21:05 29 листопада 2013 р.
Фото: korrespondent.net
Екс-президент зазначив у п'ятницю: «Тисячі людей вийшли на вулицю – не за якусь партію, а за Європу. Для нас це дуже важлива інформація, бо є небагато міст навіть у Європі серед країн-членів ЄС, де би в листопаді під час дощу так сильно підтримували Європу».
Сьогодні, 29 листопада, з членом моніторингової місії Європаламенту України та колишнім главою Польщі Олександром Квасневським розмовляв у Вільнюсі кореспондент «BBC Україна» Андрій Кравець:
«В інтерв'ю ВВС екс-президент Польщі сказав, що українці отримають можливість зробити вибір за Європу на президентських виборах.
Екс-президент Польщі Олександр Квасневський вважає малоймовірним переговори в тристоронньому форматі Україна-ЄС-Росія і називає можливим надання Києву економічної допомоги Євросоюзу.
В інтерв'ю ВВС Україна пан Квасневський також висловив сподівання на те, що українська влада зробить гуманний жест і дозволить Юлію Тимошенко провести операції на спині в німецькій клініці. Олександр Квасневський вважає позитивним явищем протести українських громадян на підтримку євроінтеграції, однак прогнозує, що ці протести не стануть повторенням Помаранчевої революції.
«BBC Україна»: Після 21 числа, коли український уряд заявив про те, що призупиняє підготовку до підписання Угоди про асоціацію, чи не відчули ви, що українська влада вас ошукала?
Олександр Квасневський: Я би так не сказав, але, звісно, ми відчували глибоке розчарування. Бо за ці 18 місяців було проведено багато розмов, і у нас з'явилося враження, що ми дуже близькі до компромісу, який може вирішити всі ці останні проблеми, які треба було прибрати перед Вільнюсом.
Щодо юридичної реформи – парламенту лишилося тільки прийняти закон про прокуратуру, який був готовий і узгоджений з Венеціанською комісією. А що стосується питання Тимошенко – ми були близькі до компромісу, щоб дати їй шанс лікуватися за кордоном: зробити перерву у перебуванні в тюрмі на кілька місяців.
Цей гуманний жест, по-моєму, був дуже потрібен, бо захворювання Тимошенко – не політичне, а серйозна хвороба, яку треба лікувати. Але потім прем'єр-міністр Азаров сказав, що іде тиск з боку Росії, який створив багато складнощів для української економіки, і цей тиск такий сильний, що вони просять нас зробити тайм-аут.
«BBC Україна»: На вашу думку, це був слабкий аргумент?
Олександр Квасневський: Ні, це був абсолютно серйозний аргумент, бо ми знаємо, що сталося влітку цього року: блокада українського експорту, найвищі в Європі ціни на газ - і все це прийшло в економіку, яка і так була не в найкращому стані.
«BBC Україна»: Україна каже, що Євросоюз не захотів допомогти їй фінансово...
Олександр Квасневський: Євросоюз хотів обговорити усі ці справи після підписання. А МВФ, до речі, і так працює з Україною вже багато років.
Але хочу сказати, що український уряд за останні місяці не піднімав економічне питання як серйозну тему, яку треба обговорити перед Вільнюсом. Політичне становище, здається, ускладнилося за останні місяці, але, по-моєму, найголовніший фактор, який змінив підхід України, – це був тиск із боку Росії.
Звісно, ми не знаємо, що сталося під час дуже довгої розмови президентів Путіна і Януковича. Але я думаю, що там були представлені такі аргументи, що врешті-решт Україна попросила взяти тайм-аут.
«BBC Україна»: А ви бачите можливим запропонований варіант перемовин між Росією, Україною і ЄС?
Олександр Квасневський: Формально, мені здається, це неможливо, бо якщо Європейський союз розмовляє з якоюсь країною, це двосторонні розмови, і там не прийнято, щоб у них брали участь сусід, чи хороший друг, чи теща, чи адвокат – це неприйнятно. Звісно, ЄС має багато можливостей говорити з Росією, і думаємо, що, напевно, під час цих розмов буде поставлене запитання, що робити, як обговорити це все, щоб можна було здійснити надії і сподівання України.
Бо що треба підкреслити – Європа займається Україною не тому, що ми хотіли би «купити» Україну чи взяти її в свої руки, і це для нас історична справа, щоб Україна була з нами. Ні, ми відповідаємо на бажання українського уряду, українського президента, українського народу.
Я пам'ятаю, це було у вересні, на початку сесії парламенту, коли президент Янукович – ми були тоді з Kоксом y залі – каже, є два пріоритети у України на наступний рік: перший – євроінтеграція, другий – економічна і соціальна модернізація України, яка можлива тільки за участі ЄС. Це було в вересні. Тепер, у листопаді це все, звісно, уже не так звучить – тепер кажуть, що нам потрібен тайм-аут.
Звісно, з Росією будемо говорити. Але тристоронні переговори – це, по-моєму, неможливо, бо немає формату такого.
