У Львові відновлюють закладений митрополитом Андреєм Шептицьким цвинтар

11:32 21 червня 2016 р.


Фото: Radiosvoboda.org

Ченці домагаються справедливості вже понад 20 років.

У Львові відновлюють монастирський цвинтар, який заклав митрополит Української греко-католицької церкви Андрей Шептицький у 30-х роках минулого століття у Свято-Іванівський лаврі у Шевченківському гаю у Львові – як тоді казали на Знесінні, Кайзервальді, що у 1971 році став Музеєм народної архітектури та побуту під відкритим небом. Кладовище засипали сміттям у 1993 році вже за незалежної України. 

Коли у 1918 році згоріла лавра Святого Антонія Печерського на Скнилові поблизу Львова митрополит Андрей Шептицький вирішив знайти для студитів більшу територію. У 1927 році глава УГКЦ заснував Свято-Іванівську лавру (нині територія Музею народної архітектури і побуту та парк «Знесіння»).

Донині збереглась і чинна митрополича грамота про створення лаври.Глава церкви разом із братом, архимандритом Климентієм Шептицьким придбав для студитського монастиря землі серед мальовничої природи, а також будинок для монахів на Знесінні, чи як любила казати у Львові – «панський ліс». Мрією митрополита було, щоб ченці передусім навчали молодь, зокрема сиріт, мистецтву іконопису, щоб у цьому куточку міста створити особливу духовно-просвітницьку атмосферу для молодих львів’ян. До того ж у цьому районі мешкала львівська еліта, яка любила прогулюватись «панським лісом». 

На території лаври планували збудувати храм, але за порадою директора Національного музею у Львові (заснований Шептицьким у 1913 році) Іларіона Свєнціцького у 1930 році перевезли дерев’яну церкву зі села Кривки Турківського району, яка донині є діючою у Шевченківському гаю і саме вона стала поштовхом заснувати на території лаври, на землях церкви, музей під відкритим небом, перевезти сюди українські дерев’яні церкви. 

Оскільки у лаврі проживали монахи, митрополит 24 вересня 1930 року видав грамоту настоятелю Свято-Іванівської лаври Никону Цюсьнякову прозакладення нового цвинтаря при лаврі Студитського уставу у Львові. На монастирському кладовищі були поховані монахи-студити. 

Настоятель Свято-Іванівської лаври отець Юстин Бойко розповів: «Тут було багато старших монахів зі Скнилова і їх потрібно було десь ховати. Тому Андрей Шептицький і вирішив заснувати цвинтар. Видав відповідну грамоту-декрет, все було підтверджено міською владою. Є питання, скільки було поховано монахів? Усні джерела кажуть, сім монахів і одна дитина, якою опікувались студити, бо тут переховували єврейських дітей у роки війни. Письмові джерела говорять про 14 поховань монахів і однієї дитини, інші – про вісім монахів і одну дитину. Тобто, маємо такі розходження». 

Такі розходження у згадках, звісно, пов’язані з трагічними воєнними роками. Адже з приходом радянських військ у Західну Україну у липні 1944 року, після смерті митрополита Андрея Шептицького 1 листопадатого ж року, ліквідації УГКЦ у 1946 року, Свято-Іванівська лавра була зачинена, а монахів просто вигнали з їхньої обителі. Вони рятували, як лишень могли, свої архіви та бібліотеку. 

Відтак постало питання, що робити з приміщеннями лаври і всією територією. Спершу у будівлях монастиря розмістили інтернат для сиріт. Львівська інтелігенція побачила, що приміщення лаври, зокрема і церква, можуть бути просто знищені або спалені через пустощі дітлахів. Львів’яни знали, що у монастирському будинку розташовувалась іконописна майстерня, що каплиця розписана фресками. Зрештою, недавно були віднайдені унікальні фрески у колишній каплиці, монахів-студитів. Ці розписи зробили іконописці Рафаїл Хомин, Філoтей Коць.

Щоби врятувати лавру, львівська інтелігенція звернулась до секретаря ЦК КПРС Микити Хрущова з проханням створити на території лаври Музей народної архітектури та побуту. І в 1971 році музей під відкритим небом був юридично заснований.

При вході встановили пам’ятник Тарасові Шевченку і відтоді лавра та музей почали в народі називати «Шевченківський гай». Так ім’я Кобзаря врятувало те, що створив митрополит Шептицький.

У монастирському приміщенні розташувалась адміністрація музею, а монастирський сад і цвинтар перетворили у господарську зону музею. Однак радянська влада не зачіпала монаші могили на цвинтарі. Хоча хрестів не було, але за традицією монахів-студитів, могили вкривав барвінок і старші люди добре знали, чиї тут поховання.

Наприкінці 80-х– початку 90-х, коли УГКЦ почала виходити з підпілля, монахи-студити відновили богослужіння у своїй церкві «кривка», як її називали львів’яни. УГКЦ зверталась із проханням до обласної влади виділити монахам кілька кімнат чи поверх у їхньому монастирському будинку, який повністю зайняла адміністрація музею. Тодішня влада почала формувати громадську думку, що монахи, мовляв, хочуть витіснити музей. 

