18:05 12 лютого 2015 р.
Фото: Reuters
Яцек Саріуш-Вольський виступив із критикою домовленостей, оскільки, як наголосив він, немає впевненості, що військові дії припиняться.
«Польський євродепутат із песимізмом сприйняв підписання порозуміння в Мінську», – повідомляє сьогодні, 12 лютого, «Польське радіо», конкретизуючи при цьому:
«Європейські християнські демократи скептично оцінюють досягнуті мирні домовленості в Мінську. Зокрема, польський євродепутат, заступник голови фракції Християнських демократів Яцек Саріуш-Вольський виступив із критикою домовленостей, оскільки, як наголосив, вони узаконюють територіальну окупацію з боку Росії, окрім того немає впевненості, що військові дії припиняться.
«Це навіть не обережний оптимізм, це песимізм зі знаком запитання. Чи це справді необхідне порозуміння, чи чергова спроба підкупу часу Москвою. Насправді залишається питання про справжні наміри: чи це тільки перерва, а чи справді мир? Виглядає на те, що це припинення вогню, але не мирне вирішення», – сказав Яцек Саріуш-Вольський.
За словами євродепутата, лідери Європейського Союзу під час саміту ЄС в Брюсселі повинні вимагати дотримання порозуміння та здійснювати тиск на Росію черговими санкціями».
Своєю чергою, інформагенція УНІАН передає сьогодні, 12 лютого, в повідомленні «Мінські угоди дозволили Україні уникнути переходу на військові рейки і відмови від ринкової моделі, – експерти»:
«Домовленості про припинення вогню і врегулюванні ситуації на Донбасі, досягнуті сьогодні, 12 лютого, у Мінську дали змогу Україні уникнути найгіршого сценарію розвитку країни. Про це сказав у коментарі УНІАН керівний партнер аналітичної групи Da Vinci AG Андрій Колпаков.
«За оцінкою попередньої інформації про домовленості, Україні вдалося уникнути найгіршого сценарію – повномасштабної війни вже взимку, переходу економіки на військові рейки і фактичної відмови від ринкової моделі на невизначений період. При такому сценарії нас очікувала б досить гнітюча ситуація в економіці, яка могла б відкинути нас на десятки років назад», – сказав Колпаков.
На його думку, угода про перемир'я дає Україні відтермінування, хоча і не вирішує системної проблеми – фактору російської агресії в політиці та економіці. «Переконаний, що після певного перепочинку Росія намагатиметься порушити або обійти Мінські домовленості, намагаючись змусити Київ до подальших поступок. Кремль не є договороздатним партнером і порушуватиме будь-які договори, якщо вони не будуть підкріплені реальною силою з протилежного боку», – вважає Колпаков.
Він наголосив на необхідності тверезо оцінювати ситуацію. «Дивно очікувати від держави, яка погрожує світу ядерною зброєю, виконання підписаних домовленостей. Вважаю, що Україні у своїй позиції сьогодні необхідно виходити з реальних, а не декларованих кроків Росії, тверезо оцінюючи ситуацію», – резюмував експерт.
У свою чергу, фінансовий аналітик Анатолій Гулей відзначив, що найголовніше нині – психологічний спокій. «Ми перестали очікувати чогось поганого. І це головний меседж, який ми одержали з Мінська. Я б хотів, аби ми одержали більш матеріальні підтвердження домовленостей, а саме – припинення вогню впродовж 48 годин. І щойно це матеріалізується, ми зможемо видихнути і почати життя в новій країні, в іншому суспільстві, яке думатиме про майбутнє», – сказав Гулей.
Як повідомляв УНІАН, сьогодні, 12 лютого, після багатогодинних переговорів у «нормандському форматі» (Німеччина, Франція, Україна і Росія) вдалося досягнути домовленостей про припинення вогню в Донецькій і Луганській областях з 00 годин 15 лютого, про обмін заручниками і полоненими і про подальші кроки з деескалації конфлікту на основі дотримання принципів територіальної цілісності України і збереження її суверенітету. Україна веде антитерористичну операцію в ряді районів Донецької і Луганської областей з квітня 2014 року. Обсяг втрат, що їх зазнала Україна, за оцінками уряду, становить до 20% економічного потенціалу країни».
