12:45 13 березня 2025 р.
Цю вулицю, звісно, знають усі. Як-не-як, саме тут розташована Львівська обласна військова державна адміністрація, низка знаних старовинних храмів й багато іншого.
Про це написав відомий львівський історик Микола Бандрівський, пише DailyLviv.com.
Микола Бандрівський звернувся до начальника ЛОВА Максима Козицького зі запитанням, чи таким вже українським патріотом, який потребує увіковічення у назві однієї із найгарніших львівських вулиць, був Володимир Винниченко? Відтак історик нагадав про головні віхи діяльності Володимира Виниченка.
"По-перше, вже на еміграції Володимир Винниченко активно заперечував Голодомор, наполягаючи на тому, що все це пропаганда ворожого до СРСР, капіталістичного світу. Щобільше, у 1934 році, коли на Соловках і у Сандормосі росіяни тисячами знищували цвіт української інтелігенції, Володимир Винниченко писав відкриті листи до Сталіна з проханням ввести його (Винниченка) до уряду УРСР з метою будувати комунізм.
Очоливши Генеральний секретаріат, Винниченко одразу ж виступив за розпуск збройних сил тодішньої України і пропонував замість регулярного українського війська створити народну міліцію, проти чого одразу ж запротестував Симон Петлюра та інші.
По-друге, саме Володимир Винниченко у своїх публічних виступах і статтях жорстко виступав з критикою тих небагатьох українських державників-самостійників, які твердо стояли на позиціях незалежності України. Основним ворогом у ті дні для Володимира Винниченка став знаний ідеолог української державності Микола Міхновський. Сьогодні, серед істориків, які фахово вивчають той період, побутує переконання, що саме Винниченко доклав усіх зусиль, щоби після переможного визвольного походу 1919 року заарештували, а згодом, й стратили видатного українського військовика Петра Болбочана.
Читайте також: Чому декомунізація стає ще важливішою в умовах війни
На початку 1920 року Володимир Винниченко почав інтенсивно шукати шляхи до повернення на радянську Україну. Численні письмові звернення Винниченка до Володимира Леніна, принесли свій результат: "вождь світового пролетаріату" з прихильністю поставився до прохання Винниченка, дав "добро" і вже наприкінці травня 1920 року Винниченко разом з дружиною Розалією Яківною Лівшиц прибув до Москви, де дістав пропозицію посісти пост заступника голови Раднаркому УРСР з портфелем наркома закордонних справ, з кооптацією у члени ЦК КП(б)У.
Читайте також: Вулицю у Львові назвали на честь Ірини Фаріон. Де розташована
Але надовго прислуговувати російським червоноармійцям, "героя" нашого роману, не вистачило: у 1934 році Винниченко з дружиною оселився на півдні Франції в приморських Альпах, у містечку Мужен біля Каннів.
Хочу поставити одне-єдине запитання до нашої обласної і міської влади: вам і далі не пече у підошви ходити вулицею Винниченка?" - підсумував історик.