Львів відзначає ювілей Станіслава Лема: 8 львів'ян отримали статуетки ЛЕМ100

Про це інформує пресслужба ЛМР, пише Dailylviv.com.

Заходи в Ратуші розпочалися з інспіраційної промови Юрія Андруховича – поета, письменник, автора есеїв про Станіслава Лема, активного учасника заходів до 100-ліття письменника. Він, зокрема, зачитав витяг з однієї зі своїх статей, яку доопрацював до сьогоднішнього святкування, та поділився думками про зв’язок письменника зі Львовом.

«Кинувши одного разу Львів, Лем ніколи не погоджувався знову його відвідати. В одному зі своїх інтерв’ю 1996 року він стверджував: «Львів є частиною мене, а я є частиною Львова. Вріс у нього, як дерево… Та потім… Це як коли хтось закохався у жінку, одружився з нею і жив з нею довго та щасливо, а потім приходить незнайомець, і вона вже любить того іншого, виходить за нього заміж. То який сенс дізнаватися, які діти у неї з цим іншим і як вона живе? Я обираю за краще не втручатися і не з'являтися там». І цю поставу, назвімо її поставою зрадженого, відкинутого, неважко зрозуміти. Йдеться не про дерева, не про камені, не про ландшафти, не про садово-паркові та архітектурні ансамблі, а про справжню втрату. У 90-ті роки це вже справді було не Лемове місто. Але саме завдяки цій драмі, в середині 60-х років йому вдалося написати книгу, в якій усі ключові слова – дитинство, пам’ять і таємниця – означають насправді Львів», – підкреслив письменник.

Опісля виступив міський голова Львова Андрій Садовий та вручив статуетки ЛЕМ100.

«У моєму розумінні Лем завжди був і залишався вільною людиною. Напевно, це така місія Львова. І коли ти читаєш те, що він писав, читаєш про нього, складається враження, що він є той велетень, який рукою доторкнувся неба, і небо трішки розкрилось. І Бог дав йому такі таланти, які мало кому дає. Сьогодні ми починаємо рік, і хочемо у Львові весь наступний рік більше говорити, думати, пізнавати і творити в ім’я Лема, тому що це той велетень, який цього заслуговує. До речі, дуже цікаво, що також ми маємо століття Дзиндри. Це таке прекрасне поєднання, коли дивишся на праці одного – скульптуру чи графіку, і накладаєш на них праці Лема. Воно грає синергією. Велика подяка вам усім за ту велику роботу, яку ви зробили, і за ту велику працю, яку будете робити. Ви доторкнулись до Лема – і щось від Лема у вас вже є», - сказав Андрій Садовий.


Відтак, статуетки ЛЕМ100 отримали:

    Юрій Андрухович, поет, письменник, автор есеїв про Станіслава Лема, активний учасник заходів до 100-ліття письменника;
    Андрій Павлишин, перекладач текстів і біографії Станіслава Лема українською, популяризатор його творчості, автор подкастів і відеоблогів, учасник дискусій до 100-ліття письменника;
    Ірина Старовойт, літературознавиця, культурологиня, співкураторка фестивалю "Міста Лема", активна учасниця заходів до 100-ліття письменника;
    Андрій Лінік, куратор Футурологічного конгресу у Львові, активний учасник заходів до 100-ліття письменника;
    Богдан Шумилович, культуролог, ініціатор створення Премії Лема, активний учасник заходів до 100-ліття письменника;
    Богдан Будний, директор видавництва "Богдан" (Тернопіль), невтомний популяризатор творчості Станіслава Лема, ініціатор видання фундаментального п'ятитомника (2016) і шеститомника (2021) творів письменника;
    Лариса Андрієвська, перекладачка "Високого Замку" Станіслава Лема, популяризаторка творчої спадщини та пам'яті про письменника у Львові;
    Іван Сварник, історик, громадський діяч, перекладач "Катару", "Шпиталю Преображення", "Казок роботів", "Кіберіади", "Непереможного" та інших творів Станіслава Лема, популяризатор упродовж багатьох десятиліть творчості письменника.

