Як застосунком єППО ловити ракети і дрони, - поради від авторів

Нещодавно група «Технарі» представила “єППО” - застосунок для смартфона, за допомогою якого можна повідомити сили української протиповітряної оборони про ворожі ракети і безпілотники. 

Dou поспілкувалася з розробниками застосунку, пише Dailylviv.com.

Чому застосунок насамперед треба встановлювати у селах і невеличких містечках

Андрій Косяк і Андрій Кривошеєв: «єППО» — це система захисту тилу від ракет і безпілотників, які через їхню низьку висоту польоту можуть пропустити наші радари. Йдеться, зокрема, про відомі «шахіди» та ракети «Калібр», які легко помітити неозброєним оком. За допомогою застосунку ми хочемо залучити людей до знищення ворожої зброї — це куди краще, ніж просто фіксувати її на фото чи відео.

В інтерфейсі нічого зайвого — ми намагалися зробити застосунок максимально доступним для будь-якої людини, навіть якщо вона з технікою на «ви». Ця простота дає нам найцінніше — економить час, бо в ППО рахунок йде на секунди.

Ракета летить 800 км/год, а це 200 метрів на секунду. Затримка на хвилину дає похибку в кілометри. Тому чат-боти для повідомлень про прольоти не надто дійові. Ось людина пише: «Кирилівка, проліт ракети». А де це, що це? Доки цю інформацію оброблятимуть, ворожа ракета може влучити у ціль.

З погляду користувача застосунок працює так: людина бачить об’єкт — ракету чи безпілотник у небі, — спрямовує телефон у напрямку польоту об’єкта та натискає на кнопку.

Коли ви натискаєте на кнопку, то передаєте свої геолокаційні дані. А спрямовуючи телефон за напрямком руху об’єкта, повідомляєте і про нього — за допомогою вбудованого в будь-який смартфон компаса. Ця інформація обробляється на серверній частині та йде до військових.

Дуже класно «єППО» працює проти іранських дронів — вони летять низько, зі швидкістю 150–200 км/год, помітні та дуже шумні. Від тисяч повідомлень зі столиці про дрон у Києві сенсу відверто небагато — військові за системами ППО вже точно в курсі його перебування в межах міста. А от вловивши «шахіда» десь поміж сіл, у полі чи на дорозі, ППО не допустить його до цілі. А ціляться росіяни, як відомо, саме по будинках та інфраструктурних об’єктах у великих містах.

Тому ми легко «обміняємо» 1000 завантажень в Одесі, Києві чи Дніпрі на 10 завантажень рибалками в морі та селянами. Адже дані нам потрібні саме звідти.

Ми дуже просимо... ні — благаємо, щоби цей застосунок ви насамперед встановлювали своїм бабусям, дідусям, тітонькам та дядькам у селах і невеличких містечках.

Геннадій Сульдін: Є випадок, про який з дозволу військових ми можемо розповісти. 22 жовтня вранці через особливості рельєфу непоміченим для радіолокаційних систем проскочив «Калібр». Громадяни по трасі ракети дали більш ніж достатньо відміток, аби командир підрозділу дав точну вказівку на ціль, і стрілки-зенітники з запасом часу чотири хвилини збили ракету, як на навчаннях. Бо чотири хвилини на збиття ракети — це майже вічність.

Це перше зафіксоване бойове застосування застосунку «єППО» по російській крилатій ракеті. Бо зарахування, що об’єкт було збито саме завдяки «єППО» йде, якщо радіолокаційних відміток об’єкта не було, а були лише через застосунок. Ми ж розуміємо, що «єППО» — це допоміжна система виявлення, а не основна.

Загалом ця програма показала непогану ефективність навіть у перший тиждень роботи, коли летіли «шахіди». Ми з початку розробки застосунку орієнтувались на протидію низьколетючим дозвуковим ракетам на кшталт «Калібрів». А «шахіди» для «єППО» — майже навчальна ціль. Вони повільні та дуже гучні. Нещодавно була історія: вночі з 20 ворожих дронів наші сили ППО збили 19. Люди тоді не бачили ці дрони, але добре чули та повідомляли. «єППО» чудово їх «намалювала». Зенітники нам потім дзвонили й казали: «Бачили, чекали, зловили».

Які дані збирає застосунок і хто перевіряв його безпечність

Андрій Кривошеєв: Геолокація — єдиний тип даних, які застосунок «єППО» запитує в людини. Ба більше, ця інформація ніде не зберігається, а моментально обробляється, результат надходить військовим. Системі не цікаво, де ви були годину тому. Тож за безпеку своїх даних можна не перейматися.

Крім того, застосунок перевірили чи не всі наші органи, що дотичні до ІТ — без цього розробники програми не отримали б згоди від держави та інтеграцію з «Дією».

До речі, в IT WAR ще є застосунок для автоматичного DDoS російських сервісів — теж схвалений на рівні держави. Заради цього ми здавали ввесь наш код на перевірку до СБУ.

Для застосунків військового призначення, тим паче коли продукт для широкого загалу, процедура перевіряння коду обов’язкова. Якщо хтось із волонтерів захоче створити подібну програму й не надасть код, то продукт не набуде такої поширеності, а до його безпеки виникатиме купа питань. Спочатку багато запитань було й до нас: що це за люди? Може, це ІПСО?

