Стало відомо, яка кількість молоді у Львові вдома спілкується українською

 Про це повідомила пресслужба ЛМР, пише DailyLviv.com.

Спеціально до проведення молодіжної столиці Європи у Львові наступного року у Львівській громаді провели наймасштабніше дослідження «Молодь Львівської громади 2024», де показали, які цінності молоді, її зайнятість, міграційні настрої та основні проблеми, з якими стикаються молоді люди, живучи в громаді.

Серед викликів, що турбують молодь, на першому місці — безпека та благоустрій громади. Війна стала ключовим фактором, що вплинув на добробут: 86% опитаних відчули негативні наслідки повномасштабного вторгнення.  Більш ніж половина опитаної молоді зізналися, що за час повномасштабного вторгнення вони відчули зменшення та/чи втратили дохід, та половина відповіли, що через воєнні дії були травмовані їх рідні чи друзі.

«Неочевидним та бентежним для нас стало те, що лише третина молоді задоволена своїм ментальним здоров’ям. До того ж кожен другий мешканець віком від 14 до 35 років відчуває потребу у роботі з психологом чи психотерапевтом. Ми віримо, що ці та інші знахідки будуть цінними для колег у напрацюванні Стратегії молоді Львова й разом сприятимуть покращенню умов для розвитку нашої молоді», — розповідає Марʼяна Малачівська-Данчак, засновниця дослідницької агенції Fama.

Читайте також: Лише 15% київських дошкільнят володіють українською. Дослідження

Попри складнощі, пов’язані з повномасштабною війною, більш ніж половина молодих людей Львівської громади (56%) не планують емігрувати. Бажання виїхати чи залишитись у громаді пов’язане із безпековою ситуацією, а також можливостями для самореалізації. 

Здебільшого молоді мешканці почуваються вільно у громаді. Про це свідчать високі оцінки створених умов для того, аби бути собою: виражати національну ідентичність, обирати віросповідання чи самовиражатись через зовнішній вигляд.

Для понад 90% молоді Львівської громади головними цінностями є заробіток, сім’я, вільний час, друзі, саморозвиток і робота. Разом з тим, рівень довіри до соціальних інституцій є низьким: лише 13% довіряють ЗМІ, а Верховній Раді України — дві третини не довіряють.

Дослідження також виявило, що 71% молоді мають роботу або власну справу, однак невдоволеність заробітком і кар’єрними перспективами впливає на рівень їхнього щастя.

Читайте також: Вісім прогнозів про долю української мови через 200 років

В межах дослідження виявилось: абсолютна більшість молоді Львівської громади за останній рік долучалась до благодійних або волонтерських ініціатив. Найчастіше це відбувалось у формі грошової або матеріальної пожертви.

Загалом 75% молоді ідентифікують себе європейцями, що відображається у вищому рівні довіри до окремих соціально-політичних інституцій та очікуваннях від євроінтеграції. Після вступу України до ЄС молоді львів’яни сподіваються на покращення інфраструктури, економіки та політичних процесів.

Також дослідили соціально-демографічний профіль респондентів, тому 93% відповіли, що мовою спілкування у сім'ї є українською, 6% спілкуються і українською і російською, і лише 1% молоді спілкується вдома російською.

«Дослідження є ключовою складовою імплементації титулу Молодіжної столиці Європи 2025, адже воно лягає в основу розробки Стратегії молоді Львова, що стане новим якісним кроком у розширенні можливостей молоді для участі у житті громади. Окрім того, це data based підхід на практиці, коли результати дослідження будуть використані для подальшого планування діяльності у межах МСЄ'25,» — каже керівниця Офісу «Львів – Молодіжна столиця Європи 2025» Марія Бовсуновська.

Детальніше ознайомитись із результатами дослідження можна на сайті за посиланням: https://fama.agency/portfolio/molod-lvivskoyi-gromady-2024/

Нагадаємо, народна депутатка зі Львова Наталія Піпа домагатиметься, щоб у школах заборонили російську мову на перервах.

Термінові повідомлення читайте на каналі DailyLviv.com в Telegram та у Facebook