У Львові найчастіше дискримінують людей з інвалідністю, – експерти

Відео: Львівський пресклуб

У Львові найбільша частина випадків дискримінації стосується людей з інвалідністю. Часто це випадки непрямої дискримінації. Ситуації, коли рішення чи дії  дискримінують не напряму, а впливають на категорію осіб і містять ознаки дискримінації. Архітектурні перепланування та реконструкції не враховують потреб людей з інвалідністю.

Про це розповіли експерти проєкту «Просування європейських принципів толерантності та недискримінації в повсякденне життя української громади» під час пресконференції у Львівському пресклубі.

- Над проєктом ми працювали останні 8 місяців. Його підтримав відділ преси, освіти та культури Посольства США в Україні. Захист прав людини безпосередньо пов'язаний із протидією дискримінації. Впродовж періоду реалізації проєкту було проведено 8 тренінгів для громадянського суспільства, громадських організацій журналістів тощо. У тренінгах взяли участь понад 200 осіб. Також створено 2 відеофільми, які стосуються толерантності. Чим країна толерантніша, тим вона успішніша та розвиненіша, – розповідає Віталій Разік, керівник проекту, директор РГБФ «Право і Демократія»;

Є різні форми дискримінації: пряма, непряма, пособництво в дискримінації, підбурювання та утиск. Як стверджує керівник проєкту, під час моніторингу з’ясували, які напрямки прав людини найчастіше порушують в Україні. Першочерговими виявилися права внутрішньо переміщених осіб, питання етнічної належності, статі та інвалідності.

- Правове регулювання запобігання дискримінації існує в Україні недавно. У відповідному законі є визначення дискримінації, правові засади запобігання, форми дискримінації тощо. До захищених ознак належать колір шкіри, політичні, релігійні переконання, стать, вік і т.д. Під час спілкування із студентами актуальними були питання расової дискримінації, дискримінації через національну належність. Добре, що закон передбачає можливість проведення правової експертизи нормативно-правових актів на ознаки дискримінації. Можна ще на етапі розробки актів запобігати проявам дискримінації, – пояснює Андрій Бурий, правовий консультант проекту, адвокат, голова правління РГБФ «Право і Демократія».

Адвокат закликає не бути пасивними, коли відбуваються прояви дискримінації і звертатися до відповідних органів влади, уповноваженого Верховної Ради з прав людини, органів самоврядування тощо. Якщо є бездіяльність у розгляді цих справ, то громадяни можуть звернутися до суду. За словами Андрія Бурого, законодавство дозволяє громадським організація брати участь у запобіганні дискримінації. 

- Однією з категорій дискримінації є внутрішньо переміщені особи. Під час спілкування з ними ми виявили важливу проблему – позбавлення активного виборчого права. Люди тривалий час живуть на певній місцевості, сплачують податки, проте не можуть впливати на формування органів місцевого самоврядування. Наприкінці минулого року Верховна Рада затвердила новий виборчий кодекс згідно з яким ВПО отримали право реалізовувати свої права на місцевих  виборах і на виборах до Верховної Ради за мажоритарною системою, – каже Дмитро Вітвіцький, експерт проекту у сфері комунікацій, член ради Коаліції регіональних ініціатив “Толока”.

Експерт зазначає, що ще однією цільовою категорією є студенти-переселенці. На жаль, жоден орган центральної і місцевої влади не займається проблемами студентів із тимчасово окупованих територій.

Термінові повідомлення читайте на каналі DailyLviv.com в Telegram та у Facebook