Молодь із Криму вливається у студентське життя Львова

15:21 21 квітня 2014 р.

Олена Шинкарук раніше навчалася в Євпаторійському інституті соціальних наук

Олена Шинкарук раніше навчалася в Євпаторійському інституті соціальних наук
Фото: Галина Стадник / Українська служба «Deutsche Welle»

Найбільше охочих зголосилися до медичного університету, Національного університету імені Івана Франка та політехніки.

Львів і надалі приймає біженців з Криму. Молодь змінює навчальні заклади і активно вливається в нове студентське середовище.

Із початком ескалації конфлікту на Кримському півострові та у південно-східних областях України, до вищих навчальних закладів Львова вже перевелося близько трьох сотень студентів. Найбільше охочих зголосилося до медичного університету, Національного університету імені Івана Франка та «Львівської політехніки».

Понад півтори сотні молодих людей вже почали навчання, решта – здають академрізницю. Приміром, вісімнадцятирічній Олені Шинкарук залишилося скласти сім предметів і вона вже студентка університету Франка.

Лише два тижні тому дівчина вперше побачила Львів, і, як сама зізнається, одразу закохалася у це місто. Студентка каже: «Байдуже, що довелося спочатку трохи блукати, головне, що люди тут з розумінням ставляться до нас і до тієї ситуації, в якій ми опинилися», - розповідає Олена. Дівчина згадує, що її буквально вигнали з Євпаторійського інституту соціальних наук, куди вона вступила торік. «Мені навіть документи не хотіли віддавати, але через знайомих вдалося все владнати. У витягу з наказу написали, що я відрахована за власним бажанням».

Гуртожиток – це шок, але ненадовго

Усіх, хто навчається у євпаторійському вузі, зобов’язали прийняти російське громадянство. У разі відмови пропонували платити за навчання як іноземним громадянам.

Олена Шинкарук обурюється: «Хоч я поступила на бюджетну форму навчання, мені б тепер довелося платити понад десять тисяч гривень на рік, або брати російське громадянство».

За два тижні у новому місті Олена вже відчула справжнє студентське життя у львівських гуртожитках, де вода за графіком і дві пральні машини на сотню студентів. Співрозмовниця зауважує з усмішкою: «Гуртожиток – це шок, який я пережила за підтримки нових друзів. Я практично вже звикла, але головне, що люди тут раді тебе бачити і сприяють у всьому, якою б мовою ти не розмовляв».

Бюрократичні перешкоди

Однак проблеми з вузівськими документами, про що розповідала Олена Шинкарчук, вдається вирішити далеко не всім молодим людям. Приміром, Олександра Алєксеєнко досі не може залагодити відрахування, аби перевестися до львівського вишу.

Дівчина обурюється: «У Таврійському національному університеті, де я навчалася, вимагають особистої подачі заяви на відрахування, але це якесь безглуздя. У мене є знайомі, які вирвалися до Львова лише з фотокопіями документів».

Попри всі труднощі з документами молоді люди безперешкодно отримали можливість вибрати у Львові вуз і факультет, де б вони хотіли продовжити навчання. В Олександри була можливість перевестися до столиці, але дівчина вибрала Львів.

Вона пояснює: «Я чула про високий рівень освіти у Львові, і це все ж ближче до Європи. Це вибір з перспективою». Зрештою, дівчина могла залишитися і в Криму, але психологічний тиск навіть через спілкування українською мовою ставав для Олександри нестерпним.

Співрозмовниця запитує: «Я пишу вірші українською, я патріотка, мені почали погрожувати. І врешті-решт навіщо мені диплом від Російської Федерації, що я буду з ним робити, працювати в Росії?».

Дівчина розраховує здобути європейську освіту, і вже, навіть, змирилася, що кримські друзі вважають її зрадницею і обізвали «біженкою». Олександра зізнається: «Лише кілька годин у Львові, і я одразу зрозуміла, що в Крим більше не повернуся».

Повага до старших людей, толерантність і свобода вибору – це три ключові речі, що найдужче вразили дівчину при знайомстві з студентським середовищем міста,  Між тим, освітній сектор міста прийняв не лише студентів, але й школярів.

Місцеві школи поповнили сотнею нових учнів з Криму та сходу країни. Цікаво, що ставку батьки робили здебільшого на україномовні заклади освіти, хоча у місті діють п’ять російськомовних шкіл.

Про це розповідає сьогодні, 21 квітня, журналіст Української служби «Deutsche Welle» Галина Стадник.

dailylviv.com

До теми

14:55 2 грудня 2020 р.

Месенджер і вайбер на Львівщині виключать з навчального процесу

Усі вчителі та діти в навчальному закладі мають працювати на єдиній електронній платформі. Це забезпечить синхронність та полегшить технічне забезпечення навчального процесу.

Рубрика: Наука і техніка

21:41 25 листопада 2020 р.

У ЗНО 2021 року внесли кілька змін

У цьогорічному ЗНО, відповідно до наказу Міністерства освіти та науки України, є певні відмінності із попередніми роками. Для участі у ЗНО можна буде обирати п’ять предметів.

Рубрика: Наука і техніка

20:38 13 листопада 2020 р.

Із 16 листопада закладам профосвіти рекомендовано організувати навчання у змішаній формі – лист МОН

Із 16 листопада закладам професійної (професійно-технічної) освіти рекомендовано проводити навчання за змішаною формою з внесенням змін до графіка освітнього процесу та розкладу занять. Важливо, що відвідувати заняття учні зможуть групами не більш ніж 20 осіб.

Рубрика: Наука і техніка

15:43 2 листопада 2020 р.

Навчання у школах Львівщини розпочали на всіх територіях, крім червоних

Із понеділка навчання на території «червоних» епідзон відбуватиметься дистанційно. На Львівщині до таких територій потрапили, за рішенням Державної комісії ТЕБ і НС, Пустомитівський та Сокальський райони.

Рубрика: Наука і техніка

ВІДЕОКАНАЛ

Прес-клуб-ГІТ Вибори мера Львова-2020: другий тур

Рубрика: Політика

Біорезерват "Розточчя", Страдецька гора, річка Верещиця - як врятувати?

Рубрика: Ситуації і пригоди

Гряда: свині не винні

Рубрика: Ситуації і пригоди

Податковий майдан. Версія 3.0. Львів готовий

Рубрика: Економіка

Винниківське озеро: схема крадіжки

Рубрика: Кримінал

Всі відео розділу