У Львові «учасники бізнесу на тваринах, схоже, нічого не бояться», – ЗМІ

У сьогоднішньому номері київської газети «День» про скандальний бізнес на тваринах розповідає в публікації «Орли та соколи... львівських підвалів. Рідкісних пернатих, на яких робили фотобізнес, утримували в жахливих умовах» Наталя Горбань:

«Кореспондент «Дня» став свідком визволення червонокнижних птахів і дізнався, чим загрожує ця ситуація їхнім господарям

«Орел-могильник. Таких птахів залишилося в Україні не більше ніж 50 пар, – показує голова львівського клубу орнітологів, член Українського товариства охорони птахів, еколог Андрій Кийко на величезного птаха, прикутого мотузкою, завдовжки трохи більше за півметра, до старого стільця у підвалі. Птах стоїть на голому бетоні, густо вкритому плямами посліду.

Загалом у приміщенні, освіченому тьмяною лампою, де немає ані природного світла, ані свіжого повітря, перебуває дев’ятеро птахів – орли, орлани, соколи, канюки. Здебільшого вони належать до Червоної книги.

Усі з вилинялими хвостами і на коротких мотузках – від 30 сантиметрів до метра завдовжки. Пернаті туляться по кутках приміщення, коло обліпленого послідом непотребу: пустих слоїків, домашньої консервації, штучної ялинки, поламаних меблів. 

Так вони відпочивають після «робочого дня» – безперервних вуличних фотосесій, – щоб кожен охочий міг похвалитися фото з птахом. У підвальному приміщенні розміром приблизно чотири на два метри, незважаючи на нестерпний сморід пташиного посліду, зібралося близько десятка людей: слідчий, поняті, представник Державної екологічної інспекції на Львівщині, активісти природоохоронних організацій, які допомагали рятувати з неволі птахів, і декілька журналістів.

«Один орел-могильник, прив’язаний до стільця; двоє степових канюк, прив’язаних шнурками до дошки; три молоді особини орлана білохвостого – двоє з яких прив’язані до будівельного піддону, один – собачим повідком до водопровідної труби; сокіл-балабан, під ним – лунь болотяний, один прив’язаний мотузкою, інший – собачим повідком; канюка звичайний», – надиктовує Андрій Кийко слідчому, котрий поспіхом занотовує перелік птахів, яких за кілька хвилин мають вилучити.

Птахи на своїх рятівників дивляться з недовірою. Тільки двоє степових канюк раз за разом кидаються людям під ноги і вдаряють крилами об підлогу.

«Голодні, просять їсти», – припускає орнітолог. Андрій Кийко вдягає грубі шкіряні рукавиці та одного за одним бере птахів у руки.

Від зляканого орлиного крику в тісному підвалі йде луна. Пернатих орнітолог кладе у мішки – саме так їх транспортуватимуть до місця перетримки.

ДЕВ’ЯТЬ ПТАХІВ ЦІЛУ НІЧ ОХОРОНЯЛИ ЧЕТВЕРО БЕРКУТІВЦІВ ТА ДВОЄ ППCНИКІВ

Як розповідають львівські захисники природи, ці птахи на повідках з’явилися в туристичних місцях Львова ще на початку минулого місяця, а то й раніше. «У другій половині жовтня наші орнітологи-любителі спромоглися навіть завезти людей, які пропонували фото з птахами, до Галицького райвідділу, де вони мали бесіду з правоохоронцями, – розповідає Андрій Кийко.

Утім, схоже, бесіда з міліцією справі не допомогла, адже бізнес із червонокнижними видами птахів у Львові й надалі процвітав.

«Ми пробували звертатися до природоохоронної прокуратури, Державної екологічної інспекції, мерії. Відгукнулися з екологічної інспекції, тоді як із природоохоронної прокуратури ми отримали відписку. Втім, без підтримки міліції зробити щось було практично неможливо», – каже еколог.

Справу з мертвої точки зрушили журналісти одного з телеканалів. Саме вони простежили за птахами ввечері.

Дізналися, що тримають їх у підвалі дворика на проспекті Свободи, 33. До боротьби за визволення птахів долучилися й активісти громадської організації «Екологічний опір».

Захисники птахів викликали на місце події міліцію.

Утім, остання чомусь не поспішала. Приїзду патрульно-постової служби довелося чекати аж дві години.

Однак правоохоронці відмовилися вчиняти якісь дії, доки від фахівців немає підтвердження, що у підвалі тримають саме рідкісних птахів. Таке підтвердження надав голова львівського клубу орнітологів, який приїхав у дворик на проспекті Свободи пізно ввечері та зміг роздивитись птахів крізь крихітне віконечко.

