15:30 29 листопада 2016 р.
Відео: Львівський прес-клуб
Чиновники обласного і місцевого рівнів є менш публічними та більш обережними у висвітленні особистого життя у соціальних мережах, ніж їхні столичні колеги.
Про це сьогодні, 29 листопада, під час прес-конференції на тему: “Презентація результатів моніторингу конфлікту інтересів публічних службовців у Львівській області на основі методології громадського моніторингу «соціальних мереж близьких осіб декларанта» (СМБОД)”, яка відбулася у Львівському прес-клубі, повідомив голова Західноукраїнського медіа-центру «Нова журналістика» Ігор Паславський.
- Очевидно, у них є добрі консультанти, які їм не радять хвалитися своїми закордонними подорожами або відпочинками та дорогими покупками, і кажуть, що треба бути менш публічним, коли ти займаєш такі високі посади в місті чи області, - каже він.
За словами голови Західноукраїнського медіа-центру «Нова журналістика», серед тих осіб, яких вони моніторили, тільки один розмістив інформацію в соціальних мережах про те, що він подорожував Європою.
- Також наші фігуранти стверджують, що в них – скромні статки. Найбільше, скільки особа заробила, це – 360 тисяч гривень на рік, в тому числі – від здавання приміщень в оренду. Інша вказала, що придбала іномарку представницького класу всього за 45 тисяч гривень. Хоча зараз за такі кошти можна купити, хіба що, вживаний «Москвич», - Ігор Паславський наголосив, що дослідження проводили до оприлюднення е-декларацій .
Отож, під увагу експертів потрапили начальник служби автодоріг у Львівській області Руслан Кандибор, директор ДП «Західукргеологія» Державної служби геології і надр Дмитро Штикало, начальник управління архітектури Львівської міської ради Юліан Чаплінський, голова Личаківської районної адміністрації Львова Іван Лозинський та голова Миколаївської районної ради Львівської області Тарас Зубрицький.
Голова Західноукраїнського медіа-центру «Нова журналістика» зауважив, що обирали з багатьох кандидатур. Але зупинилися саме на цих за певними критеріями.
- Ми хотіли охопити кілька рівнів. Це мусив бути рівень класичної районної влади. Тому вибір впав на Миколаївську районну раду. А голову районної ради Тараса Зубрицького вибрали тому, що він публічна людина і має доступ до фінансових потоків на районному рівні. А також ми мали певні сигнали, що при розподілі коштів він робить певні преференції, - пояснює Ігор Паславський.
Обираючи серед чиновників, які одночасно представляють політичні партії, звертали увагу на тих, хто свого часу був люстрований або починав працювати в обласних структурах, наприклад, податковій адміністрації ще у часи Леоніда Кучми. Під цю категорію потрапив директор державного підприємства «Західукргеологія» Дмитро Штикало.
- У місті ми обрали двох чиновників міського рівня. Це – начальник міського управління архітектури і начальник управління доріг. І нас цікавив керівник районного рівня у структурі самого Львова. Тут наш вибір впав на Івана Лозинського, оскільки він з 2001 року – при владі на районному рівні та є членом політичної партії, тобто, такий собі аксакал серед львівських чиновників, - розповідає експерт.
Він зауважив, що всі кандидатури узгоджені з фондом «Відродження», на замовлення якого й проводили моніторинг.
Також Ігор Паславський каже, що Закон України «Про запобігання корупції» передбачає багато моментів щодо чиновників. Проте там немає поняття «соціальних мереж публічного посадовця», тобто використання підставних осіб для приховання реальних доходів. Простіше кажучи, корупція може проявлятися через політичні, освітні, економічні зв’язки.
- Тому ми моніторили соціальні мережі не тільки фігурантів, але й їхніх родичів, сусідів, знайомих, колишніх працівників, партнерів та конкурентів, - каже голова Західноукраїнського медіа-центру «Нова журналістика».
За словами виконавчого директора Західноукраїнського медіа-центру «Нова журналістика» Миколи Чугаєвського, наші посадовці, переважно, мають сторінки у Фейсбуці. Якщо в когось і виявляли сторінку в «Однокласниках», то вона виявлялася не активною.
- Така методика зараз є дуже поширеною в світі, коли діяльність певного посадовця та його доброчесність оцінюють через призму соціальних мереж, в яких він функціонує, - пояснює він.
Оцінюючи місцевих чиновників, звертали увагу на те, які вони мають впливи на розподіл та освоєння бюджетних коштів.
- По комусь ми більше інформації знайшли, по комусь менше, - сказав Микола Чугаєвський.
За його словами, під час моніторингу було виявлено, що Тарас Зубрицький пов'язаний з БПП та братами Дубневичами, Юліан Чаплінський з «Самопоміччю» та Андрієм Садовим, а Іван Лозинський – з «Батьківщиною».
- Певною несподіванкою стало те, що серед чиновників високого рівня є представник ПП «Наш край». Йдеться про директора «Укрзахідгеологія» Дмитра Штикала, за яким тягнеться шлейф різних скандалів ще з часів Помаранчевої революції, - каже виконавчий директор Західноукраїнського медіа-центру «Нова журналістика».
Підбиваючи підсумки моніторингу, він зауважив, що нам потрібні більш системні та кардинальні зміни, ніж перестановка людей з посади на посаду. А для цього мусить бути більший контроль громадськості за тим, що відбувається в органах місцевої влади.