19:28 16 січня 2020 р.
Операція на хребті могла закінчитися для військовослужбовиці Лесі Алєксандрової, яка страждала від кил та протрузій дисків, інвалідним візком. Навіть військові лікарі не радили ризикувати нею. Замість ножа хірурга повернула жінку в стрій апітерапія.
- З квітня 2019 року в мене почала боліти спина. Біль віддавав у ногу. Не могла пройти й десяти метрів. Мусила зупинятися, трохи нахилятися вперед, щоб зняти навантаження з хребта – лише тоді ногу попускало. Зробила МРТ, і вона показала, що в мене – кили, протрузії, деформація хребта, спондилоартроз. Цілий букет проблем. Лікар навіть подивовано запитав: «Де ви взяли такий хребет?», - розповідає історію своєї хвороби Леся Алєксандрова, яка два десятки років має, як каже, сидячу роботу за комп’ютером.
За словам військовослужбовиці, два тижні у військовому госпіталі їй кололи знеболюючі та протизапальні препарати. Коли це не допомогло, зробили блокаду, щоб знеболити нервові закінчення. Але й це не дало результату.
- Нейрохірург сказав, що може оперувати. Але застеріг: «У вас кила в такому місці, що якщо на міліметр зачепити нервові закінчення – інвалідний візочок за вами. Тож мене виписали з госпіталю зі словами: «Звикайте жити з болем», - розповідає пані Леся.
Лесі Алєксандровій нічого не залишалося, як повернутися додому й почати пошуки альтернативних способів лікування. Лікарі рекомендували хворій шукати будь-якого способу полегшення болю, що допомагатиме.
- Мені до рук потрапила газета «Добрий лікар». У ній писали про апітерапевта, який лікує бджолами у Рівненській області. Жінка, якій він допоміг, мала таку саму проблему, як у мене. І після одного чи двох курсів бджоловжалювання у неї настало полегшення. Їздити до Рівного на лікування не випадало, тож я почала шукати лікаря-апітерапевта у Львові,- каже пані Леся.
Лікаря-апітерапевта, фізіотерапевта Івана Йосиповича Пилипчука, як розповідає військовослужбовиця, вона знайшла через інтернет. Написала в пошуку «апітерапія Львів», і він вивів її на інформацію про лікаря та документальний фільм, який зняли поляки про першого львівського апітерапевта – Івана Пилипчука.
- Коли я зателефонувала Івану Йосиповичу, він попросив принести медичні довідки, дослідження МРТ і лише після цього, мовляв, зможе сказати, чи береться за лікування. Після вивчення історії хвороби лікар підсумував: «Ви мали давно бути в мене. А блокаду даремно робили. Особливо, коли - початкові кили, ще неліковані»,- згадує висновки Пилипчука Леся Алєксандрова.
У жовтні 2019 року, як каже військовослужбовиця, вона почала лікування бджолами.
- Зараз приймаю щоразу по 16 бджіл. Закінчую третій курс. Але звикала важко. На місці вжалювань іноді, навіть, утворювалися ранки. Це була реакція організму на погану роботу внутрішніх органів, порушення обміну речовин, - пояснює пані Леся.
Зате після шостого сеансу біль у спині, як згадує військовослужбовиця, майже перестала відчувати.
– До початку апітерапії, коли нагиналася і вирівнювалася, було таке відчуття, ніби всередині хребта – палиця. Спати могла лише на лівому боці. І то – скручена, як дитинка в утробі матері. На правий бік взагалі не могла повернутися. Зараз сплю без знеболюючих. Страждала також від печії, через дискінезію жовчних шляхів, але після бджіл усе внормувалося. Я за три місяці взагалі жодного разу не хворіла, - наголошує пані Леся.
Коли Леся Алєксандрова проходила запланований медогляд у військовій поліклініці, то, за її словами, неврологиня заспокоїла: «Дуже добре, що ви пішли на бджоловжалювання. Я чула дуже хороші відгуки. Тільки вважайте, щоб у вас не було алергії. Хоча знаю, що там під лікарським наглядом це роблять».
- Я добре запам’ятала, як Іван Йосипович сказав мені, що не ставитиме бджоли тоді, коли я прийматиму антибіотики чи знеболюючі, - каже Леся Алєксандрова.
Хвороби, які раніше мали протипокази до лікування укусами бджіл, як показує багатолітня практика, нині ефективно лікує апітерапія. Про це повідомляв "Щоденному Львову" львівський фізіотерапевт і апітерапевт з 40-річним досвідом Іван Пилипчук.