Однак найголовніше для нас – знати, що Росія хоче робити з Україною, бо наше не тільки враження, а й інформація така, що Росії Україна потрібна, по-перше, як частина Митного союзу, а по-друге, як частина майбутнього Євразійського союзу, який є головним проектом – чи навіть мрією – президента Путіна. І ми це знаємо.
Бо якщо так – яка може бути угода? Це питання може вирішити тільки український народ: хочуть вони бути частиною Євразійського союзу чи асоціюватися та інтегруватися з Європейським союзом.
Це питання, яке мають вирішити українці, і по-моєму, президентські вибори 2015 року будуть вирішувати саме це питання – куди йдемо. Звісно, можлива і третя позиція – нікуди.
Лишатися у такому, так би мовити, вакуумі – політичному та економічному. Я би цього не радив, але звісно, це рішення суверенного народу і ми будемо його поважати.
«BBC Україна»: Що тепер буде з Юлією Тимошенко? Її лікування було одним із головних питань роботи вашої місії.
Олександр Квасневський: Я боюся, що тут теж нічого нового не буде. А що найголовніше – їй це лікування потрібне, я вам уже про це казав.
Чому вона не хоче лікуватися в Україні – теж треба розуміти: українські лікарі могли би зробити цю операцію спини. Але вона боїться, її близькі теж бояться, я це розумію.
За тих політичних обставин, у яких вона перебуває, психологічно важко сказати: будь ласка, робіть зі мною, що хочете. І я думаю, що навіть для української сторони таке рішення, що вона могла б поїхати на кілька тижнів чи місяців за кордон лікуватися, було би дуже корисним.
Крім того, хочу вам ще сказати, що ця пропозиція, щоб створити спеціальний закон, який дозволить Тимошенко виїжджати на лікування за кордон, – це не була пропозиція нашої місії. Це було пропозицією президента Януковича.
Ми пропонували інший вихід – ми пропонували часткове помилування, але він, звісно, сказав ні. Він хотів, щоб відповідальність за цю складну справу – а це складна справа, я це чудово розумію - була розділена з парламентом, з різними політичними партіями. Але поки такого закону Верховна Рада не прийняла.
«BBC Україна»: А що буде робити Америка?
Олександр Квасневський: Напевно, будемо говорити про це. Звісно, будуть якісь кроки і розмови про це.
Ми зараз думаємо, що робити з нашою місією – повинна вона продовжуватися чи ні. Це все будемо вирішувати 5 грудня в Брюсселі.
«BBC Україна»: А чи можливі якісь санкції?
Олександр Квасневський: Про це ще рано говорити, ми про це не говорили. Хочу сказати, що я особисто, як політик, вважаю, що санкції – це останнє і найменш ефективне, що можна зробити.
Санкції руйнують усе. Ми хотіли би, щоб можна було повернутися до цього конструктивного діалогу, який був в останні місяці, щоб ми добре зрозуміли, чого хоче український уряд: хочуть вони підписати асоціацію чи не хочуть.
«BBC Україна»: А якщо, скажімо, вони просять більше грошей?
Олександр Квасневський: Про це можна говорити. Гроші - це питання, про яке можна говорити.
«BBC Україна»: То чи може ЄС допомогти?
Олександр Квасневський: Звісно, може, і ми можемо про це серйозно говорити. Але треба це все обговорити і зробити те, на що очікує демократична Європа: допомогти у лікуванні Тимошенко.
І це буде гуманний жест. Ми просимо небагато – ми не очікуємо політичної реабілітації, ми не очікуємо повного помилування, ми очікуємо тільки гуманного жесту.
Цій жінці, у цих складних умовах для її здоров'я – їй треба допомогти. От і все.
«BBC Україна»: Що, на вашу думку, буде відбуватися на вулицях України?
Олександр Квасневський: Для нас це теж дуже цікаво. Тисячі людей вийшли на вулицю – не за якусь партію, а за Європу.
Для нас це дуже важлива інформація, бо є небагато міст навіть у Європі серед країн-членів ЄС, де би в листопаді під час дощу так сильно підтримували Європу. Це прекрасно.
Але що це значить? Що люди, насамперед молоді, очікують цього, і я думаю, що опозиція, яка теж дуже проєвропейськи працює, буде мати якусь перевагу.
І я ще раз повторю: вибори 2015 року – це буде вирішення долі України. Не думаю, що ці протести будуть мати такі масштаби, як під час Помаранчевої революції, бо я не відчуваю такої атмосфери, не відчуваю такого ентузіазму. Але, напевно, серед молодих людей це буде важливий момент, це буде створювати їх політичне мислення, їх політичні очікування, і це може бути важливий фактор виборів 2015 року».
Як повідомляв «Щоденний Львів», ЄС пропонував Януковичу 50 мільярдів, але він хоче «євроінтегруватися» лише разом із Путіним, відтак не підписаа у Вільнюсі жодного документу, тому його там посадили у кут – поруч із білорусами, а глава МЗС Польщі коментує відмову від асоціації нецензурною лексикою.