Натомість «Телеканал новин «24» передає сьогодні, 12 лютого, в повідомленні «Фесенко: До 15 лютого завершиться драма навколо Дебальцевого»:
Результатом нинішніх домовленостей у Мінську може стати таке ж перемир’я, яке Україна отримала у вересні минулого року. Відсутність у комплексі заходів для врегулювання ситуації на Донбасі змістовних і надійних механізмів навіть для забезпечення реального припинення вогню і відведення важкої зброї ставить під питання виконання ухвалених пунктів. Таку думку у бесіді із сайтом »24» висловив голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко.
– Як Ви можете охарактеризувати домовленість, яку вдалося досягти під час переговорів у Мінську?
– Формально документи, які були ухвалені – це компроміс, у формі, яка є більш-менш прийнятною для учасників конфлікту. Його вже називають «Мінськ-2».
Але питання в тому, чи буде це виконуватися. Немає ніяких змістовних і надійних механізмів навіть для забезпечення реального припинення вогню, а тим більше – для відведення важкої зброї. Якщо не будуть реалізовані ці позиції угоди – всі інші втрачають сенс.
– Якщо говорити про подальшу перспективу – що відбуватиметься?
– Поступове заморожування конфлікту. Щодо майбутнього статусу Донбасу, так званої конституційної реформи – тут прямо протилежні позиції. Тому в угоді їх записали у дуже загальному вигляді. Під конституційною реформою в Москві, Луганську і Донецьку розуміють одне, а в Києві – зовсім інше. Ніякого компромісу у цих питаннях у найближчій перспективі, на мій погляд, досягти не можна. Його просто не існує в природі.
Думаю, зараз буде ще одна спроба, також важка і з постійними порушеннями, утримати перемир’я. Всі побачать, що зараз немає реального механізму забезпечення припинення вогню. Хто буде контролювати цю нейтральну зону? ОБСЄ не виконають цю функцію, тому що вони не мають реальної можливості для здійснення такого контролю. Тобто існуватиме ризик що сепаратисти знову зможуть її зайняти. Тут я скептик, але все рівно, думаю, що поступово, покроково це можна зробити.
– Що для цього потрібно?
– Добра воля і, знову ж таки, надійні механізми реалізації. Потрібно визначити, хто і як буде контролювати припинення вогню і нейтральну зону. Щойно обидві сторони переконуються, що без відповіді на ці питання не буде реального перемир’я – вони почнуть домовлятися. Ще декілька місяців піде на розв’язання цієї проблеми. Решта питань – вибори, конституційна реформа – можна піднімати лише після того, як буде припинений вогонь.
Думаю, можливий найближчим часом максимум – таке ж перемир’я, яке ми мали восени минулого року. Навряд чи ми матимемо кращу ситуацію.
– У Мінську сторони домовились припинити вогонь 15 лютого. Чого ми можемо очікувати до цього моменту?
– Завершення драми навколо Дебальцевого. Боротьба за це місце відбувалася, в тому числі, і за столом переговорів у Мінську. Зараз це питання буде вирішуватися на полі бою. Сепаратисти за підтримки Росії спробують взяти під контроль Дебальцево. Їм потрібно не місто, їм потрібний залізничний шлях з Донецька до Луганська. Вони хочуть ліквідувати Дебальцевський плацдарм, тому що, по-перше, потрібна залізниця, а по-друге – він створює загрозу для Донецьку».
Як інформував «Щоденний Львів», у Мінську домовилися про звільнення полонених упродовж п’яти днів після виведення важких озброєнь, Президент Петро Порошенко також запевнив, що домовився про виведення військ Росії з Донбасу без автономій і федералізації, натомість Путін стверджує, що «домовились про проведення конституційної реформи в Україні, в якій мають бути враховані законні права людей, які проживають на території Донбасу».