Хтось звинувачував нас у тому, що ми «гранти пилимо». Ми, чесно, не проти гранту — у нас є кілька ідей про необхідні закупівлі. Але вся робота щодо ІТ у нас суто волонтерська.

Насправді питання та сумніви — це добре, бо сьогодні з’являється багато фейкових застосунків, спрямованих на крадіжку даних в українців. Важливо, щоби люди володіли азами кібербезпеки, бо без цих знань ваші дані будуть майже беззахисні — зняти інформацію про людину з однієї лише картинки у Telegram дуже легко. Достатньо просто клацнути на зображення. А отже, так можуть зробити з вами.

Геннадій Сульдін: Нас періодично атакують (DDoS), і навіть двічі «клали». Але ненадовго. Бо проти наших програмістів, які беруть участь у цьому проєкті, вороги нічого не зроблять. Ми не можемо називати їхні імена, але ці красені — найкращі. І жодної копійки за свою роботу ніколи не просили.

Як «стукали у двері» до влади

Андрій Косяк та Андрій Кривошеєв: Схвалення від військових ППО та їхню допомогу ми отримали легко. А от із впровадженням прототипу в «глобальне життя» було складніше — ми починали із самих низів.

Ходили та переконували різних людей, які могли допомогти сконтактувати з тими чи іншими органами влади, що проєкт вартий уваги. Прагнули бути почутими владою — нашу ідею підтримують військовослужбовці.

Багато зусиль йшли «у порожнечу». Люди при владі різного ґатунку не хотіли дивитися документи та казали, що наш проєкт їх не цікавить, але ми все одно стукали у зачинені двері. Були й крики, й істерики, і нескінченні докази, що наш продукт справді працює і потрібен. У такому режимі минали місяці, і лише у вересні ми отримали перші результати.

Та попри складнощі ланцюжки знайомств працюють. І якщо хтось розробляє корисні застосунки військового призначення, то достукатися у правильні двері, де вас вислухають, цілком можливо. Але це довго, хай і застосунок буде дуже потрібним. Тож реалізувати проєкт національного призначення за 1–2 місяці фактично неможливо, з якою б швидкістю не працювали програмісти.

Зараз, на щастя, усе добре. Нам дуже допомагала команда «Дії» — їм варто подякувати.

Про зворотний зв’язок від військових

Геннадій Сульдін: На «єППО» військові реагують без перебільшень 24 години на добу. Ось 3:45 ранку, а мені дзвонять: «Владиславич, ми його спіймали!». Я кажу: «Зайчику, а ти смс написати не міг?». І так — постійно. Іноді хочеться, аби зворотний зв’язок надходив з 8 до 22 години, але я чудово розумію, що це нездійсненна мрія :) Бо там вир емоцій.

Ви, мабуть, бачили у мережі відео, як наші бійці емоційно «Іглами» щось збивають — це ні разу не перебільшення. Вони - такі. Жодних скель з кам’яними обличчями, героїв із коміксів у природі немає. Це звичайні живі люди, з купою емоцій, купою недоліків і переваг. І нам дуже пощастило, що вони саме такі.

Буває, що вночі прокинеться хтось із програмістів, бо о другій ночі у нього виникла суперідея. І цією ідеєю треба терміново з усіма поділитися! А якщо на чат у телеграмі не реагують, то можна подзвонити людям телефоном! Так і живемо :)

Про плани «Технарів»

Андрій Косяк: Ми думаємо над розширенням функціоналу і слухаємо побажання.

Андрій Кривошеєв: Також працюємо над єдиною електронною школою — платформою онлайн-освіти UA SCHOOL, яку плануємо віддати державі. Вона матиме безпечний відео- та аудіозв’язок, електронний журнал, безпечні чати, електронні підручники будуть доступні одразу в кабінеті учня. Зараз шкільні уроки проходять через Zoom, Google Meet та інші сервіси, і всі дані про наших дітей ми віддаємо цим сервісам, а через них часто третім особам. Сама ж Україна цих даних не має та жодного аналізу з них не робить — на нашу думку, це варто виправляти.

Над системою працюють близько 12 людей уже впродовж півтора місяця. До кінця листопада хочемо почати перші тестування.

Ще збираємося створити єдину базу знань для військових, де різні підрозділи зможуть обмінюватися інформацією та допомагати опановувати найбільш ефективні навички своїм колегам.

Так само цінний обмін досвідом про технології, які постачають волонтери. 

Повітряні тривоги у західних областях триватимуть довше

Між фіксацією літака або ракети і сиреною – лічені хвилини: у ЛОВА пояснили, як працює система

Шось летить: на Львівщині створили чат-бота для допомоги протиповітряній обороні

Сирени на вулиці вже чути, тоді як повідомлення на телефон ще не прийшло. Пояснюють чому

Три рази на тиждень мешканці Львівщини отримуватимуть на мобільні телефони повідомлення від ДСНС (відео)

Про повітряну тривогу в школі сповіщатимуть три дзвінки, - головний освітянин Львова (відео)

Помилку системи оповіщення Львівської області про повітряну тривогу виправили

Термінові повідомлення читайте на каналі DailyLviv.com в Telegram та у Facebook