Убивство у Нижній Апші. Хто і чому робить з дитини маніяка? (відео) | Новини Львова

Убивство у Нижній Апші. Хто і чому робить з дитини маніяка? (відео)

11:39 20 грудня 2018 р.

  • 1

Сьогодні, 20 грудня, о 12.00 – відеопрес-конференція «Вбивство у Нижній Апші. Хто і чому робить з дитини маніяка?».

Організатори прес-конференції - сторона захисту.

Учасники:

Наталія Романик, адвокат; 

ВасильТурда (батько), Марія Турда (мати), законні представники обвинуваченого;

Василь Влад, товариш обвинуваченого


Відео: Львівський прес-клуб

dailylviv.com

Коментарі(1)

Адвокат

04:27 10 січня 2019 р.

Відповісти

До Хустського районного суду Закарпатської області Колегії суддів у складі: гол. –судді Кеміня В.Д. та суддів Савицького С.А., Сідея Я.Я. Захисника Романик Наталії Миколаївни, яка діє в інтересах неповнолітнього обвинуваченого Турди Василя Васильовича Заперечення на клопотання про продовження строку тримання під вартою від « 10 » грудня 2018 року в справі №307/2389/18 ​На розгляді в Хустському районному суді перебуває обвинувальний акт відносно Турди Василя Васильовича, який обвинувачується у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст 115 Кримінального кодексу України, відомості про який внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.03.2018 року за №12018070000000129. ​Оскільки станом день розгляду клопотання судове провадження не закінчено, а строк дії запобіжного заходу спливає, суд зобов’язаний: 1) розглянути клопотання прокурора, оскільки таке було подано до суду; 2) повторно розглянути доцільність тримання обвинуваченого під вартою. ​Це означає, що компетенція суду є ширшою та не обмежується лише вимогами клопотання прокурора. Отже, щодо клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою від «10» грудня 2018 року в справі №307/2389/18, хочу зазначити, що таке не витримує критики з точки зору форми та змісту. Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою має відповідати за формою та змістом вимогам, які встановлюються до клопотання про застосування запобіжного заходу і повинно містити: 1) короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, в якому підозрюється або обвинувачується особа. Клопотання прокурора містить такий виклад; 2) правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність. Клопотання прокурора містить таку кваліфікацію(хоч і спірну, на думку захисту); 3) виклад обставин, що дають підстави обвинувачувати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини. Клопотання прокурора містить такий виклад з посиланням на матеріали справи (висновки експертиз, протоколи слідчих дій, дані відеозапису); 4) посилання на один або кілька ризиків, зазначених у статті 177 КПК України. Клопотання прокурора дійсно містить посилання на наступні ризики: -ризик переховування від органів суду; -ризик незаконного впливу особисто чи через інших осіб на потерпілих; -ризик незаконного впливу на свідків з метою схилити їх до зміни чи відмови від показань; -ризик знищення,переховування або спотворення будь-яких речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин правопорушення; -вчинити новий злочин; 5) виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини: -щодо ризику переховування від органів суду, прокурор прийшов до такого висновку на підставі недостовірних даних. Зокрема, прокурор зазначає, що Турді В.В. загрожує позбавлення волі на термін до 15 років. Таке твердження не відповідає вимогам закону, а саме ст.102 ч.3 п.4 КК України, відповідно до вимог якої, покарання вигляді позбавлення волі призначається неповнолітньому за особливо тяжкий злочин – на строк не більше 10 років (це при наявності обтяжуючих обставин вчинення правопорушення, яких не встановлено досудовим розслідуванням у справі Турди В.В). Навіть за умови доведеності вини у кримінальному правопорушенні йому не загрожує !!! навіть 10 років позбавлення волі; -щодо ризику незаконного впливу особисто чи через інших осіб на потерпілих; Такий ризик не тільки не підтверджується жодним доказом, але і є малоймовірним вплив обвинуваченого 14-річного хлопчика на дорослих потерпілих Попа М. та Поп О. Прокурором також не надано доказів спроби такого впливу через інших осіб. Можливість такого впливу, яка не підтверджена доказами є припущенням. Жодне судове рішення, тим більше судове рішення про тримання під вартою дитини не може ґрунтуватися на припущеннях; -щодо ризику незаконного впливу на свідків з метою схилити їх до зміни чи відмови від показань; Такий ризик не тільки не підтверджується матеріалами справи, але і спростовується показами свідків, допитаних в судовому засіданні. Усі допитані свідки заявляли про відсутність спроб впливу з боку Турди Василя під час перебування його під домашнім арештом; -щодо ризику знищення,переховування або спотворення будь-яких речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин правопорушення; Такий ризик можливо існував на стадії досудового слідства, однак після визнання певних речей і документів речовими доказами їх огляду та долученням до матеріалів справи, яка знаходиться зараз у володінні суду, такий ризик перестав існувати; -щодо ризику вчинити новий злочин; Ризик вчинення нового злочину є лише припущенням прокурора, оскільки сукупність доказів, що характеризують Турду В.