Допомогу зі Львова на схід України відправляють щодня, – волонтер

20:58 26 вересня 2015 р.

Волонтер Сергій Глотов – серед тих, кому він повсякдень допомагає

Волонтер Сергій Глотов – серед тих, кому він повсякдень допомагає
Фото: Юрій Скобало

Організатор і координатор допомоги українським військовим на східних теренах нашої країни Сергій Глотов розповів про те, як допомагають нашим захисникам на передовій.

Волонтер Юрій Скобало надіслав «Щоденному Львову» інтерв’ю, проведе ним з організатором і координатором допомоги українським військовим на східних теренах нашої країни Сергіє Глотовим, я якорому йдеться:

«Упродовж останніх місяців мені неодноразово доводиться чути чимало негативного на адресу мешканців Донбасу. У свідомості багатьох галичан уже сформувався певний стереотип про жителя східної України – мовляв, усі вони винні у тому, що зараз відбувається на окупованій території й отримали те, що заслужили. Однак це дещо хибне враження.

Згоден, що серед жителів Луганщини та Донеччини є багато проросійських громадян, які підтримували сепаратистів та кричали на мітингах: «Ми – за Рассєю!». Проте, не всі однакові.

Справжні патріоти хоч і залишалися у меншості, але вони підтримували Євромайдан, збирали гроші на допомогу військовим, котрих відряджали на службу на Донбас. За свою активну позицію вони згодом поплатитися здоров’ям, а деякі – життям.

Луганчанин Сергій Глотов активно підтримував київський Євромайдан, а коли почалися перші збурення на сході України – одним із перших почав допомагати українським бійцям. А коли сепаратисти почали переслідувати проукраїнських активістів, волонтер переїхав до Львова, де, надихнувши місцевих патріотів, разом із ними почав піклуватися про військових у нашому місті

– Сергію, розкажіть про те, коли Ви розпочали допомагати українським військовим?

– Ми розпочали допомагати нашим військовим тоді, коли до Луганська почали перекидати війська. Щодня ми збирали від кількох сотень до п’ятисот гривень. Усі ці гроші витрачали на допомогу бійцям 80-ї аеромобільної бригади, яких на той час відрядили до Луганського аеропорту. Згодом ми почали допомагати прикордонникам та мотострілковій бригаді. До речі, на Пасху ми зібрали цілий бус пасок та харчів, які відправили до шістьох місць дислокацій українських військових.

– У якому стані знаходилася наша армія на початку проведення антитерористичної операції?

– У перші місяці збурень на сході України в армії не було нічого, окрім автоматів. Спочатку наші солдати майже нічим не відрізнялися від так званих «ополченців». Чимало з них стояли у спортивних штанах та кедах, тримаючи в руках автомати. Лише завдяки українському прапору можна було зрозуміти, що це наші військові. Раніше майже уся техніка була у не придатному стані. Якось бійцям одного з батальйонів, який базувався в Луганській області, прислали автомобіль швидкої медичної допомоги. Цей транспортний засіб фактично навіть не могли завести. Зате тиловики відзвітували, що «швидку» доставили до пункту призначення.

– А як військовим допомагали луганчани?

– Ми закуповували радіостанції, ліхтарики, прилади нічного бачення, макарони, картоплю, консерви. Тоді люди нам активно допомагали. Коли, приїжджаючи на овочевий ринок, ми повідомляли, що закуповуємо продукти для армії, то замість двох-трьох мішків у наш автомобіль закидали стільки, скільки туди влазило. Згодом на наші рахунки почали приходити гроші з Бельгії, Канади, Італії, Чехії. Упродовж місяця ми ще активно допомагали військовим та збирали проукраїнські мітинги. Однак, невдовзі у місті почали порядкувати сепаратисти.

– Коли ситуація в Луганську загострилася?

– Критичною точкою стало 26 квітня – коли у нашому місті захопили усі адміністративні будівлі, паралізувавши їхню роботу. Під час Першотравня практично всі працівники міліції Луганська підтримали сепаратистів, одягнувши георгіївські стрічки. Напередодні відзначення цих свят усі активісти луганського Євромайдану вирішили виїхати з міста та перечекати доти, поки в не наведуть лад. Однак із кожним днем ситуація у місті продовжувала погіршуватися. Містом роз’їжджали військові «УРАЛи» з озброєними людьми. На Луганському обласному телебаченні демонстрували фотографії наших активістів, називаючи їх посібниками фашистів. До їхніх квартир почали приходити озброєні люди, відловлювати їх та брати у полон. Над багатьма полоненими знущалися, били хїїх, проколювали їм спицями м’язи, відрізали пальці, ґвалтували, били ланцюгами та душили. До наших активістів використовували усі різновиди допитів. У травні було викрадено та вбито активіста Олександра Ратушняка. У покійного залишилися сиротами жінка та діти. Згодом було вбито ще кількох активістів.

– Звідки у місті взялося стільки озброєних людей?

