«Українські школярі вчаться за підручниками із сотнями помилок» – видавець

Відео: 20minut.ua

«Gazeta.ua» відреагувала сьогодні, 22 жовтня, на чергову чи то халатність, чи то навмисний прояв українофобії чиновників міністерства освіти і науки публікацією Андрія Яновича «Українські школярі вчаться за підручниками із сотнями помилок» – видавець»:

«Підручники з масою русизмів та фактичними помилками змушені використовувати учні молодших класів, які почали навчатися за новою програмою з 2011 року. Про це заявляють видавці – учасники акції «Скажи НІ! монополізації та цензурі в освіті». Про те, за яким принципом Міносвіти замовляє книги для шкіл, та про якість цих підручників розповів Gazeta.ua один з ініціаторів протесту, головний редактор тернопільського видавництва «Підручники і посібники» Ярослав Гринчишин.

«Останній конкурс підручників для молодших класів українських шкіл продемонстрував, що Міносвіти впровадило монополію на ринку видавництва шкільних підручників. Грифи міністерства і державне замовлення отримують «вибрані» видавництва, при цьому якість продукту не враховується», – каже видавець.

Нову навчальну програму для молодших класів затвердили 2011 року. Відповідно оголосили конкурс рукописів підручників.

«За підсумками конкурсу, близько 70% державного замовлення отримали два видавництва – «Генеза», колишній керівник якого Олександр Удод зараз очолює структуру, яка безпосередньо займається конкурсом, та Видавничий дім «Освіта», заснований за три місяці до конкурсу. Видавництвам-переможцям дали право друкувати підручники за держзамовленням для школярів від першого до четвертого класу. Наступного року ці ж видавництва стали фаворитами конкурсу підручників для п'ятого класу», – розповідає Гринчишин.

Працівники тернопільського видавництва нарахували лише в одному підручнику з математики для першого класу від ВД «Освіта» 153 помилки.

«Цю книгу, без апробації, надрукували тиражем 214 тисяч примірників. Нею змушені користуватися половина першокласників України. Неточності в ній розпочинаються на першій сторінці з неправильно написаного прізвища математика Еріка Белла в епіграфі. Автори, усупереч правопису, «вигадують» нове слово в українській мові – «опів», у той же час «пів години» пишуть окремо. У першому класі дітям дають приклади на від'ємні числа. Часто використовують кальки з російської мови та розмовні чи просторічні слова. Є елементарні математичні помилки: 12:2=12, а 38-3>35. Ми надіслали всі зауваження до підручника у видавництво, і коли воно додруковувало невеликий тираж для вільного продажу, понад 100 правок урахували».

Замовляючи за державні гроші книги у вибраних видавництв, Міносвіти не дає можливість видавництвам друкувати підручники для комерційного продажу.

«90% українських видавництв за останні три роки не отримали жодного грифа Міносвіти на видання для 1-х, 2-х та 5-х класів. Десятки посібників нашого видавництва схвалені відповідними комісіями, однак заступник міністра, який має підписати лист із грифом, цього не робить. Більше того, МОН видає наказ, згідно з яким уся продукція, що використовується в школі, повинна бути грифованою. Тобто кольоровий папір для вирізання на уроках трудового навчання та папки для зошитів повинні мати гриф МОН України. Але це абсурд! За таким принципом у школі не можна використовувати класичні видання української або світової літератури, адже вони не грифовані! Довго б довелось Тарасові Шевченку або Вільяму Шекспіру оббивати пороги Міністерства освіти, щоб їх творчість дозволив вивчати у школі шановний міністр освіти! Міносвіти дає гриф на друк класиків - Достоєвського, Нечуя-Левицького, Шевченка та інших - нікому не відомому видавництву «Шанс» і замовляє в нього книг на 8 мільйонів гривень», – каже видавець.

У рамках акції «Скажи НІ! монополізації та цензурі в освіті», яку було розпочато на ХХ Форумі видавців у Львові, 35 видавництв і сотні вчителів з усієї України вимагають від МОН:

1. Не видавати підручники без попередньої апробації.

2. Повернути школам і вчителям право вибору підручників і посібників.

3. Зробити грифи МОН рекомендаційними, а не обов'язковими, тобто припинити адміністративний тиск на освітян через використання ними негрифованої літератури.

Завдання та приклади з підручників з математики, якими користуються школярі перших та других класів.

Цитата з книги: Український майстер мініатюри Микола Сядристий розмістив у зернині 3 томи Кобзаря Т. Шевченка. Скільки макових зернин потрібно мати, щоб розмістити 9 таких томів збірки

Коментар: «Кобзар» Т.Шевченка – однотомний. В першому класі його не вивчають. М. Сядристий не вміщав книги в зерно. Він виготовив «Кобзар», менший за розміром за макове зерно.

Промінь - це частина прямої, яка тільки з одного боку обмежена точкою.

Кут – це фігура, утворена двома променями, що мають спільний початок.

Означення геометричних фігур - це матеріал геометрії 7-го класу.

Скільки прямих можна провести через одну точку? Кажуть: «Прямі перетинаються в одній точці». Через дві точки можна провести лише одну пряму.

Елементи аксіоматики евклідової геометрії у першому класі зайві та шкідливі для процесу навчання.

Маємо сорок дев’ять ґудзиків. Додамо один гудзик до дев’яти. Утвориться ще один десяток. Отже, отимали 5 десятків, або 50.

Не сформульовано умову завдання, і тому не зрозуміло, навіщо воно.

В автобус зайшло 20 хлопчиків, а дівчат – на 10 менше. Скільки дівчаток поїхало на екскурсію? Куди їхали хлопці, якщо відомо, що в автобусі їхали учні одного класу.

В задачі неточні та некоректні запитання.

Напиши суму п’яти непарних чисел, якщо ця сума дорівнює 25.

Некоректне запитання.

Бджола Майя за літо назбирала 27 кг липового меду і 24 кг квіткового.

Бджола не може назбирати за літо таку кількість меду.

Коло – замкнена крива лінія.

Неправильне означення кола шкодить розумінню учнів суті математики.

Між цифрами 1,2,3,4,5 поставте знаки дій і дужки так, щоб значення утвореного виразу дорівнювало 40.

Ми не знайшли розв’язку».

Термінові повідомлення читайте на каналі DailyLviv.com в Telegram та у Facebook