В. спростовує існування такого ризику, зокрема: -висновок комплексної судової психолого-психіатричної експертизи, якою встановлено «…парадоксальність та чужість для особистості Турди В. інкримінованого делікту…»(а.27 експертизи), а також експертами встановлено відсутність «індивідуально-психологічних особливостей, які могли вплинути на його поведінку Турди В.В.»( дод. 1). Іншими словами у Турди В.В. нема особистісних рис (жорстокості, правового нігілізму), які б були основою деліктної поведінки; – Турда В.В. раніше до кримінальної відповідальності не притягувався; -на обліку в поліції, як підліток з високим ризиком протиправної поведінки не перебував; -характеризується за місцем навчання, як дуже дисциплінований учень(дод.2); -позитивно характеризується за місцем тримання під вартою, як такий, що до дисциплінарної відповідальності не притягувався, на оперативно-профілактичному обліку не перебуває, ввічливий,охайний ( дод.3) 6) клопотання прокурора повинно містити обґрунтування неможливості запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м’яких запобіжних заходів; Прокурор просто зазначив про неможливість запобігання ризикам, але не обґрунтував це. Як приклад, існує цілий ряд процесуальних обов’язків, які виключають зазначені прокурором ризики- можливість втечі за кордон неповнолітнього Турди В.В. просто вирішується покладенням на нього обов’язку здати закордонний паспорт на зберігання, або (і) носити електронний засіб контролю; Отже, щодо клопотання прокурора, то таке, на думку захисту, має бути відхилене, як необгрунтоване. Як захист вже зазначав, суд має вирішити не тільки клопотання прокурора, але й повторно розглянути доцільність тримання під вартою дитини Турди В.В. Дитиною Турда В.В. є відповідно до Міжнародних нормативно-правових актів, як то Конвенція ООН про права дитини від 20 листопада 1989 р. яка у ст. I визнає дитиною кожну людську особу до досягнення 18-річного віку, якщо за законом повноліття не настає раніше. Таку ж дефініцію містить правова норма, закріплена у п. С ст. 2 Європейської Конвенції про громадянство від 7 листопада 1997 р. Конвенція «Про мінімальні норми соціального забезпечення 102» від 28 червня 1952 р. у п. Е ст. 1 стверджує, що термін «дитина» означає, або дитину, яка не досягла віку закінчення обов’язкової шкільної установи, або не досягла віку 15 років. Дитина у порівнянні із іншими неповнолітніми є вразливішою фізично, психічно та ментально, а тому чинне законодавство містить спеціальні норми притягнення до кримінальної відповідальності. Законодавство, що регламентує порядок кримінального провадження відносно дитини: 1) Згідно з п. 13.2 “Пекінських правил” – це мінімальні стандартні правила ООН які стосуються відправлення правосуддя щодо неповнолітніх – утримання під вартою до суду за можливістю має замінюватись іншими альтернативними заходами. 2) ст. 37 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН у 1989 р. і ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 p., міститься положення про те, що “арешт, затримання чи тюремне ув’язнення дитини здійснюється згідно з законом та використовується лише як крайній захід і протягом якомога більш короткого відповідного періоду часу”. 3) При вирішенні питання про тримання під вартою крім загальних підстав слідчий суддя, суд, приймаючи до уваги практику ЄСПЛ (рішення від 27 листопада 2008 року у справі «Свершов проти України»), зобов’язаний враховувати і вік підозрюваного (обвинуваченого). Ця справа «Свершов проти України» цікава тим, що заявником була неповнолітня особа обвинувачена, а згодом і засуджена за ст. 187 КК України та ч.2ст 115 КК України. Не дивлячись на обвинувальний вирок у цій справі ЄСПЛ постановив, що було порушено пункт 4 статті 5 Конвенції, оскільки національними судами було проігноровано такі аргументи захисту на обґрунтування необхідності звільнення заявника з-під варти: неповнолітній вік заявника, відсутність попередніх судимостей, неможливість перешкоджання збиранню доказів чи знищення їх, на позитивні характеристики і що немає жодних ознак того, що в разі звільнення з під варти він вчинить нові злочини. На думку ЄСПЛ в цій справі, національні суди, проігнорували всі ці аргументи, незважаючи на те, що ці аргументи були конкретними, слушними і важливими (дод.4) 4) Рішення ЄСПЛ в справі «Харченко проти України», обмеження розгляду клопотання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише наведенням переліку законодавчих (стандартних) підстав для його застосування без установки їх наявності та обґрунтування до конкретної особи є порушенням вимог п. 4 ст. 5 Конвенції Ради Європи про захист прав людини і основних свобод; 5) Рішення ЄСПЛ у справі «Прокопенко проти України» та «Єлоєв проти України»), після закінчення певного часу (строку дії попередньої ухвали) саме лише існування обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення волі, а тому в судовому рішенні судові органи зобов’язані, розглянувши можливість обрання альтернативних заходів, привести інші підстави для подальшого утримання особи під вартою 6) Відповідно до ч. 2 ст. 33 Закону України від 26 квітня 2001 р. “Про охорону дитинства” затримання та арешт неповнолітніх застосовується як винятковий захід і тільки у випадках та порядку, встановлених законом. 