– Основний кістяк сепаратистів складався з російських кадрових офіцерів і відставників. Місцевих сепаратистів набирали з числа алкоголіків, наркоманів та інших представників соціального дна, які могли б виконувати нескладні операції – блокування та штурму, кричати «Росія! Росія!». Місцеві люмпени не були придатні сформулювати свої дії.

– Якою у цьому процесі була роль «Партії регіонів» та КПУ?

– Хочу зазначити, що увесь ресурс антимайдану складали бюджетники, які мали стосунок до «Партії регіонів». Всю інфраструктуру в будівлях, захоплених сепаратистами, польові кухні, палатки забезпечувала Комуністична партія України. Комуністи, регіонали, представники партій Вітренко та Медведчука, «Російського блоку» виступали на мітингах, організованих на підтримку Росії. Більшість міліціонерів, які отримували українську зарплату, виявилися зрадниками та перейшли на бік сепаратистів. Деякі з них розповідали, що в Росії вони отримуватимуть зарплату в розмірі двох тисяч доларів США. Кадровий склад місцевих міліціонерів так підбирали, щоб вони були здатні лише на зраду.

– Яка частина місцевих громадян підтримувала Україну?

– На мою думку, ця кількість складала не більше 15-ти відсотків. Ще 30 процентів залишалися пасивними до цих подій. А більшість місцевих мешканців активно підтримувала сепаратистів. Вони брали участь у незаконних мітингах та референдумах, воювали проти української армії. Єдиним виходом для себе вони вважали Радянський Союз.

– Чи відіграла у цьому свою роль інформаційна війна?

– Звичайно, відіграла. Голови міських та сільських рад, депутати всіх рівнів Луганської та Донецької областей опинилися в перших рядах активних сепаратистів, підтримували усі їхні рішення. У Луганській обласній раді лише журналіст «ICTV» не підтримав сепаратистів. Більшість директорів шкіл брали участь у проведенні референдумів. Активну роль у пропаганді відіграла православна церква Московського патріархату. Під час своїх проповідей священики розповідали про те, як добре живеться в Росії, якою поганою була Америка, які негативні наслідки приніс Майдан. На мітинги в Луганську виходили люди з іконами, які називали себе православними фашистами.

– А як ви потрапили до Львова?

– Наприкінці травня я виїхав до Дніпропетровська, а невдовзі моя тітка зі Львова запропонувала мені переселитися у Львів. Упродовж двох місяців я безкоштовно мешкав у неї. Приїхавши до Львова, я почав збирати гроші на допомогу армії. На мій заклик відгукнулося багато львів’ян. Допомагали хто як міг. Усю допомогу ми відправляли до Луганська, де місцеві волонтери передавали її військовим.

– А як виникла громадська ініціатива «Допоможи фронту»?

– Коли ми збирали допомогу для військових на ринку «Шувар», зголосилося коло людей, які прагнули допомагати армії. Ми ставили за мету не створювати громадську організацію, а допомагати військовим.

– А як часто Ви відвідували військових на сході України?

– Ми побували на сході України понад 20 разів. Ми неодноразово побували в українських бійців, які дислокувалися в містах Щастя й Волноваха, Станиці Луганській, Старобільську, Артемівську, Новоайдарі, Краматорську, Дебальцевому, Маріуполі та інших населених пунктах, розташованих поблизу лінії фронту. Намагаємося допомагати усім підрозділам, які дислокуються у Луганській області та забезпечити частину з тих, які розташовані на території Донецької області. Ми надавали допомогу батальйонам «Айдар», «Донбас», «Львів», 128-й, 20-й, 24-й, 80-й, 92-й та іншим бригадам, прикордонникам, бійцям Національної гвардії України. Не завжди ці подорожі були безпечними. Адже на передовій поруч із таборами військовослужбовців нерідко вибухали ворожі снаряди.

– Хто активно допомагає армії?

– Ще з початку нашої діяльності у Львові нам почали активно допомагати представники української діаспори з Італії, Канади. До нашого проекту вже долучилися українці з майже 30 країн. Якось з-за кордону нам перекинули 25 тисяч гривень. В Україні нам активно допомагають священики те семінаристи української греко-католицької церкви. Ми співпрацюємо з мережами магазинів «Рукавичка» та «Сільпо», де нині стоять наші скриньки. Завдяки співпраці з адміністрацією ринку «Шувар» наші волонтери мали можливість зібрати велику кількість допомоги. До нашої роботи долучилося чимало шкіл та дитсадків, туристичних організацій, профспілок. З початку АТО компанія «Нічний експрес» безкоштовно пересилає наші посилки на схід України. А компанія експрес-доставки «Нова пошта» робить для нас знижки під час пересилок. Ми також вдячні «Укрпошті» за приміщення на першому поверсі Головпоштамту, надане в безкоштовну оренду.

– На початку антитерористичної операції на сході України наші військові були буквально голі-босі. Чи за час військових дій влада зробила якісь висновки й покращила матеріально-технічне забезпечення української армії?

