20:45 4 червня 2023 р.
Щоб вдатися до природного способу лікування, штучний інтелект не потрібен.
Лежачі хворі часто беруть початок з сидячої роботи. Це, зокрема, стосується тих, хто працює за комп'ютером, нехтуючи необхідними перервами у роботі й фізичними вправами поза нею. Dailylviv.com розповідав про це неодноразово. Юрій М. належав саме до такої категорії людей. Додавалося ще й тютюнопаління, яке він час від часу призупиняв, доки шість років тому, нарешті, не зробив, сподівається, останню затяжку цигарковим димом.
Втім, усе це, вочевидь, стало головними причинами того, що після майже 30 років роботи за комп'ютером і важкого перебігу захворювання коронавірусом COVID-19 чоловік почав себе дуже погано почувати. Задишка - нестача повітря або утруднення дихання - стала такою, що наприкінці минулого року 55-річний ІТ-фахівець уже не міг швидко ходити. Набрякли ноги. Втомлюваність зашкалювала за будь-яких звичних для людини фізичних зусиль. Похід на діагностику МРТ підтвердив давніші проблеми з хребтом: грижі-кили, протрузії, сколіоз. Пригадалося одразу й комплексне обстеження всього хребта у лютому 2019 року, яке показало такі розміри кил: шийний відділ - сколіоз - протрузія завбільшки 1,5 мм, дві кили - до 3 мм, а третя - до 4 мм, грудний відділ - протрузії 2 мм, кила диску - до 3 мм. За версією пана Юрія, він кілька років тому закривав ворота в гараж і нахилився невдало - тоді й схопило все. Ходив на масажі, робив фізичні вправи, розтягувати м'язи намагався. Зокрема, й на дошці Євмінова.
- М'язи треба накачувати, без варіантів, щоб м'язовий корсет тримав хребет, наказували мені лікарі, - говорить пан Юрій. - Кардіолог у 2019 році також сказав мені, що й шиєю треба займатися. Потрохи я необхідні навантаження давав собі. Можливо, й витягнув би себе з часом, якби не коронавірус.
Перший раз чоловікові діагностували коронавірусну інфекцію наприкінці 2020 року. Половина легенів - 50% відсотків - була вражена. Дуже важкий стан був. Дексаметазоном витягували. Після першого коронавірусу близько 1,5 місяця відновлювався. Навіть не міг удома працювати за комп'ютером. Вдруге захворів коронавірусом у січні 2022 року - перед великою війною. Цього разу легенькі симптоми були, каже. З наслідків хвороби лише один позитивний: після коронавірусу алкоголь не може вживати ніякий - навіть у малих дозах. Хоча й до того чоловік був близький до абстинента. А негативний результат той, що, на його думку, ця хвороба дала надмірне навантаження на серцево-судинну систему. Люди звично називають це ускладненнями.
З середини літа минулого року самопочуття пана Юрія поступово погіршувалося. А пізньої осені зробилося йому зовсім зле: ніби тіло перестало слухатися. Будучи гіпертоніком з кількарічним стажем, який приймав кожен день небіволол, Юрій звернувся спершу до кардіолога. Лікар скерував пацієнта на тредміл тест - пробу з дозованим фізичним навантаженням, що імітує ходу. Проводять цей тест для оцінки функціонального стану серцево-судинної системи.
- Я не пройшов цей тест. Не зміг протриматися й п'яти хвилин через високий пульс. Зупинили тестування, діагностувавши в мене ще й екстрасистолію - порушення серцевого ритму внаслідок позачергових скорочень серця, після яких воно завмирає на кілька секунд, а потім повертається до колишнього ритму, - розповідає пан Юрій журналісту Dailylviv.com. - Скерували мене на коронароангіографію, щоб діагностувати атеросклеротичне ураження коронарних судин. Лікарі почали вже обговорювати стентування моїх судин: необхідність чистити бляшки, як-то кажуть. При тому, що холестерин у мене раніше був у нормі. Також тоді зробили й УЗД шиї. Під час цих процедур-досліджень я став повільно і тихо говорити, бо голосно було мені заважко. Дружина першою це зауважила. А сісти і вдягти шкарпетки раптом для мене перетворилося на геть важку вправу. І тоді - за кілька днів до нового року - я дуже злякався за свої безпорадність і немічність - як ніколи до того. Стентування робити не хотів. Тож найперше - кинувся в інтернет шукати порятунку - хоч у штучного інтелекту. Знайшов статті про бджоловжалювання. Не вірив у цей метод, чесно кажучи. Про бджоловжалюванням раніше я взагалі не чув-не цікавився. Тому порозпитував друзів, знайомих. Порадили випробувати - дехто сам вдавався до цього засобу лікування як профілактичного.
Вирішальною ж була порада дружини, яка сказала, що чоловікові варто піти на бджоловжалювання. Бо ризик алергії на апітоксин є майже нульовий, а навіть найменша користь була вкрай потрібна його організму. Так пан Юрій потрапив до лікаря-апітерапевта і реабілітолога Івана Пилипчука. У лютому цього року чоловік почав ходити на бджоловжалювання тричі на тиждень - через день у будні. Спочатку йшов на процедури з великими сумнівами в те, що бджолина отрута йому допоможе. А вже за два місяці - вперше за багато років - цілком відмовився від фармацевтичних препаратів.
- Ліки припинив я приймати не раптово, - каже пан Юрій. - Іван Йосипович рекомендував робити це з часом, поступово, залежно від мого самопочуття. Я зменшував дозування. Пригадую, що кілька днів не приймав небіволол, і в мене тоді тиск підскочив. Знову почав приймати. Кожен день вимірював тиск і досі міряю. Зранку тепер буває 128, 130. А до бджоловжалювання був 145-155. Я сам дуже здивований цим позитивним ефектом. Почав нормально ходити. Можу пішки йти вже декілька кілометрів. Через два місяці спостеріг, що з площі Привокзальної до Левандівки можу спокійно дійти. Вправи зранку почав робити без задишки. Планую пів року приймати бджоловжалювання - вийшов на рівень 20 вжалень. А потім раз або два на рік проходитиму профілактику. Переконуюся, що бджолина отрута для мене насправді помічна. Був дуже здивований, коли в черзі до лікаря познайомився з двома жінками - матір'ю і донькою, які профілактично ходять на бджоловжалювання аж 27(!) років.
За своїми суб'єктивними відчуттями стан здоров'я пана Юрія повернувся до того, що був влітку минулого року - до початку його погіршення. Чоловік каже, що зараз має ще прискорене серцебиття під фізичними навантаженнями, наприклад, коли від підлоги десять разів на руках віджимається.
Йому дуже сподобалося, що бджоловжалювання не дає побічних ефектів. Бо від споживання небівололу за кілька років пальці на руках ставали червоними. Тепер вони повернулися до нормального кольору.
- Коли підете на обстеження, щоб порівняти ваші показники здоров'я - минулорічні і теперішні? - запитуємо пана Юрія.
- Мабуть, через рік. Зараз задоволений уже тими змінами, що сталися. Хочу ще більших.
- Можете поділитися з читачами результатами попередніх обстежень?
- Звісно. Надішлю, але на правах анонімності.
Нижче публікуємо скріни виписок, які люб'язно надав пан Юрій. Домовилися з ним ще раз зустрітися і обговорити ефект лікування бджоловжалюванням у лютому наступного року.