступного року становитиме більше 12 мільярдів гривень, а розмір реверсної дотації Львова у державний бюджет у 2020 році досягне 590 млн. гривень, які можна було би використати для розвитку інфраструктури майбутньої «львівської агломерації».

Усвідомлюючи потенційні можливості міста, окремі територіальні громади вже офіційно заявили про бажання приєднуватись до Львова, зокрема село Зашків, Завадів, Зарудці. Мешканці сіл Підбірці та Малехова звернулися з проханням забезпечити їм транспортне сполучення з містом.

Водночас, більшість приміських територіальних громад, не заперечуючи можливість об’єднання з містом, не заявляли офіційної позиції з цього приводу, очікуючи рішення уповноважених державних органів.

Зважаючи на вищевикладене, з метою забезпечення просторового розвитку міста Львова, організації належної взаємодії з навколишніми громадами та їх підтримки, просимо врахувати інтереси міста Львова при формуванні нового адміністративно-територіального устрою держави.

Зі свого заявляємо про готовність брати на себе відповідальність за новостворену Львівську територіальну громаду, що дасть позитивний ефект для розвитку як цілого регіону, так і всієї країни».

Як інформував «Щоденний Львів», заступник міського голови Львова вважає, що створення окремих «приміських ОТГ» впритул до обласних центрів може бути небезпечним для великих міст.

Термінові повідомлення читайте на каналі DailyLviv.com в Telegram та у Facebook