У Львові демонструють сани доби бароко з Німеччини
10:20 25 грудня 2018 р.
Фото: day.kyiv.ua
У постійній експозиції Музею етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України на проспекті Свободи (№15) є навіть прогулянкові жіночі глабці.
У Музеї етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України на проспекті Свободи (№15) демонструють сани доби бароко з Німеччини. Завідувач сектору експозиції МЕХП Андрій Колотай зазначив: «Зверніть увагу, яке невеличке посадкове місце. І це з урахуванням того, що пані сідала у сани тепло вбрана, у шубі», – говорить. Ці жіночі санки – дуже витончені, граціозні, пишні й динамічні. Ще й прикрашені головою лебедя».
Серед обов’язкового спорядження саней – пасок безпеки, щоби не загубити часом пасажира. А також спеціальна, дуже тепла, накидка, яка захищала мандрівця і від вітру, і від снігу, і загалом від холоду.
«Пасок безпеки був обов’язковим, добре кріпився і міцно, надійно тримав, бо пані у тому кріселку не сиділа глибоко, – розповів Андрій Михайлович. – Бортики низенькі, спинка низенька, а якщо кубіта була ще й висока… Дивіться, як вона сиділа – як на вершечку…».
Подбав ремісник-виготівник козирків і про кучера. Погонич мав можливість поставити ноги у великі й теплі, зі шкіри і хутра, капці, які міцно прикріплені до полозів, – щоби кінцівки не змерзли під час поїздки.
«І це свідчить про те, що прогулянки були тривалими», – розтлумачив екскурсовод. І звернув увагу на те, що місце візника розташоване позаду пасажирського, аби не затуляв – не псував спиною панорами.
Сани, в яких впрягали одного коня, виглядають досить тендітними, навіть повітряними – скидається, мало важать. Але насправді це не так, бо каркас ґринджолів – суцільний металевий.
«З гірки з них ніхто не з’їжджав, – розповів Андрій Колотай. – А розганялися вони на чималуу швидкість, і, щоби не розлетілися на ходу, змонтовані дуже ґрунтовно, з кутниками, які тримають надійно усю конструкцію».
Музей етнографії та художнього промислу успадкував сани від свого попередника – львівського Промислового музею, заснованого 1874 року. Експонат – у дуже доброму стані.
«Небагато музеїв можуть похвалитися такими речами, – зазначає Андрій Колотай. – Тому й говоримо про те, що наші сани – особливі й рідкісні».
Жіночі санки – не єдиний отакий, на полозах, експонат у Музеї етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України на проспекті Свободи (№15). Про це повідомив «День».
Термінові повідомлення читайте на каналі DailyLviv.com в Telegram та у Facebook
