19:19 8 листопада 2023 р.
Львівська політехніка заявила, що не несе відповідальності за висловлювання професорки-філологині поза університетом.
Про різну реакцію на "мовний виступ" львівської філологині інформує DailyLviv.com.
Після того, як Ірина Фаріон публічно заявила, що не вважає українцями тих наших воїнів, які спілкуються на фронті російською мовою, заступник голови Комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Єгор Черняєв закликав Службу безпеки України "здійснити перевірку висловлювань Ірини Фаріон протягом воєнного стану на предмет вчинення кримінальних злочинів та вжити всіх заходів для недопущення ведення будь-якої підривної діяльності у нашому тилу".
Колегія та профком студентів й аспірантів Національного університету «Львівська політехніка», в якому працює професорка, докторка філологічних наук Ірина Фаріон, закликала "відповідні правоохоронні органи розглянути ситуацію та встановити факт порушення ККУ або ж факт його відсутності".
Раніше на сайті Львівської політехніки прокоментували резонансну заяву Ірини Фаріон про мову військових.
Прикметно, що у цьому листі-заклику "колегії студентів" є чимало мовно-стилістичних помилок. Так ніби авторів цього тексту мовознавиця Ірина Фаріон не навчала.
А в офіційному коментарі Національного університету «Львівська політехніка» щодо інтерв’ю Ірини Фаріон журналістці Яніні Соколовій зазначено, що "кожен воїн, який боронить нашу землю і наш народ, незалежно від віросповідання чи мови спілкування, заслуговує найвищої поваги і вдячності... Однак Львівська політехніка не несе відповідальності за висловлювання працівників та студентів поза університетом".
Письменниця Лариса Ніцой написала у ФБ, що після перемоги політики використають зросійщеність бійців ЗСУ для утвердження її в Україні. А зросійщеність України було і є однією з головних цілей диктатора Путіна, який розпочав цю війну ще майже 10 років тому.
Читайте також: Війну в Україну привели в основному російськомовні громадяни. Десантник Соколов уперше підтримав Фаріон
Журналістка Яніна Соколова двояко відреагувала на цей гучний публічний конфлікт у мережі Х:
"1. Ніхто, не має права поливати брудом військових через мову і нав‘язувати їм правила мови під час війни. Якою їм зручно зараз під час війни говорити в окопах, штурмах і т.д, такою і нехай говорять. Вони ризикують життям, захищаючи наші зади. В тому числі мовознавців. Крапка.
2. Не про військових. Вата розправляє плечі. В чаті класу одного з моїх синів опитування у вайбері: якою мовою вести чат. На 10 рік війни. Мовчу про сферу обслуговування, реінкарнацію музики в чартах різних платформ в Україні, політиків, які у вигляді молодої крові протів расіі, але язик нє прі чом, виходять в топи народної цікавості. Це дуже небезпечно. Я би навіть сказала трагічно. І матиме наслідки, якщо не посилити закони. Як це роблять країни Балтії, наприклад. Тут Фаріон має рацію. Бо студенти, які їдуть на навчання скажімо до Словаччини, вчать словацьку. Наші, українські. Бо там такі правила. Або до Польші - польську. Або до Франції - французьку. Вас просто не приймуть туди, якщо не знаєте мови. Про громадянство я мовчу. Тому треба терміново робити висновки. Бо якщо нам все одно на нашу культуру, то за що ми тоді воюємо".
Відома поетеса Леся Українка писала, що нація повинна боронити свою мову більше, ніж свою територію. Адже територію можна відвоювати, а коли вмирає мова, то вмирає і нація.
Нагадаємо, що згідно зі статтею 13 Закону "Про Збройні Сили України" мовою Збройних Сил України є державна мова: "Мовою статутів, документації, діловодства, команд, навчання, виховних заходів, іншого статутного спілкування та службової діяльності у Збройних Силах України є державна мова". А в Україні державна мова - українська.
Відомо, що в Україні загалом уже є чимало добрих законів, але завжди замало політичної волі для того, щоб їх виконувати.
Уточнення. «Нація повинна боронити свою мову більше, ніж свою територію… Втратити рідну мову і перейняти чужу — се найгірший знак підданства… Бо мова – се міцніша границя, ніж фортеця чи річка». Цей вислів ірландського письменника Томаса Девіса переклала і любила цитувати Леся Українка.