19:50 19 вересня 2020 р.
Ескпертне засідання на тему РЕВОЛЮЦІЯ В ОСВІТІ: ЧИ ГОТОВИЙ ЛЬВІВ?
Відео: Львівський пресклуб
Зараз в Україні беруть за основу два вектори закордонної освіти: фінський і американський. Котрий з них підходить нам більше і які підводні течії вони містять?
Вікторія Проць, вчителька англійської мови, екзаменаторка відкритої частини ЗНО, координаторка Generation Global, вважає, що львів’янам потрібно взяти позитивний досвід від кожного вектора, але при цьому не забувати про власні надбання. Адже кожна система освіти так чи інакше орієнтована до конкретної країни та суспільства.
Про це повідомляє DailyLviv.
- Фінська система орієнтована на доступність і демократизм, при цьому вона фокусується на вивченні природничих наук. Американська система теж декларує доступність, але, окрім вивчення точних наук, вона більше орієнтована на здобуття навичок 4К: критичне мислення, креативність, комунікація, кооперація. Але у цій системі забагато бюрократизації: посилений контроль, постійні тести. Успішні тести – це вища зарплата учителя, а якщо якась школа показує стабільно низький результат, її, ймовірно, розформують або проведуть повну реорганізацію, – пояснила Вікторія Проць.
Можна сперечатися, правильно це чи ні, але такий підхід призводить до морального і фізичного виснаження як вчителів, так і учнів, зазначає Вікторія Проць. Адже якість навчання і рівень знань – це не завжди результати тестів, про це знають всі освітяни:
- Зайва бюрократизація і стандартизація неминуче призводять до «ефекту маятника» – за влучним висловом відомого освітнього експерта Кена Робінсона. Йдеться про той момент, коли маятник починає рухатись в інший бік і працювати проти вчителя і дитини, убиваючи цікавіть до навчання і творчість, – наголошує педагог.
Вікторія Проць упевнена, що зміни в системі шкільної освіти в Україні назріли вже давно. Але потрібні концептуальні зміни до ліпшого, а не хаос.
- Я не думаю, що потрібно зламати геть усе і безсистемно калькувати уривками чужий досвід. Але ми чомусь це робимо. От фіни хочуть більше математики й інформатики - давайте і ми це впровадимо.А уроки іноземної скоротимо. Це правильно? Ні! Тому що дітям у Фінляндії, Німеччині чи Франції треба менше часу на вивчення англійської - там більше спільного у мовах. А у нас - інша абетка, конструкції речень, граматика побудована не за тим принципом. А мовні навички найкраще закладаються змалечку, і в молодшій школі потрібно не скорочувати уроки іноземної, а додавати їх.
Учителька пропонує не боятися експериментувати:
- Дайте можливість вчителеві пройти навчання, перекваліфікуватися. І ви отримаєте фахівця, який викладає інформатику - англійською або малювання - французькою. Це - погано? Думаю, дітям така практика пішла би тільки на користь – адже це подвійне навчання, поєднання точних наук або мистецтва з іноземною мовою, – навела приклад Вікторія Проць.
На думку Вікторії Проць, в наші дні учителі мають бути такими ж гнучкими, як і представники інших професій. Для цього школам слід дати автономію, а педагогам – можливість розвиватися, експериментувати - і підтримувати їх фінансово.
- Можливо, напочатку і буде хаос. Але маленькі частинки завжди рухаються довкола ядра. Треба дати можливість, щоб таких «ядер» у львівських школах було якнайбільше. І це дасть результат, – підсумувала вчителька.
Ці думки Вікторія Проць озвучила у Львівському пресклубі в межах серії експертних обговорень, які організовує кандидатка на посаду мера Львова від Української Галицької партії Юлії Гвоздович.
У Львові готові розпочати революцію в шкільній освіті.
Директор школи східних мов і бойових мистецтв розказав, як побороти сталінську систему освіти.