43% жінок у виборчих списках не означає, що таке ж представництво їх буде серед обраних

Такі цифри напередодні  дня голосування  оприлюднив Український Жіночий Фонд, який підбив проміжні підсумки ґендерного моніторингу виборів, пише Dailylviv.

Виборчим  кодексом  встановлена  вимога  до  партій  дотримуватись черговості  у  списках кандидатів, зокрема в кожній п’ятірці списку має бути не менше двох кандидатів чоловіків або жінок. Таким чином, ґендерна квота становить 40%. Така норма діє для виборів у громадах із кількістю 10 тисяч і більше виборців, а також для виборів  до  обласних  рад,  районних  та  районних  у  місті  рад.

Оскільки  можливості самовисування на виборах до таких рад згідно з Виборчим кодексом немає, роль партій у забезпеченні представництва жінок і чоловіків на виборах зростає. За  результатами  аналізу  офіційних  даних, завдяки  дотриманню  ґендерної  квоти  у виборчих списках до 22 обласних рад –загалом 43% жінок, тоді як у поточному складі обласних рад –тільки 15%. 

Подібна ситуація і в проаналізованих виборчих списках до 24 міських рад міст-обласних центрів,  м.  Києва,  Краматорська  та  Бахмута, дезагалом  також 43% жінок,  тоді  як  у поточному складі відповідних рад –тільки 20%. 

Однак, присутність  жінок  у  виборчих  списках  на  рівні  43%  не означає,  що  таке  ж представництво буде серед обраних кандидатів та кандидаток. Перевагу при розподілі місць отримують перші кандидати єдиних виборчих списків партій.

Аналіз  219  виборчих  списків,  зареєстрованих  на  вибори  до  міських  рад  Вінниці, Краматорська  і  Бахмута  в  Донецькійобласті,  Житомира,  Запоріжжя,  Львова,  Одеси, Харкова, Херсона, Хмельницькогота Чернівців від різних політичних партій, показав, що лише у 28 випадках (13%) політичні партії висунули жінок «лідерками» єдиних списків. Зокрема, у Вінниці серед 18 партій, які подали виборчі списки, лише 4 висунули жінок лідерками єдиного списку (22%), у Краматорську –2 з 12 (17%), у Бахмуті –1 з 7 (14%), у Житомирі –4 з 16 (25%), у Львові –4 з 19 (21%), в Одесі –2 з 13 (15%), у Харкові –2 з 16 (13%), у Хмельницькому –1 з 11 (9%), а у Чернівцях –2 з 14 (14%). Найменше жінок серед лідерів списків висунули політичні партії у Херсоні –тільки 1 з 21 (5%), а найбільше висунули у Запоріжжі –5 з 16 (31%).

Також перевагу при розподілі мандатів отримують кандидати, які займають перші місця в територіальних виборчих списках партій.Зокрема, якщо політична партія дотрималась ґендерної квоти, але у її територіальних списках жінки займають нижчі місцяу порівнянні з чоловіками, наприклад з 3-5, то їх шанси на обрання значно зменшуються.Більш глибокий аналіз територіальних виборчих списків вибірки з десяти політичних партій, які подали виборчі списки до вищезгаданихміських рад–«Батьківщина», «Голос», «Довіряй ділам», «Європейська Солідарність», «За майбутнє», «Об’єднання «Самопоміч», «Опозиційна платформа –за життя», «Опозиційний блок», «Свобода», та «Слуга народу»–показав, що хоча партії висунули загалом 43% жінок в списках, у перших трійкахтериторіальних списків жінок 32%, а серед перших кандидатів у територіальних списках – 26%.

Аналіз територіальних виборчих списків вибірки з десяти політичних партій, які подали виборчі списки до обласних рад Вінницької, Житомирської, Запорізької, Львівської, Одеської, Харківської, Херсонської, Хмельницькоїта Чернівецької областей показав подібні результатати. Хоча партії висунули загалом 43% жінок в списках, у перших трійках територіальних списків жінок 27%, а серед перших кандидатів у територіальних списках –лише 17%.

Непропорційне розміщення політичними партіями жінок та чоловіків «нагорі» виборчих списківє несприятливим дляобрання жінок, якіскладають 54% населення України,до місцевих рад, та, зрештою, обмежує вплив жінок на ухвалення важливих для громад рішень.

Ґендерний моніторинг включав аналіз досвіду кандидаток за методикою глибинних інтерв’ю. Аналіз досвіду кандидаток у виборчому процесі відбуваєтьсяу три етапи: на початковому етапі виборчої кампанії, на її завершальному етапі та після обрання і встановлення результатів виборів. На першому етапі було опитано 42 кандидатки, які проживають у 10 областях:Вінницька, Донецька, Запорізька, Житомирська, Львівська, Одеська, Хмельницька, Харківська, ХерсонськатаЧернівецькаібалотуються у обласні ради, міські ради міст обласних центрів та громадидо 10 тис. виборців, а також на посади міських голіввід широкого спектру політичних партій, як парламентських так і таких, які мають більший локальний вплив, аніж загальнонаціональний. Половина опитаних респонденток (21) є членкинями політичних партій, половина (21)–ні.

Термінові повідомлення читайте на каналі DailyLviv.com в Telegram та у Facebook