Новий керівник Міноборони був десантником, танкістом, прикордонником і львів’янином (відео)

Відео: ТСН.ua

«ТСН.ua» інформує сьогодні, 25 березня в телесюжеті «Новим в.о. міністра оборони призначили генерала, якого нещодавно викрадали в Криму»:

Верховна Рада після звільнення виконувачем обов’язків міністра оборони Ігоря Тенюха негайно ж знайшла йому заміну. Новим очільником Міноборони призначили генерал-полковника Михайла Коваля. «За» це рішення проголосував 251 депутат.

Ковалю 58 років. Він родом із міста Ізяслав на Хмельниччині.Закінчив Кам'янець-Подільське вище військово-інженерне командне училище, Військову академію імені Фрунзе, Академію Збройних сил України.

Служив у повітряно-десантній дивізії, парашутно-десантному полку, перебував на командних посадах. У 1997-1999 роках – начальник штабу, командир танкової дивізії армійського корпусу Північного оперативного командування.

Свого часу Коваль був першим заступником командувача армійського корпусу Західного оперативного командування, першим заступником начальника Головного управління внутрішніх військ МВС України, першим заступником голови Держкомітету у справах охорони державного кордону України.

Із 2003 року – на посаді першого заступника голови Державної прикордонної служби України – директор Департаменту по роботі з особовим складом.

Нагороджений орденом «За службу Батьківщині у Збройних Силах СРСР» (1991), дев'ятьма медалями, відзнакою Міноборони «Доблесть і честь» (2001)».

Утім, більше подробиць – на сторінці «Коваль Михайло Володимирович» у Вікіпедії:

«Коваль Михайло Володимирович (26 лютого 1956, Ізяслав, Хмельницька область) – в.о. міністра оборони України, генерал-полковник прикордонних військ України.

1979 року закінчив Кам'янець-Подільське вище військово-інженерне командне училище.

Протягом 1979–1983 років служив у окремому гвардійському інженерно-саперному батальйоні гвардійської повітряно-десантної дивізії – командир взводу, командир роти.

У 1983–1984 роках працював начальником навчального центру.

В 1984–1987 роках – служба у гвардійському парашутно-десантному полку гвардійської повітряно-десантної дивізії – заступник командира батальйону, командир батальйону.

1990 року закінчив навчання в Військовій академії ім. Фрунзе.

У 1990–1995 роках – заступник начальника, згодом начальник навчального центру підготовки молодших спеціалістів повітряно-десантної бригади.

Закінчив навчання в Академії Збройних Сил України у 1997 році.

З 1997 по 1999 рік – начальник штабу та командир танкової дивізії армійського корпусу Північного оперативного командування.

З 20 серпня 1999 року – генерал-майор.

Працював начальником штабу – першим заступником командувача армійського корпусу Західного оперативного командування у 1999–2001 роках.

У 2001–2002 роках – начальник штабу-перший заступник начальника Головного управління внутрішніх військ МВС України.

З 2002 по 2003 рік – перший заступник Голови Держкомітету у справах охорони державного кордону України – Командувача Прикордонних військ України. Генерал-лейтенант.

Починаючи з 2003 року, працює першим заступником Голови Державної прикордонної служби України – директором Департаменту по роботі з особовим складом.

З 21 серпня 2007 року – генерал-полковник.

5 березня 2014 під час вторгнення на суверенну територію України «невідомих формувань в російській уніформі» був викрадений біля військової частини під Ялтою – за свідченнями очевидця: «російські байкери зупинили авто, порізали шини та забрали прикордонника». В ході оперативного розслідування того ж дня вдалося встановити його місце перебування, після успішних переговорів звільнений.

25 березня 2014 року Верховною Радою України призначений виконуючим обов'язки міністра оборони України.

Державні нагороди

Орден «За заслуги» II ст. (23 серпня 2011) – за вагомий особистий внесок у захист державного суверенітету, забезпечення конституційних прав і свобод громадян, зміцнення економічної безпеки держави, сумлінне і бездоганне служіння Українському народові та з нагоди 20-ї річниці незалежності України.

Орден «За заслуги» III ст. (20 грудня 2003) – за особливі заслуги у захисті державного суверенітету, територіальної цілісності, обороноздатності і безпеки України, мужність і високий професіоналізм, проявлені при виконанні службових обов'язків.

Медаль «За військову службу Україні» (23 листопада 1998) – за зразкове виконання військового обов'язку, досягнення високих показників у бойовій і професійній підготовці.

Медаль «Захиснику Вітчизни» – нагороджений орденом «За службу Батьківщині у Збройних Силах СРСР» III ст. (1991), 9 медалями, відзнакою Міністерства оборони України «Доблесть і честь» (2001)».

Термінові повідомлення читайте на каналі DailyLviv.com в Telegram та у Facebook