За що львів'янку Христину Гнатенко нагородили премією Берлінсько-Бранденбурзької академії наук

Про це повідомила пресслужба ЛНУ ім.І.Франка, пише DailyLviv.com. 28 листопада 2025 року у Потсдамі (Німеччина) відбулося урочисте засідання  Берлін-Бранденбурзької академії наук з нагоди Дня Айнштайна. З вітальними словами під час події виступили президент Берлін-Бранденбурзької академії наук  Христоф Маркшіс (Christoph Markschies), міністр науки, досліджень і культури землі Бранденбург Маня Шюле (Manja Schüle), сенатор з науки, охорони здоров’я та соціальної допомоги Іна Чиборра (Ina Czyborra).

Під час  засідання учасники заслухали звіт президента академії Христофа Маркшіса на тему «Культурна спадщина» та провели панельну дискусію «Переплетена культурна спадщина – взаємозв’язана культурна спадщина», присвячену сучасним викликам, з якими зіткнулися музеї і наукові установи.

На завершення заходу відбулася церемонія нагородження вчених, серед яких – професорка кафедри теоретичної фізики імені професора Івана Вакарчука Львівського національного університету імені Івана Франка член-кореспондент НАН України Христина Гнатенко, яка стала лауреаткою престижної премії Берлінсько-Бранденбурзької академії наук, заснованої Фондом Peregrinus (Рудольф Меймберг). Премія присуджується раз на два роки за видатні наукові досягнення вчених з країн Східної та Південно-Східної Європи.

«Дослідження Христини Гнатенко лежать на межі квантової теорії та квантових обчислень. Вона зробила видатний внесок у теоретичну фізику. Розуміння поведінки енергії та матеріалів на атомному та субатомному рівнях, а також використання цих знань є важливим для подальшого розвитку та застосування квантових комп’ютерів. У своїх дослідженнях Христина Гнатенко використовує той факт, що субатомні частинки, такі як електрони та фотони, що характеризуються, серед іншого, своєю універсальністю, можуть існувати одночасно в кількох станах. Це відкриває величезні можливості порівняно з класичними комп’ютерами, які працюють лише в бінарному режимі, тобто в альтернативних станах 0 та 1. Її дослідження призвели до появи нових квантових алгоритмів, які відіграють значну роль, зокрема, в моделюванні квантових систем. Їй вдалося описати кілька квантових станів аналітично та за допомогою програм на квантових комп’ютерах. Її алгоритми можуть знайти широке практичне застосування, зокрема у вирішенні задач оптимізації», – йдеться на сторінці Берлінсько-Бранденбурзької академії наук.

Термінові повідомлення читайте на каналі DailyLviv.com в Telegram та у Facebook