7) ч. 4 ст. 28 КПК кримінальне провадження щодо особи, яка тримається під вартою, неповнолітньої особи має бути здійснено невідкладно і розглянуто в суді першочергово. Слід констатувати наявність об’єктивних чинників, які унеможливлюють невідкладне завершення судового провадження відносно дитини: це і завантаженість суду, і участь членів колегії суддів в розгляді інших кримінальних проваджень, і необхідність дослідження судом великої кількості доказів, а також необхідність допиту великої кількості заявлених обвинуваченням свідків. Отже, в нашому випадку дитина стала заручником особливостей функціонування судової системи України і тримається під вартою тому, що держава Україна не створила правового механізму реалізації права дитини на першочерговість та невідкладність судового розгляду. Слід зазначити, що на міжнародному рівні існує консенсус, щодо того, що для дітей, які перебувають у конфлікті з законом, період часу між вчиненням злочину і остаточним реагуванням на цей вчинок повинен бути якомога коротшим. «Чим триваліший цей період, тим більша імовірність того, що захід реагування втратить свій позитивний і виховний вплив, і тим більше шкоди буде завдано репутації дитини (п. 51 Зауваження загального порядку №10 (2007) Комітету ООН з прав дитини «Права дітей в системі юстиції щодо дітей»). Із часом неповнолітній особі все важче, а іноді і неможливо логічно і психологічно пов’язати процедуру судового розгляду і винесення рішення по самим правопорушенням (п. 20.1 Мінімальних стандартних правил ООН по здійсненню правосуддя щодо неповнолітніх)» Переглядаючи доцільність запобіжного заходу щодо неповнолітнього суд повинен також ураховувати його вікові та психологічні особливості, має дослідити стан здоров’я неповнолітнього, його стосунки з батьками, дієвість існуючого контролю за його поведінкою, місце проживання, дані про попередні судимості, соціальні зв’язки, поведінку у цьому кримінальному провадженні, чи визнання ним моральних цінностей, які дозволяють прогнозувати його поведінку. Захист категорично заперечує проти продовження строку тримання під вартою Турди В.В., враховуючи наступне: -обвинувачений є дитиною; – обвинувачений раніше до кримінальної відповідальності не притягувався; -обвинувачений позитивно характеризується за місцем навчання та попереднього ув’язнення, як «дисциплінований», що означає схильність людини до дотримання правил і норм поведінки; -обвинувачений має постійне місце проживання; -обвинувачений має міцні соціальні та родинні зв’язки. В силу свого дитячого віку він дуже прив’язаний до матері Турди Марії Василівни, батька та брата; -обвинувачений відноситься до миролюбної релігійної спільноти «Свідки Єгови», неодноразово з батьками брав участь у конференціях, з’їздах, біблійних читаннях. Визнає моральні цінності, які сповідує ця релігійна спільнота; – обвинувачений має необхідність продовжити навчання та здобути загальну освіту. Батьки обвинуваченого мають можливість забезпечити таке навчання навіть через індивідуальні заняття з дитиною; -обвинувачений страждає на дисфункцію нирок і як наслідок періодичну інтоксикацію організму, що проявляється болями в попереку та підняттям температури тіла. Має необхідність ґрунтовного обстеження для встановлення точного діагнозу( дод.5) На думку захисту таке обстеження є неможливим в умовах пенітенціарного закладу; – під час перебування обвинуваченого під домашнім арештом останній не порушував умов цього запобіжного заходу, а ухвала про застосування такого заходу була скасована виключно з підстав процесуальних порушень допущених судом першої інстанції при її постановленні; – усі допитані свідки підтвердили, що обвинувачений не робив спроб незаконно впливати на свідків, схиляти їх до відмови від дачі або зміни показів; – обвинувачений не має об’єктивної можливості знищити докази, оскільки такі вилучені, досліджені експертами та знаходяться у володінні суду (письмові) та правоохоронних органів(речові); -обвинувачений не робив спроб переховуватися від правоохоронних органів, сприяв слідству, надавав покази; -батьки обвинуваченого, (мати-домогосподарка, а отже може повністю присвятити свій час дитині), здатні забезпечити контроль за поведінкою сина та належне виховання його. Сторона захисту вважає оптимальним для інтересів дитини і це не йтиме у розріз з із інтересами правосуддя – негайне звільнення неповнолітнього Турди В.В. з під варти та передачу його під нагляд батькам. Додатки: 1)Витяг з комплексної судової психолого-психіатричної експертизи №64 на 2-ох аркушах; 2) Характеристика Турди з місця навчання; 3) Характеристика Турди В.В з ДУ «Закарпатська УВП №9» ; 4) Рішення ЄСПЛ «Свершов проти України»; 5) Довідка ДУ «Закарпатська УВП №9» про стан здоров’я 6)Заява-згода батька Турди В.Н. та матері Турди М.В. про взяття під нагляд Турди В.В. «12»грудня 2018 року Захисник Романик Наталія Миколаївна_____________

