Чому Вашингтон має переформулювати своє ставлення до підтримки України

Про це в колонці для POLITICO написав американський дипломат зі 37-річним досвідом, старший радник Центру стратегічних та міжнародних досліджень Майкл МакКінлі. Dailylviv.com публікує його в коротшому перекладі.

Безпрецедентний напад ХАМАС на Ізраїль ускладнить дискусію в Сполучених Штатах і на міжнародному рівні щодо надання допомоги Україні, яка захищається від агресії Росії. Ізраїль заслуговує на беззаперечну підтримку своїх союзників, коли він відповідає на найбільший виклик, з яким він зіткнувся після війни Судного дня в 1973 році. Але це не означає, що конфлікт в Україні повинен відійти на другий план.

І бойові дії в Ізраїлі та секторі Гази, і війна в Нагірному Карабасі, і накопичення Сербією сил на кордоні Косова ― прояви розбалансування системи світового порядку, яке почалося 20 місяців тому і повномасштабного вторгнення росіян до України, пише МакКінлі. Світ перетворюється на менш стабільне й більш жорстоке місце.

Повідомлення про Україну повинні включати більший реалізм щодо конфлікту, його складності, його ймовірного результату та того, що це означає для глобальної безпеки.

Правда полягає в тому, що підтримка допомоги Україні вже є викликом, як психологічним, так і політичним. Серед прихильників України виникла втома, не зважаючи на заспокійливі заяви президента Джо Байдена та європейських лідерів після протесту прихильників жорсткої лінії Республіканської партії в Конгресі у Вашингтоні проти подальшої фінансової підтримки військових дій. У нашому недавньому минулому війни в Іраку та Афганістані, які коштували трильйони доларів і тисячі американських життів, все частіше стали описуватися як забуті війни, оскільки вони тривали протягом багатьох років.

Україну не варто сприймати так само. Швидко наближається момент, коли адміністрація Байдена повинна посилити обґрунтування підтримки військових зусиль, розпочавши спочатку з переосмислення стратегічних зобов’язань США та їхніх союзників. На червневому саміті НАТО стало зрозуміло, що союзники ще мають надати Україні все необхідне для значного покращення бойових дій. Тривають дискусії щодо того, яку зброю постачати. Союзники також відсунули членство України в НАТО на невизначене майбутнє.

Ця нерішучість викликана щирими побоюваннями щодо вжиття заходів, які можуть спровокувати непередбачувану відповідь Росії. Тим не менш, настав час для західних лідерів бути більш відвертими та стратегічними, пояснюючи кінцевий результат: що військова допомога Україні допоможе не тільки перемогти Росію зараз, але й трансформувати військовий потенціал України, щоб вона могла служити оплотом проти подальшої російської агресії в Європа і Центральна Азія. Для цього необхідно, щоб західні лідери чіткіше усвідомлювали той факт, що Росія є сильнішою у військовому та політичному відношенні, ніж багато хто припускає, що є довгостроковою загрозою глобальній стабільності, а не лише в Європі, і визнавали, що війна може тривати деякий час і не може мати визначений графік.

Якщо США не хочуть, щоб війна в Україні перетворилась на одну з «безкінечних воєн», Вашингтон має переформулювати своє ставлення і до війни, і до підтримки України в ній. 

Західні лідери мають донести до свого населення, що нові умови потребують більшої уваги до озброєння. Країни НАТО мають почати відповідати вимозі виділяти на оборону не менше 2% ВВП. Треба відновити й збільшити запаси снарядів. Щоб у випадку, коли постає нагальна потреба втрутитись ― як-от зараз на Близькому Сході ― західні союзники могли діяти швидко і скоординовано.

Також важливо прийняти українців такими, які вони є ― складною нацією, яка постала перед майже нездоланним викликом. Треба перестати очікувати від Києва безгрішності й вимагати блискавичних операцій, пише МакКінлі. Так, українці мають обмежені бойові можливості. Так, корупція в Україні є проблемою. І так, треба буде допомагати українській економіці та біженцям іще роками. Це серйозні виклики. Але це не скасовує факту, що на них необхідно відповідати. Адже зрозуміло, що війна в Україні та її наслідки ― основоположні для багатьох ключових теперішніх проблем. Те, як вона закінчиться, вплине і на принцип непорушності кордонів, і на домовленості щодо контролю за використанням ядерної зброї, і на забезпечення світу енергією та продовольством, і взагалі на виконання міжнародних домовленостей. Якщо Україна зазнає поразки, світ повернеться до того стану, з якого він лише вийшов у 1945 році. І якщо так станеться, варто очікувати ще багато конфліктів на кшталт того, що знову розгорівся в Ізраїлі.

Довідково:

Майкл Мак-Кінлі є позаштатним старшим радником Центру стратегічних і міжнародних досліджень. Упродовж своєї 37-річної кар'єри в МЗС США Мак-Кінлі обіймав керівні посади в місіях Латинської Америки, Європи, Африки та Південної Азії. Він чотири рази був послом у Перу, Колумбії, Афганістані та Бразилії. 

Термінові повідомлення читайте на каналі DailyLviv.com в Telegram та у Facebook