Громадськість Львова проти незаконного будівництва у парковій зоні на кістках померлих

Засідання Пресклубу 5 вересня 2019 року.
Відео: Львівський прес-клуб

За даними Львівської міської ради, у Львові вже є більше десятка незаконних забудов. Про це вона констатує на своєму сайті, де опубліковано відповідну карту. Ця карта може поповнитися ще однією незаконною забудовою. А саме – апарт-готелем, який заплановано збудувати у парку культури і відпочинку ім. Б. Хмельницького.

Про це сьогодні, 5 вересня, під час пресконференції на тему: "Чому сім'я Хілтон відмовиться будувати апарт-готель на місці колишнього Стрийського цвинтаря", яка відбулася у Львівському пресклубі, заявила громадська діячка, членкиня громадської ради при Львівській ОДА Олеся Дацко.

За її словами, незаконні забудови плодить сама міська влада, видаючи незаконні дозволи. 

- Перш, ніж видати містобудівні дозволи, влада повинна видати містобудівні умови та обмеження. У них обов’язково треба вказати, що будівництво можна вести за певних умов. Якщо тут живуть люди, то треба вказати конкретну віддаль до їхніх будівель; згадати про наявність заповідних об’єктів чи об’єктів історико-архітектурної спадщини. Але влада цього не вказує. В результаті ми маємо ситуацію: забудовник починає роботи, люди – протестують. А міська влада каже: «Який поганий забудовник, він там щось порушив», - пояснює Олеся Дацко. 

Вона нагадала, що в історичному ареалі, до якого належить і вулиця Лижв’ярська, 1, де планують спорудити готель, дозволяється будувати будинки не вище 15 метрів. 

- Яким чином хочуть дозволити споруди заввишки 72 метри? – запитує Олеся Дацко. 

Вона повідомила, що сьогодні вже є рішення Верховного Суду України щодо будівництва готелю на проспекті Свободи. 

- Суд чітко вказав, що Львівська міська рада видала незаконне рішення, коли не вказала, що цей ареал належить до земель історико-культурного призначення. Всі дозволи, які були видані без урахування цього статусу, є нечинними, - стверджує громадська діячка Олеся Дацко. 

Натомість вчений секретар УНК ІКОМОС, архітектор, доцент НУ “Львівська політехніка” Василь Петрик переконаний, що карта незаконних забудов, оприлюднена міською радою, містить тільки ...десяту (!) частину таких забудов. 

- З січня 2019 року усі містобудівні умови та обмеження, котрі видає Львівський міськвиконком на нове будівництво та реконструкцію в межах історичного ареалу, є незаконними. Це є рішення, які порушують законодавство України про охорону культурної спадщини, - зазначив представник Міжнародної ради з охорони пам'яток та історичних місць Василь Петрик. 

Архітектор стверджує, що ця ділянка є територією пам’ятки садово-паркового мистецтва, яку ніхто не мав права вилучати під будь-яку забудову. 

Натомість, на думку фахівця, тут можна зробити музей російсько-української визвольної війни. 

- Коли я дізнався про демонтаж меморіалу воїнам совєтської армії на Стрийській, у мене включилася логіка. Очевидно, тут готувалося місце під підземний паркінг для готелю. Я сумніваюся, що наші чиновники мають хоч якісь патріотичні почуття, - каже Василь Петрик. 

А ось директор Львівської обласної універсальної наукової бібліотеки, історик Іван Сварник нагадав, що місце, яке забудовник обрав для багатоповерхового готелю та підземного паркінгу – це цвинтар. До того ж цвинтар, де ховали бідних та бездомних, а також тих, хто помер від тифу і холери. 

- Його відкрили у 1783 році. До того часу львів’ян ховали в середині міста, навколо церков, монастирів та костелів. Стрийський цвинтар проіснував до 19 століття. І його закрили тому, що не було місця для поховань. Хоча у 1914-1916 роках там ховали солдатів, які померли від ран та хворіб, в тому числі і інфекційних, - зазначив історик. 