– За цей час змінилося небагато. На початку АТО влада допомагала військовим на два відсотки. Нині наших бійців забезпечують приблизно на 15-20 процентів. Решту допомоги солдати отримують завдяки волонтерам.

– Чи хтось із ваших волонтерів вирішили піти служити добровольцем?

– У 80-ту окрему аеромобільну бригаду вступили наші волонтери Тарас Дзьоба та Назар Крисюк.

– Розкажіть про те, чим саме Ви зараз забезпечуєте українських бійців?

– Ми щодня відправляємо посилки на схід. Щотижня на передову надходять від однієї до п’яти тонн продуктів, речей та амуніції. Ми привозимо їм форму, футболки, кепки, білизну, вітаміни, рюкзаки, термобілизну, медикаменти, засоби гігієни та харчі. Зараз ми збираємо гроші на прилади нічного бачення, біноклі, розвантаження, викрутки, ліхтарики, ножі. Хлопці не жирують на війні. Усі ці речі їм дуже необхідні.

– Розкажіть, будь ласка про акцію «Війна стосується кожного»?

– Це спільна акція волонтерів та військовослужбовців, започаткована нашою громадською ініціативою, під час якої ми збирали допомогу для дітей, які постраждали від війни. Українські бійці роздавали зібрані нами подарунки та необхідні речі дітям, які перебувають у дитбудинках та інтернатах, дітлахам, котрі залишилися сиротами в результаті військових дій, багатодітним сім’ям. Ми передавали одяг, взуття для дітей віком до шістнадцяти років, підгузки, пелюшки, креми, пластикові кастрюлі, чайники, кип’ятильники, книжки, розмальовки, диски з мультфільмами, іграшки, мозаїки, канцтовари, шкільне приладдя, рюкзаки, українську символіку та солодощі. До прикладу, військовослужбовці 55-ї артилерійської бригади, які служать у Маріуполі, завезли й передали,зібрану нами допомогу до центру дитячої реабілітації «Республіка «Пілігрим». А військовослужбовці 24-ї окремої механізованої бригади завезли речі, іграшки та книги до дитячого будинку для дітей з проблемами дихальних шляхів, який знаходиться на Луганщині. В цей час діти перебували на відпочинку. Проте, повернувшись, вони буди дуже втішені подарунками. Висловлюю свою щиру вдячність усім організаціям, громадським активістам, волонтерам та небайдужим  людям, які взяли участь у нашій акції.

P.S. Аби допомогти українським бійцям Ви можете допомогти українським військовим, перерахуваши гроші на картку приватбанку Сергія Глотова 5168 7420 1409 6287 (гривня). Звіти про роботу волонтера можна переглянути у соціальній в інтернет-мережі «Facebook»: https://www.facebook.com/sergey.glotov.9. 

ДОЛЛАРОВА КАРТКА ПРИВАТБАНКУ ДЛЯ ПЕРЕКАЗІВ З ІНШИХ КРАЇН ($) Glotov Sergii

Номер картки: 4149497808985529

PRIVATBANK, SWIFT CODE: PBANUA2X

jp morgan chase bank: chasus

3300 1100 0080

КАРТКА ДЛЯ ДОПОМОГИ В ЄВРО ДЛЯ ПЕРЕКАЗІВ З ІНШИХ КРАЇН (€)

Glotov Sergii

Номер карты: 5168742020535625

Commerzbank AG

SWIFT CODE: COBADEFF

№ рахунку 400 8867 00401

Western Union, Moneygram – Glotov Sergii, Lviv, Ukraine».

dailylviv.com

До теми

18:16 21 жовтня 2021 р.

ЦНАП у Львові приймає від мешканців замовлення на адмінпослугу без візиту

У Львові розвивають дистанційні сервіси комунікації з владою. Тож мешканці можуть замовити потрібну їм адміністративну послугу без візиту до ЦНАП – для цього потрібен лише доступ до інтернету.

Рубрика: Політика

13:19 17 жовтня 2021 р.

Злодії у законі, які потрапили в санкційний список РНБО, виправдані. Сталася помилка

У п’ятницю секретар Ради національної безпеки та оборони (РНБО) Олексій Данілов повідомив, що у санкційних списках «злодіїв у законі» припустилися помилки щодо 108 осіб.

Рубрика: Політика

22:42 15 жовтня 2021 р.

РНБО схвалила план оборони України

РНБО розглянула у режимі «таємно» і схвалила план оборони України, в якому реалізовано принцип всеохоплюючої оборони держави, запроваджений Стратегією воєнної безпеки України.

Рубрика: Політика

ВІДЕОКАНАЛ

Прес-клуб-ГІТ Європейський день боротьби з торгівлею людьми

Рубрика: Ситуації і пригоди

Правда про лікарню швидкої меддопомоги у Львові

Рубрика: Ситуації і пригоди

Притулок для тварин у Львові: хто гальмує

Рубрика: Ситуації і пригоди

Рейд "Урок" у Львівській області

Рубрика: Ситуації і пригоди

Депутат ЛМР Сергій Івах про комунальне майно і не тільки

Рубрика: Політика

Всі відео розділу