18:21 21 жовтня 2022 р.
Керівник Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Михайло Дзюдзь одержував щомісячні подарунки від установ, щоб там не проводилися перевірки.
Вищий антикорупційний суд визнав винним у вимаганні та одержанні неправомірної вигоди Михайла Дзюдзя — екскерівника Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації.
Про це повідомляє «Судовий репортер» з посиланням на вирок від 14 жовтня, пише Dailylviv.com.
За матеріалами справи, наприкінці 2019 року Дзюдзь почав натякати, щоб керівники установ колоній передавали йому в якості неправомірної вигоди 10-20 % від всіх видатків, які виділялись державою на закупівлю палива, продовольче забезпечення засуджених, ремонтні роботи тощо. Цей відсоток потрібно було віддавати, якщо начальники виправних колоній хотіли зберегти свої посади.
Крім того, вимагалося щомісячно сплачувати по 500 доларів з установи, щоб там не проводилися перевірки. Керівник Маневицької виправної колонії відмовився давати хабарі і одразу отримав декілька перевірок та службове розслідування.
Керівник Цуманської виправної колонії уже знав від колеги про наслідки і не став одразу відмовлятися та продовжив спілкування. В одній з наступних телефонних розмов Дзюдзь начебто визначив його відповідальним за централізований збір коштів від керівників установ виконання покарань Волинської області. Окрім своєї щомісячної платні, свідок мусив також збирати щомісяця гроші з керівника ДУ «Луцький слідчий ізолятор» у розмірі 300 доларів та з керівника ДУ «Ковельська виховна колонія» у вигляді пального — бензину «А-95» 100 літрів. Від начальника Маневицької колонії Дзюдзь сказав нічого не брати, пояснюючи, що нехай він вирішує свої проблеми сам.
Пізніше керівники Маневицької і Цуманської колоній подали заяви до НАБУ про вимагання неправомірної вигоди.
Хабарі передавалися під час щомісячних зборів керівників установ, які проводилися щоразу в іншому місці, на базі однєї з колоній. Після офіційної частини учасники йшли в ресторан і спілкувалися там у неформальній обстановці.
Ексначальник Цуманської колонії, даючи показання у суді, сказав, що його колеги жартома називали такі наради «радою поборів».
НАБУ, розслідуючи справу, задокументувало ці неформальні зустрічі.
Так, 14.02.2020 після офіційної частини навчально-практичних зборів начальників установ на базі ДУ «Збаразька виправна колонія (№ 63)» в Тернопільській області усі учасники попрямували до ресторану «Легенда».
У ресторані записано спілкування Дзюдзя з керівником Цуманської колонії, зокрема такі репліки обвинуваченого: «якщо ви не хочете, то нема питань, хлопці… грайтеся тоді самі», «всі нормально, мається на увазі… а шо ти? Я не розумію, що ти?». Суд розцінює цю фразу, як повідомлення, що з іншими керівниками немає проблем щодо надання хабарів. Далі Дзюдзь коментує дії керівника Маневицької колонії, який не захотів платити і за це отримав перевірки: «Значить, все проходить, ти не бери приклад з нього, розумієш? Він погано… завершить, повір. Я на нього нічо не говорю, але то що він там наговорив і так дальше, для мене не має значення, хто буде, як буде… життя продовжується. Все одно я у Львові залишаюся. І розумієш чи ні? Чи начальником, поки ніяких питань не стоїть. Але питання стоїть інше — у відносинах. Розумієш чи ні?». Суд вважає, що це є завуальованою погрозою і повідомленням, що незалежно від посади обвинувачений збереже сфери впливу.
Під час тої зустрічі свідок передав 800 доларів — від себе та від імені керівника ДУ «Луцький слідчий ізолятор», а від начальника ДУ «Ковельська виховна колонія» — десять талонів по 10 літрів бензину кожен.
Детективи НАБУ з’ясували, що два талони на пальне потім були використані обвинуваченим. На відеозаписі з камери спостереження автозаправної станції видно, як Дзюдзь виходить з машини і дає ці талони касиру.