Пізніше міська влада закликала родичів перенести поховання на інші цвинтарі. Але, на жаль, у цих померлих не знайшлося родичів. Тому вони досі там лежать. 

- На цій території, без жодного сумніву, ніяке будівництво не припустиме. Це є, радше, моральна проблема. Там, де є поховання, не можна будувати нічого. Людям не буде там комфортно та щасливо перебувати, - переконаний Іван Сварник.  

Тим більше, як стверджує громадський активіст Остап Стахів, на цьому цвинтарі може бути похований один з авторів альманаху «Русалка Дністрова» Іван Вагилевич. Адже гранітний обеліск з його іменем на Личаківському кладовищі біля могил Маркіяна Шашкевича та Івана Франка встановили у 1987 році лише як символічний знак. 

Також громадського активіста непокоїть, що у Львові міська влада прагне забудовувати цвинтарі та парки. 

- Так, на проспекті Чорновола, 45б на місці поховань понад десяти тисяч в’язнів та 130 тисячі євреїв хотіли будувати 16-поверхівку. І всім відома спроба звести багатоповерхівку у парку Знесіння. Коли ми висловили свій протест, то з’ясували, що забудовники мають всі містобудівні документи, видані Львівською міською радою. Ми зверталися до судів та до міністерства культури, аби зупинити ці будівництва, - нагадав Остап Стахів. 

Наразі громадський активіст готовий поставити намети на похованнях у міському парку, аби не допустити нового незаконного будівництва. І зізнався, що йому навіть важко було ходити між гробовими каменями, наступати на ту землю, усвідомлюючи, що у нього під ногами лежать рештки давно забутих людей. 

Представниця громади-мешканців прилеглих вулиць до місця потенційної забудови Ольга Біліченко каже, що впродовж останніх 20 років у зруйнованій будівлі колишнього музею колищнього ПрикВО мешкали безхатьки; там шукали пригод різні особи, влаштовуючи пожежі. 

- Ми викликали неодноразово пожежних, поліцію, швидкі. Зверталися до міської ради, на «гарячі лінії». Але нас ігнорували. Про те, що там буде будівництво, ми дізналися випадково. Нас це шокувало. Адже науковці стверджують, що на тій території були чумні, холерні та тифні поховання. Ми висловлюємо свій протест. Адже чекати поки там таки побудують, потривожать ці поховання у вологих ґрунтах, вимагати потім зносити, ми не можемо, - каже Ольга Біліченко.

Також Ольга Біліченко нагадала, що законодавство України про поховання забороняє будь-які будівельні роботи на місцях поховань, на місцевостях з залишками слідів давніх поховань і на територіях закритих кладовищ. На цих територіях можуть бути тільки парки і сквери. 

Майбутній багатоповерховий готель може вирости лише за 9 метрів від будинку, де мешкає Любов Трункіна.

- Це становить страшну загрозу. Ви собі тільки уявіть, що під вашими вікнами розкопають поховання людей, які померли від страшних інфекційних хвороб. Спори цих хворіб підуть в місто, - застерігає мешканка вулиці Літньої.  

Довідка.

Рік тому ділянку площею майже гектар на вулиці Лижв’ярська, 1 у Львові міськрада продала за 18,5 млн грн. Новий власник ТОВ «Апартготель» задекларував намір побудувати там готель із підземним паркінгом. Для цього треба буде знести будівлю колишнього музею ПрикВО. Цей музей було тут побудовано у 1965 році. У 1995 році його  будівлю виставили на продаж. Новий власник частково зруйнував її, і вона занедбано стоїть досі. Виконком Львівської міської ради у серпні цього року розпочав “торги” із забудовником щодо масштабів і обсягів будівництва. 

Термінові повідомлення читайте на каналі DailyLviv.com в Telegram та у Facebook