13:44 9 травня 2016 р.
Фото: Ярослав Тимчишин / «Gazeta.ua»
У неділю, 8 травня, на полі почесних поховань Личаківського кладовища відбувся чин панахиди за загиблими Героями України.
8 травня, на Провідну неділю, на Личаківському цвинтарі у Львові священики відправляли панахиду за покійними. Цвинтар – у центрі міста, тут ховають визначних особистостей. На 40 гектарах кладовища – 30000 могил. На полі почесних поховань при вході лежать загиблі на Майдані й у зоні АТО.
8 травня о 13.00 група туристів помолилася на пантеоні польських військових. У ньому поховані бійці, які загинули під час польсько-радянської війни у 1920 році. Зокрема, Тереза Гайчинська розповіла: «Прадід безвісті зник у цій війні. Бабця ще немовлям залишилася сиротою. Постійно приїжджала до Львова, аби вшанувати пам'ять загиблих земляків. Хоча завжди вірила, що її батько живий, і рано чи пізно вони зустрінуться. Мама теж сюди їздила. І мене так навчила. Я вже тут дві години. Довго молилася на могилах воїнів АТО, плакала. Шкода мені українців. Знаєте, як кажуть: краще у пустелі, ніж з прикрим сусідом. Путін не може заспокоїтися, повірити, що Україна належить Європі. Ми ж дуже за Україну вболіваємо. З чоловіком не один раз передавали допомогу в зону АТО».
8 травня з 14.00 священик правив біля свіжих могил бійців АТО на полі №76. Опісля люди запалили лампадки, ставлять квіти. Чоловіки вистрілюють петардами, кричать: «Слава Україні!», «Героям слава!». У Сергія Бабієнка, який стоїть осторонь, по щоці стекла сльоза. Він розповів: «Теж міг тут лежать, але, видно, Богові ще на землі потрібний. Думаємо, що у країні біда через східняків. Уродів і у Львові вистачає. В кінці лютого могили Андрія Лозинського, Тараса Стельмаха та Льоні Луцика підпалили. Кажуть, що це випадок. Наче хтось лампадку запалив, вогонь на штучні квіти перекинувся. Та хто його знає».
На могили Івана-Віталія Берези жінка з дівчиною-підлітком садять квіти. Це мама загиблого Ярослава Берези та молодша сестра Софія. Загинув у 2014 році біля Зеленопілля Луганської області.
Ярослава Береза розповіла: «До сих пір не віриться. Коли подзвонили, я була як в тумані. Старша донька Христина поїхала на впізнання. Казала, що у моргу над неї ще й знущалися. Питали: «Може, це ваш черевик? Ні? То, може, це ваша рука?» Добре, що хоч сина поховали. В один день з ним хоронили хлопця, якого батьки більше року шукали. Оце найважче. Син мені двічі снився. Одразу після похорону казав, що вже прийшов додому. У другому сні просив, аби запалила свічку. Та нас не залишили напризволяще. Місцевий депутат допоміг з приватизацією квартири, коли виникали проблеми. Тепер обіцяють пам'ятник поставити. З поліклініки дзвонили, казали, що для мене виділили путівку у санаторій. Не знаю, чи поїду. Наче й потрібно – нервова система геть розхиталася».
Ярослава Береза помолисяся також на сусідній могилі, де лежить боєць Юрій Голуб. Теж загинув під Зеленопіллям. У нього залишилися незрячі батьки та брат-близнюк Тарас.
Про це повідомили сьогодні, 9 травня, в київському інтернет-виданні «Gazeta.ua», де також опублікували відео й фоторепортаж з Личаківського цвинтаря. Натомість у прес-службі обласної державної адміністрації розповіли в неділю: «У неділю, 8 травня, на полі почесних поховань Личаківського кладовища відбувся чин панахиди за загиблими Героями України. Захід приурочили до Дня пам’яті і примирення. У заході взяли участь сім’ї Героїв Небесної Сотні з усієї України. Після панахиди учасники заходу вшанували пам’ять загиблих покладанням квітів до могил Героїв. Сім’ї Героїв Небесної Сотні також відвідали Службу Божу у Соборі Святого Юра і побували на екскурсії у Музеї народної архітектури і побуту у Львові».