18:23 10 лютого 2020 р.
Музей етнографії та художнього промислу ІН НАН України відкрив виставку «Керімічний код Івана Левинського (погляд через століття)». На ній представлено світ столітнього керамічного спадку українського митця і підприємця Івана Левинського.
На масштабній фондовій виставці представлена вся палітра творчості непересічного львів’янина − від цеглин до дахівок, від мініатюрних плакеток до вишуканих амфор: понад 300 пам’яток зі збірки Музею та приватних колекцій. Дві третини з яких уперше представлені для огляду широкому загалу, інформують організатори.
Іван Левинський творив у стилі українського модерну, іноді — у закопанському стилі (будинок «польського товариства Сокіл» у Коломиї, службове приміщення біля стадіону польського товариства «Сокіл» у Львові (тепер Скіф)). У свої проекти вносив елементи традицій національного будівництва Гуцульщини, Бойківщини і Наддніпрянщини. У Львові, будинки, спроектовані і споруджені Іваном Левинським є на сучасних вулицях Генерала Чупринки, Коцюбинського (будинок «Академічної громади». Будинок № 21), Руській (будинок акціонерного товариства «Дністер» — тепер міська поліклініка № 1, вул. Руська, 20), Миколи Лисенка, Рєпіна (будинок № 1), Шота Руставелі, Степана Бандери, Максима Кривоноса, проспектах Свободи та Тараса Шевченка, палаци Рильських та Дідушицьких, готель «Жорж», та багато інших. Також проектував храми, зокрема, греко-католицький у Києві, церкву Архистратига Михаїла у Підберізцях, розписану Модестом Сосенком каплиці, санаторії, лікарні.
У 1885 р. він, здобувши невеликі фінансові засоби за проектування та будівництво, на спілку з Юліаном Захаревичем (Julian Zachariewicz) купує землі так званої Кастелівки в північно-західній частині Львова. На той час це була незабудована площа на околиці міста, поросла деревами та чагарниками. Саме тут, у районі сучасної вул. ген. Чупринки, 58 він організовує магазин будівельних матеріалів, де поряд з іншим продавались вироби однієї з найвідоміших керамічних фабрик Європи «Варта і Тіхи» в Празі. Поступово Левинський починає створення власного виробництва, звернувшись передовсім до традиційних промислів. Сучасники вважали, що «одним із тривалих пам'ятників його любові до української народної творчості — це створена ним фабрика кераміки. Для своїх керамічних виробів він використав багату скарбницю української орнаментики і показав світові велику артистичну вартість українського народного мистецтва».
Нагадаємо, у Львові працювала виставка «Іван Левинський. Імпульс».