Тадея Едера називають «барином» і хочуть замінити через конкурс | Новини Львова

Тадея Едера називають «барином» і хочуть замінити через конкурс

14:14 2 жовтня 2015 р.

  • 3

Щомісяця Львівський національний театр опери і балету імені Соломії Крушельницької орендують 8-10 разів. Кожна оренда приносить театру мінімум 50 тисяч гривень, в середньому – 75 тисяч гривень. Водночас керівництво культурного закладу стверджує, що грошей на нові постановки немає

Про це сьогодні, 2 жовтня, під час прес-конференції на тему: «Допоки керівництво Львівської опери лобіюватиме «культурні» інтереси Росії?», яка відбулася у Львівському прес-клубі, повідомив диригент-постановник Львівського національного академічного театру опери та балету ім. Соломії Крушельницької Мирон Юсипович.

- Одна постановка в театрі коштує від 50 тисяч у.о. Я знаю, я – ставив.  Тобто за три місяці оренди і можна ставити виставу і не одну, - стверджує диригент.

Але, за його словами, на всіх зборах колективу керівництво театру плачеться, що держава не дає ані копійки на постановки.

- Держава дає зал, зарплати працівникам театру, непогані, м’яко кажучи. Може в цьому і є проблема, що всі заснули? Я тішуся. Я до театру підхожу: стоять дорогі авта, «Опелі», «Мерси» , «БМВ». Тішуся, що жінки в театрі стали виглядати гарно, косметика – французька. Це все добре. Але щось треба ще й робити, - каже він.

Мирон Юсипович звинувачує дирекцію  театру в тому, що в окремих випадках вона завищує ціни на оренду.

- Зустрічаю на вулиці одну поважну пані, вона каже: «Мені треба зал у вас на форум, а вони хочуть 150 тисяч гривень за оренду і плюс ще там щось. Голова обладміністрації подзвонив, я знов повернулася до театру. А мені кажуть: не 150 тисяч, хай буде 60 тисяч», - розповідає він.

За словами Юсиповича, останні роки в театрі не ставилися великі і складні проекти. Все, що пропонує диригент, дирекція театру блокує. А тим часом колектив театру деградує, тому що немає куди прикладати свої таланти і як розвиватися.

- Це вже не оперний театр, а театр «Веселої вдови». Тут нічого серйозного не ставлять. Львів’яни до театру не ходять. У Львові немає інтелігенції? Це зневага говорити, що тут немає кому показувати високе мистецтво. Львів’яни не ходять до театру, тому що не мають фінансової можливості, - каже він.

За його словами, вчитель, який працює за півтори тисячі гривень в місяць, не має можливості придбати квиток до опери за 250 гривень.
- Я пропонував зробити у вівторок-середу вистави за 20-50 гривень. І всі студенти та інші можуть піти. А дорогі квитки пропонувати на вихідні дні, коли приїжджають туристи, - каже Мирон Юсипович.
Також, за останні роки була заблоковано три його проекти.

- Наприклад, виставу «Гармонія сфер» ставили разів вісім. Вона мала великий успіх. Але її зняли за ініціативи головного диригента і директора. Було сказано, що у Львові попиту на неї немає, - каже диригент.

Також, за його словами, в липні цього року у Львові мала відбутися прем’єра опери  Вагнера «Лоенгрін»

- Це мав бути спільний німецько-український проект. Мали бути  німецькі режисер, художник і репетитор-диригент. Фінансування частково з німецької сторони. Була заплановано наукова конференція у Львові. Були запрошені музикознавці-вагнеристи та члени Вагнерівського товариства.

З нашого боку потребувалися листи, переговори. Зрештою, проект був провалений. З боку львівської адміністрації театру не було нічого зроблено. Вони чекали грошей, було сказано так: «Де ж той вагон з грішми, який мав приїхати з Німеччині», - розповідає Мирон Юсипович.

Також він стверджує, що зараз відбувається блокада його проекту в Польщі. - З кожного квитка, який продається в Польщі, з цього проекту, один злотий іде на рахунки реабілітаційних центрів для учасників АТО в Україні. Ми можемо перерахувати до 25 тисяч євро. Проте для участі в проекті потрібні «голоси», тобто співаки. Але артисти Львівського оперного театру не можуть виїхати для участі в цих гастролях, тому що співакам складається графік роботи так, що вони мусять знаходитися у Львові. Хоча є офіційна угода між театрами, - говорить він.

Проте останньою краплею, яка змусила його скликати прес-конференцію, стала  заборона ставити оперу «Царева наречена» Миколи Римського-Корсакова.

- Мене не цікавила ця опера як російська опера про руського царя Івана Грозного і її лірична лінія. Там дуже цікава історична канва – опричина Івана Грозного. Опричина стала витоком для репресивних силових структур. І мені прийшла ідея зробити рефлексію. Тобто радянський тоталітаризм. Малюта Скуратов, який керував тою опричиною. Я знайшов аналогію з 1938 роком. Причому, музика не змінюється, текст не міняється, а події - в Росії 20-30 років. Цей сценарій я запропонував чотири роки тому. Але воно не пішло. Директор театру дістав тоді нагороду від Путіна за розвиток руского міра. Тоді це поставити було нереально. Але і зараз мені забороняють поставити цю виставу, каже він.

За словами Мирона Юсиповича, директор театру свої відмови аргументує тим, що це – російська опера і йде російською мовою.

Голова профкому первинної профспілкової організації театру Ігор Гресько вважає, що претензії частини колективу, які озвучив диригент, мають підстави.

- Ми вимагаємо нового директора. Але ми не хочемо, щоби нам його призначили. Ми вимагаємо, щоби директора вибирали на конкурсній основі. Щоби він не діяв на засадах «єдиноначальника», як це є зараз. Тадей Едер зараз, як барин, - каже він.
  


dailylviv.com

Коментарі(3)

Олег

01:37 19 жовтня 2015 р.

Відповісти

Хотілось би знати яка частина колективу уповноважела на цю пресконференцію.

Анатолій

10:19 10 жовтня 2015 р.

Відповісти

Та того Едера потрібно було гнати в шию ще 10 років тому назад!

ОЛЕКСАНДР ПЕРЕВЕРЗЄВ

16:04 04 жовтня 2015 р.

Відповісти

Дуже прикро усе це читати..."царева наречена"-видатний твір ! До счого тут.що російська опера? це-велика классика! А МИРОН ЮСИПОВИЧ пише вірно!

До теми

15:17 9 липня 2020 р.

У Львові створили 220 книжок шрифтом Брайля для дітей

Наступного тижня усі дитячі бібліотеки Львова отримають нові книги, надруковані шрифтом Брайля: 17 міських, 2 обласні бібліотеки Львова, а також Львівська спецшкола-інтернат № 100 для незрячих дітей.

Рубрика: Культура