«Дуже допомогло те, що на місце події приїхали представники Державної екологічної інспекції. Власне, завдяки їм вдалося домогтися того, що вхід до підвалу, де утримували птахів, цілу ніч пильнували два представники патрульно-постової служби та четверо «беркутівців», – розповідає Андрій Кийко.

АКТИВІСТАМ ПОГРОЖУВАЛИ

Утім, доки не приїхав спецпідрозділ «Беркуту», активістам, які намагалися припинити знущання із птахів, довелося несолодко.

«Довкола підвалу з птахами крутилися неповнолітні. Вони підходили до активістів, кричали, вживали ненормативну лексику, казали, що нам це так не минеться. Довкола ходили й чоловіки специфічної зовнішності. Але вони мовчали. Погрози озвучували тільки діти. Було видно, що вони разом, адже неповнолітні часто спілкувалися з чоловіками. Ми перебували на місці події до 12-ї години вечора. А зранку від правоохоронців дізналися, що ці люди крутилися довкола підвалу цілу ніч, – розповіла Ольга, активістка «Екологічного опору».

Представники установи, куди перевозять птахів, просять журналістів не розголошувати місця, де вони перебуватимуть – аби уникнути можливих конфліктів і непроханих гостей. Натомість, учасники бізнесу на тваринах, схоже, нічого не бояться.

Підлітків, які раніше стояли з орлами та соколами на вулицях міста, пропонуючи фото, не лякають ані правоохоронці, ані камери, ані можливість стати фігурантами у кримінальній справі. Коли екологи винесли із підвалу птахів, п’ятеро дітей – дівчата старшого шкільного віку та трохи молодші хлопці – кинулися за ними. Не ховаючись, вони слідкували, куди несуть мішки й фотографували номер машини.

ПТАХИ РОЗУЧИЛИСЯ НАВІТЬ ХОДИТИ

Активісти «Екологічного опору» спостерігали, як орнітолог Андрій Кийко випускає птахів у вольєри. «Дивіться, вони ніби пробують ходити. Таке враження, що не можуть повірити, що вони не на прив’язі, – показує державний інспектор охорони навколишнього природного середовища Микола Барабаш на одного з орланів білохвостих, який раз за разом підводить то одну, то другу ногу й дивакувато підлітає на невеликі відстані, ніби очікуючи, що мотузок от-от натягнеться і стримає його короткий політ.

Якщо суд вирішить, що птахів утримували незаконно, то перспективою для тварин є заповідник «Розточчя», пояснює інспектор. Він сподівається, що в майбутньому хижих пернатих, можливо, навіть вдасться випустити у цілком вільний політ, щоправда, їх доведеться підгодовувати.

А от Андрій Кийко стверджує, що навчити цих птахів жити в природних умовах занадто складно: «Ми сьогодні побачили, що вони навіть пересуватися добре не вміють. Вони настільки звикли сидіти, що роблять кілька кроків та одразу присідають. Вони неправильно рухаються. Харчуються не зовсім добре. Загалом це птахи дещо здеградовані. Можливо, краще буде залишити їх в умовах неволі, передати їх державним закладам, де їм забезпечать належні умови, і, можливо, пробувати їх розводити. А вже їхнє потомство, молодих птахів, можна буде адаптувати до життя на волі. Утім, наразі казати щось зарано. Бо кожен птах має свій характер і свої здібності: один може навчитися всього, що треба, іншого не можна навчити нічого взагалі».

Утім, поки що найближча мета – захистити рідкісних птахів через суд, каже Микола Барабаш. «Правоохоронці вживатимуть заходів щодо установлення осіб, які незаконно утримували саме цих птахів. Крім того, буде порушено питання про конфіскацію зазначених птахів у судовому порядку і передачу їх у спеціалізовані установи на утримання чи адаптацію. Державна екологічна інспекція, зі свого боку, з’ясовуватиме, чи відповідає дійсності інформація про те, що ці птахи – із приватного зоопарку в Ялті «Казка». Спільними зусиллями ми будемо вживати заходів, щоб ті птахи, не дай Бог, знову не потрапили до тих господарів, які їх утримували раніше».

«ЩЛ» інформував про цей скандал в публікаціях «Садисти з Криму, від яких рятували червонокнижних птахів, досі пропонують у Львові сфотографуватися з мавпочкою й голубами» та «У Львові врятували від садистів червонокнижних птахів».