До теми

19:30 14 липня 2020 р.

Водія тролейбуса, під колеса якого потрапив пасажир, відсторонено від роботи

Як повідомили у ЛКП «Львівелектротранс», щодо нещасного випадку, що трапився минулого тижня, 8 липня, на вул. В. Великого, внаслідок якого під колеса тролейбуса потрапив чоловік, триває слідство.

Рубрика: Закон

Останні новини

Українцям дозволили в'їзд ще в дві країни

У черзі на українсько-угорському кордоні 200 транспортних засобів

У Львові помер чоловік, який потрапив під колеса тролейбуса

Водія тролейбуса, під колеса якого потрапив пасажир, відсторонено від роботи

У Львові Козицький заборонив Садовому культурні заходи

Всі новини Львова та області

ВІДЕОКАНАЛ

Прес-клуб-ГІТ У Львові та Кропивницькому розкритикували законопроєкти «Про медіа» за нечітке визначення статусу журналіста

Рубрика: Політика

Зарплати для комунальників Львова

Рубрика: Політика

Заборони у законопроєкті №2693 "Про медіа"

Рубрика: Політика

Владислав Орлов виграв суд у Львові

Рубрика: Економіка

Свобода слова. Правдивого чи й брехливого?

Рубрика: Політика

Всі відео розділу