Львівський психіатр Сергій Рослюк твердить: «Депресія – лише в близько 14% українців»

На депресію хворіють близько 14 відсотків українців. У багатьох країнах значно більше: у Франції – близько 21 відсотка, у США – 17. За прогнозами вчених, до 2020 року кількість недужих у світі може зрости до 50 відсотків. Тобто йдеться про епідемію, говорить завідувач психотерапевтичного центру Львівської обласної психіатричної лікарні Сергій Рослюк:

– Поганий настрій і депресія – різні речі. Настрій може зіпсувати будь що. Та й бути сумним – нормально. А депресія – це коли людина перестає переживати стан задоволення, радості. Не тішить ні анекдот, ні фільм, ні смачний обід, ні інтимні стосунки. Плюс втрачає мотивацію й бажання щось робити по дому, іти на роботу, читати, дивитися телевізор. Навіть помитися важко.

Років 40-50 тому депресію вважали хворобою людей від 30 і старших. Зараз пік захворювання до 25 років. Чітко сказати, де межа між депресивним станом і коли розлад потребує лікування, неможливо. 97 відсотків пацієнтів захворіли через втрату роботи, статусу, дому, розлучення, смерть близької людини. Затяжний поганий настрій спричиняє депресію у 3 відсотків пацієнтів.

Понад 50 відсотків депресивних розладів діагностують у жінок. Бо вони емоційніші, частіше звертаються по допомогу. Чоловіки переживають усе в собі. Іноді це призводить до самогубства.

Депресія має багато ознак, за міжнародною класифікацією хвороб. Для мене визначальними є дві: втрата сну вночі або сонливість удень і брак енергії – ніби вона витікає з кінчиків пальців. У хворого на депресію бідніє міміка, сповільнюються рухи. Депресивну поведінку класно показали в мультфільмі «День народження віслюка Іа». Віслюкові було все одно, нічого його не радувало.

Статусні люди починають пити під час депресії. Тоді доводиться лікувати ще й алкоголізм. Стан може позначитися на здоров'ї людини: загострюються хвороби печінки, серця, болить голова. Іноді відчувають біль у шийному, грудному відділах хребта.

Помічаю схильність до депресій у людей, які є дітьми вихідців із сіл або переселенців. Батьки таких пацієнтів виховані в інших традиціях і пробують застосовувати їх щодо нащадків, які народилися й ростуть у місті. Тут інший темп життя, звичаї.

Поширені кілька міфів про депресію. Вважають, що це – недуга слабких. Насправді на неї може захворіти кожен. Розлад триває від трьох місяців до півроку. Стільки ж часу потрібно й на терапію.

Проходять її по-різному: у стаціонарі, перебувають під постійним наглядом лікаря, але працюють і живуть удома. Іноді полегшення настає після довірливої розмови. Але депресивний пацієнт часто уникає спілкування.

Для таких існує групова робота (лікар – декілька хворих) й індивідуальна (лікар – хворий). Призначають антидепресанти. За останні 40–50 років їх синтезовано багато, вони безпечні для здоров'я.

До депресій більш схильне населення країн із високим рівнем життя, соціальних стандартів. Там люди менше прагнуть змін. Їм бракує факторів, що викликали б задоволення.

Найбільше самогубств – у Швеції. Там похмурий клімат, що пригнічує настрій. І люди добре живуть, тому мають менше мотивації.

Від депресії захищає релігійність. Серед українців – багато віруючих. Тому можна сказати, що ми – депресостійка нація.

Нинішні зовнішні загрози скоріше стимулюють до активності, ніж до апатії. Люди думають, як допомогти іншим. І тішаться кожній перемозі нашої армії.

Не економте електроенергію

Психотерапевт Сергій Рослюк радить, як боротися з поганим настроєм: купіть смачної їжі, що любите; займіться спортом. Під час фізичної активності виділяється гормон щастя – ендорфін; ходіть магазинами, сьогодні купіть продукти, завтра – косметику, післязавтра – квіти; не економте електроенергію. Похмуре приміщення пригнічує. Має бути багато світла.

Про це повідомляється в сьогоднішньому номері київської «Газети по-українськи».

Термінові повідомлення читайте на каналі DailyLviv.com в Telegram та у Facebook