Жало лікувальної бджоли не можна виймати ще 20 хвилин, - лікар

Такими є базові принципи бджоловжалювання, які використовує в своїй методиці відомий львівський лікар-апітерапевт Іван Пилипчук. За його словами, ця методика не завжди збігається з академічними рекомендаціями в цій галузі медицини, пише DailyLviv.

Теорія 60-річної давності - нікчемна

- Лікування бджолами традиційно розпочинається з біопроби. Лікар бере пінцетом бджолу і ставить її пацієнтові на зону спини. За архаїчною інструкцією МОЗ від 1959 року, яка дотепер регулює роботу апітерапевтів, бджолу треба ставити на кілька секунд і миттєво забирати жало. Це - теорія, яку тоді писали без розуміння глибинних природних процесів бджоловжалювання. Але практика показала, що ця теорія - нікчемна, - ділиться багаторічним досвідом лікар-апітерапевт Іван Пилипчук.

І докладно пояснює хибність уявлень 60-річної давності про апітерапію.

- Коли лікар пінцетом чи в інший спосіб забирає бджолу з пацієнта, він не зменшує тестову дозу апітоксину, а навпаки - форсовано впорскує її в організм людини. Тому що мимоволі притискає міхурці з отрутою бджоли, і ввесь багатокомпонентний апітоксин за кілька секунд “упомповує” в епідерміс пацієнта. Це порушує природний механізм введення отрути,- пояснює Іван Пилипчук.

Натомість, якщо жало залишити в шкірі пацієнта, то апітоксин після вжалення ще 20 хвилин буде дуже повільно, можна сказати - лагідно, вводитися в організм людини, зазначає лікар. Тоді побічні ризики від отрути комахи для пацієнта, який уперше випробовує бджоловжалювання, мінімізуються.

Принагідно Іван Пилипчук наголошує, що ін'єкції, які фармацевтична галузь виробляє з апітоксину як альтернативу природному бджоловжалюванню, є знущанням над організмом людини. І називає дві причини цього.

- По-перше, будь-який медпрепарат, який під тиском вводять шприцом, травмує м’язові тканини. Тому на місці ін'єкції часто утворюються гулі, розвиваються абсцеси. Бо організм реагує на нього як на ворожий чинник. По-друге, багатокомпонентний апітоксин, який штучно і дуже негуманно - електричним струмом -  “видобувають” з бджіл, згодом висушують, а потім виготовляють з нього препарати, втрачає 70% корисних речовин, зокрема 10 ферамонів, які містять цінні ефірні олії,- наголошує лікар-апітерпапевт Іван Пилипчук.

Для порівняння він каже про коров’яче молоко, яке спочатку висушують до стану порошку, а потім відновлюють, розчиняючи в теплій воді. За його словами, якщо сухе молоко - це продукт для виживання і боротьби з голодом, то цільне молоко - це продукт здоров’я і довголіття.

Два роки практики, щоб поставити бджолу

Окремої уваги, за словами Івана Пилипчука, потребує техніка бджоловжалювання.

- Бджолу треба брати так, щоб вона природно жалила. Природно - це коли комаха згинається під прямим кутом і випускає жало перпендикулярно до шкіри людини. На перший погляд, процедура є дуже простою. Але щоб відпрацювати цю техніку, наприклад, моєму напарнику в залізничній лікарні, де я пропрацював 25 років, знадобилося півроку. Китайці навіть зняли фільм про техніку постановки бджоли: китаєць-апітерапевт два роки навчався майстерності впіймати бджолу пінцетом, правильно взяти її і поставити пацієнтові у певну біологічно активну "точку". Кожну третю бджолу він роздушував. Бо чуття в руках напрацьовується лише з часом. Це - як художник: він має хист, може малювати, але техніка приходить згодом. Або водій, який закінчив супершколу, має знання, але ще мусить відпрацювати водійські навички, - розповідає львівський апітерапевт.

За словами Івана Пилипчука, щоб не роздушувати бджіл, окремі лікарі-початківці вмонтовували в пінцет спеціальні фіксатори, які не давали максимально стиснути інструмент, що рятувало бджолу від розчавлення. Або використовували спеціальний пінцет з круглою головкою для утримування комахи.

Не більше 5 секунд на один природний "шприц"

Від моменту захоплення бджоли пінцетом і до її постановки в біологічно активну “точку”, за словами лікаря, може минути не більше 5 секунд.

- Бджолу, яку лікар взяв пінцетом, треба без зволікань ставити пацієнтові. Бо інакше - можна втратити найціннішу, першу, мікрокрапельку отрути, яку випускає бджола, коли потрапляє в лещата пінцету. Сьогодні згадую, скільки тих безцінних крапельок я колись загубив дорогою від вулика, що стояв на вулиці, і до пацієнта, котрий чекав на бджолу в моєму кабінеті, коли працював у залізничній лікарні. Але тоді я цього не усвідомлював, бо лише напрацьовував методику бджоловжалювання,- каже Іван Пилипчук. -

Швидкість постановки бджіл також позитивно позначається на кінцевому результаті лікування, тому що бджола не встигає дістати стрес, переконаний лікар.

Мінімальною гомеопатичною дозою є отрута однієї бджоли, мінімальна лікувальна доза - 8 бджіл, а максимальна лікувальна доза - 50 бджіл. При важких діагнозах можна за один сеанс поставити навіть 50 бджіл, розповідає апітерапевт.

- Але якщо максимальний ефект лікування досягається дозою 12-15 бджіл, то яка доцільність ставити 25? Не треба “переїдати” без користі,- тлумачить причинно-наслідковий зв’язок у бджоловжалюванні лікар-апітерапевт.

Іван Пилипчук також пояснив, чому сеанси апітерапії він робить не щодня, а через день.

- Бджоловжалювання через день дозволяє подовжити позитивну динаміку лікування в часі. Без зайвих навантажень, - зазначає лікар.

Бджолина отрута, за словами Івана Пилипчука, не затримується в місці ужалення, а блискавично розноситься по всьому організму. Для неї ніяких немає перешкод: навіть кістка - не перепона, тільки - мембрана здорових клітин.

Така особливість дії лише бджолиної отрути. .

- Одного разу я з товаришем перевозив пасіку. Підняв вулик, аби перенести з місця на місце, його дно відхилилося, і бджоли почали ланцюжком виповзати мені на руку. Кинути вулик я не міг, бо в ньому - 5-7 кілограмів бджіл, які би, напевно, не залишили на мені живого місця. Тож тримав вулик до останку. Згодом нарахував не менше 50-ти вжалювань на кисті однієї руки. Біль був неймовірний. Щоб його вгамувати, мусив покласти руку на росяну траву, а товариш притиснув її до землі ногою. Біль минув за лічені хвилини. Якби це була отрута, скажімо шершня, то некроз руки був би гарантований, - розповів лікар-апітерапевт Іван Пилипчук.

Львівський апітерапевт повідомив, які бджоли лікують найефективніше.

Перелік хвороб з показами для бджоловжалювання збільшується, – львівський лікар.