Церква це заперечувала, пояснюючи, що мова йде про повернення історичної справедливості і продовження справи митрополита Андрея Шептицького, щоб лавра і музей могли співіснувати задля громади. Тоді влада вдалась до іншого кроку. У грудні 1993 року, вже за незалежної України, трактором навезли сміття і ним закинули могили на монастирському цвинтарі. Отець Юстин Бойко наголосив:

«У 1993 році, на підставі документів монастирського архіву, у приміщення тодішньої обласної адміністрації було вирішено покроковий план з ситуацією щодо лаври у Шевченківському гаю. Але територію цвинтаря почали засипати сміттям.

Там на могилах не було хрестів у радянський час, але були могил, встелені барвінком. Всі знали, що це монастирський цвинтар. Коли ми зараз провели обстеження, то зняли шар сміття, він досить великий. А тоді у 90-х для нас це був просто шок, щоб плюндрували цвинтар.

Тоді вдалось монахам віднайти п’ять тіл братів і їх перепоховати біля церкви «кривки». Ці поховання нелегальні, бо тоді монахи не отримали на перепоховання дозволу. Таким чином маємо біля церкви нелегальний цвинтар, ані з точки зору юридичної, ані канонічної і тільки тому, що була воля якоїсь руки чи групи осіб, що спровокувала тодішній конфлікт». 

Зараз територію монастирського цвинтаря досліджують експерти. Свято-Іванівська лавра і дирекція Музею народної архітектури і побуту почали відновлення кладовища, щоб повернути історичну справедливість і пам’ять. Музей кілька років тому з обласного підпорядкування перейшов у комунальну власність.

Керівник управління культури Львівської міськради Михайло Мороз зазначає, що цвинтар буде відновлено. На сьогодні представлені два проекти і архітектори спільно з робочою групою мають обрати кращий.

Михайло Мороз повідомив: «Ми свідомі того, що музей і церква, які є на цій території, мусять взаємовигідно співпрацювати.Мусимо знайти формулу співпраці, щоб виграли і музей, і церква, і громада, і відвідувачі. З цією метою створюємо робочу групу.Ми розуміємо, що має бути розвиток лаври, бо не так багато по Україні є лавр. Вона має бути якісна і доступна для людей, може стати цікавим об’єктом паломницького Львова. Нині є три питання: юридичне, музейне законодавство, яке регламентує діяльність, і земельне. Це три аспекти і маємо шукати як це вирішити».

З 1993 року ведуться розмови щодо взаємоіснування Свято-Іванівської лаври і Музею народної архітектури і побуту. Тут налічується двадцять тисяч предметів народного побуту Поділля, Покуття, Буковини, Бойківщини, Лемківщини, Гуцульщини та Закарпаття, є велика потреба у належному приміщенні для збереження фондів, щоб їх можна було експонувати.

На 50 гектарах землі у мальовничому куточку міста зберігається понад сто дерев’яних церков і хатин XVIII-XX століть, які потребують постійного догляду, на що немає у міста грошей. Відновлений монастирський цвинтар, віднайдені фрески монахів-студитів, відреставрована монастирська криниця це невід’ємна історія Шевченківського гаю і багато львів’ян дотримуються думки, що необхідно зберегти, а радше відтворити передусім атмосферу музею, про яку мріяв митрополит Андрей Шептицький, а не перетворювати цю територію у чергове місце для ресторанів і бізнесу.

Про це повідомили сьогодні, 21 червня, на сайті «Радіо Свобода».

dailylviv.com

До теми

10:42 9 квітня 2021 р.

Понад 8 тисяч зареєстрованих пам’яток на Львівщині мають нового культурного захисника

Архітектор та викладач Львівської політехніки Василь Петрик за результатами конкурсу очолив управління охорони об’єктів культурної спадщини департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА.

Рубрика: Культура

22:06 8 квітня 2021 р.

Володимир Одрехівський візьме участь у конкурсі на посаду ректора Академії мистецтв

Відомий український скульптор, педагог, народний художник України Володимир Одрехівський завершив п'ятирічний термін діяльності на посаді ректора Львівської національної академії мистецтв.

Рубрика: Культура

12:50 2 квітня 2021 р.

Розклад онлайн-трансляцій Великодніх Богослужінь у римо-католицьких храмах Львова

У неділю, 4 квітня, християни західного обряду святкують Великдень. Чимало святинь нашого міста також відзначатимуть Пасху у цей день. Подаємо розклад онлайн-трансляцій Великодніх Богослужінь у неділю, а також розклад Вігілії, яка розпочинається безпосередньо у суботу ввечері.

Рубрика: Культура

18:18 30 березня 2021 р.

ЛОДА врятувала кам’яницю Стеткевичів на вулиці Замарстинівській від депутатів ЛМР

Кам’яниця Стеткевичів на вул. Замарстинівській, 213 у Львові вже офіційно є щойно виявленою пам’яткою архітектури місцевого значення. Тепер відомий для Львова об’єкт, який кілька місяців намагаються знести для високоповерхової забудови, перебуває під захистом пам’яткоохоронного законодавства.

Рубрика: Культура

ВІДЕОКАНАЛ

Прес-клуб-ГІТ Громада Сокільників проти багатоповерхівок

Рубрика: Ситуації і пригоди

Знищення МАФів і мікробізнесу під час пандемії

Рубрика: Економіка

Фортецю у Миколаєві віддають під кар'єр

Рубрика: Культура

Податковий майдан. Версія 3.0. Львів готовий

Рубрика: Економіка

Винниківське озеро: схема крадіжки

Рубрика: Кримінал

Всі відео розділу