Також пролунало вітання від мера другого міста Лема – Кракова.

«Це особливий день у житті особливої людини. Радію, що пам'ять про Станіслава Лема, великого візіонера, письменника, також є збережена у Львові. Бо, мабуть, нема постаті, яка би так сильно і символічно поєднувала наші міста. Дякую за ці «Уродини Лема», маю надію, що вони подарують вам багато радості, задоволення», - зазначив Президент Кракова Яцек Майхровський.

«100 років – це не багато для Станіслава Лема, бо Лем міряв час світловими роками і мислив міжгалактичними просторами. Він не був науковим фантастом і не любив наукової фантастики. Лем був футурологом. Різницю між філософією і футурологією Лем бачив у тому, що філософ у рамках своєї філософської школи, наче добудовує одну і ту ж систему поглядів, а мислення досвідченого футуролога не може бути простим, бо світ не бажає бути простим. За думкою Лема, фантаст – це проектувальник інших реальностей, інших можливих світів.

Лем хотів думати і додуматися, чи можна щось зробити, щоб вибратися з пастки футурологічного регресу, де спочатку – цивілізація, а далі – канібалізація. Якщо нічого не можна змінити у минулому, то чи можна щось зробити з майбутнім, щоб людство і людяність отримали новий шанс? Лем розвивав колективну уяву, мову і рухав нас в майбутнє. Лема вважають автором 9 тис неологізмів. Лем завжди думав про суть. Асиметрію добра і зла Лем вважав універсальною. Лем притримувався переконань, що людина, як істота соціальна, може перемагати зло в собі та інших. Він був саркастичним, іронічним. У своїй творчості Лем був візіонером. Він вперше описав інтернет, описав щось, типу смартфона, принцип 3Д-друку. 100 років – це не багато для Станіслава Лема, він таки повертається до Львова після смерті. Нам варто пам`ятати про все це і пробувати жити так, аби 100 років було не багато і для нашого з вами горизонту», - зазначила Ірина Старовойт, літературознавиця, культурологиня, співкураторка фестивалю "Міста Лема", активна учасниця заходів до 100-ліття письменника.

Львів – рідне місто Лема, де він сформувався як особистість, навчався в гімназії та університеті, написав перший фантастичний роман, прожив першу третину свого життя. 17 липня 1945 року Лем покинув Львів у потязі вигнанців і вже ніколи сюди не приїжджав. Однак, рідне місто пам'ятає Лема і прагне належно відзначити ювілей великого львів'янина.

Програма заходів, 12 вересня:

15:00 – відкриття меморіальної таблиці Станіслава Лема на фасаді будинку, де мешкала родина Лемів – вул. Б. Лепкого, 4.

16:30 – дискусія в РадіоГаражі (вул. Кн. Романа, 6) на тему «Місце Лема в українській сучасній культурі» за участю Юрія Андруховича, Ірини Старовойт, Андрія Лініка та Андрія Павлишина. Модерує подію Богдан Шумилович.

18:30 – відкриття муралу на стіні компресорної станції Lem Station (вул. Д. Вітовського, 57) в рамках міжнародного проєкту «Нам не потрібні інші світи. Нам потрібні дзеркала».

19:00 – відкриття фестивалю аудіовізуального мистецтва «Тетраматика» (Lem Station, вул. Д. Вітовського, 57).

Організаторами подій є управління культури ЛМР, Офіс "Львів - місто літератури ЮНЕСКО", ГО "НУРТ", ТзОВ "ЛемСтейшн", у партнерстві з офісом "Катовіце – місто музики ЮНЕСКО», Ibis Styles Lviv Center, Польським Інститутом у Києві та видавництвом "Навчальна книга "Богдан".

Термінові повідомлення читайте на каналі DailyLviv.com в Telegram та у Facebook