11.03.2020 після закінчення навчально-практичних заходів на базі ДУ «Миколаївська виправна колонія (№ 50)», що у Львівській області, неофіційна частина зустрічі продовжилась у ресторані «Panorama Hall».
Після обговорення робочих питань начальник управління Дзюдзь повідомив, що бажає поговорити з кожним керівником установи окремо.
Так, у малому залі ресторану відбулась індивідуальна розмова, під час якої керівник Цуманської колонії знову передав обвинуваченому 800 доларів. Талони на пальне від начальника ДУ «Ковельська виховна колонія» він не встиг отримати. На що Дзюдзь відповів, що потрібно це допрацювати: «Ну, добре, добре, то таке, то помаленьку, помаленьку. Давай, то є вихід один в тебе. Інакше ти розумієш, що то я відбив, а зараз знову. В мене вже немає ні нервів, ні ресурсів і так дальше».
Узявши гроші, Дзюдзь сів у свою машину та був затриманий правоохоронцями.
Обвинувачений і його адвокати висунули власну версію подій. Дзюдзь розповідав, що одного разу керівник Цуманської намагався під час зустрічі дати йому конверт, щоб таким чином залагодити свої проблеми з перевірками та виявленими порушеннями. Але Дзюдзь начебто гроші не взяв і пояснив, що це питання не в його компетенції.
На 11 березня 2020-го уже всі нібито знали, що Дзюдзь виходить на пенсію, був підготовлений наказ про його звільнення. Тому вечеря у ресторані була прощальною. Керівники установ вітали його з виходом на пенсію, дякували за роботу і дарували алкоголь, гроші, картини. Скориставшись ситуацією та хворобливим станом обвинуваченого свідок під виглядом подарунку, приуроченого до виходу на пенсію, вручив йому мічені гроші.
Суд поставився до таких пояснень критично.
Начальники колоній та слідчих ізоляторів були у прямому підпорядкуванні Дзюдзя, а тому при отриманні від них «подарунків» обвинувачений порушував пряму законодавчу заборону. Версія про подарунки з нагоди виходу на пенсію, як вважає суд, спростовується і відеозаписом подій у ресторані.
Вихід Дзюдзя на пенсію зовсім не обговорювався на зустрічі, не лунали слова вітання чи подяки. Більше того, після обговорення робочих питань Дзюдзь попрохав усіх вийти з малої зали та заходити до нього по одному: «Я ще по кожному із вас окремо хочу поговорити». Як далі зафіксовано на відео, керівники вишикувались і почали заходити по черзі, а спілкування з Дзюдзем тривало до однієї хвилини. Окрім того, керівник Цуманської колонії, який під контролем правоохоронців мав передати гроші, стоячи у черзі, спілкувався із невстановленою особою (також одним із керівників колоній):
– Що - будеш сам отдавати?
– Що?
– Чи вже мені отдавати?
– Та вже ти. Ти ж смотрел.
– Нє так просто, ми в негарному становищі. Ти йдеш попереду.
– Нє, так він же не знає скільки. Ти ж даєш як стабільно, однакову суму. Що минулого разу, що зараз…
– Тут я вже можу трішки бензином розрахуватися… Ти не акцентуй уваги, бо буде як… Йдемо стабільно, однакова сума…
Із цієї розмови суд робить висновок, що про жодне вітання не йшлося, а обговорювалося, що передача більшістю керівників установ з виконання покарань Дзюдзю коштів мала систематичний характер. Разом із тим, керівники інших установ виконання покарань, допитані як свідки, не зізналися у поборів, говорили, що нічого про це не знають і вони тільки спілкувалися з Дзюдзем у ресторані після офіційної частини зборів.
Суду не видається логічною та послідовною позиція обвинуваченого щодо отримання ним подарунку та зауваження Дзюдзя під час передачі коштів: «то таке, то помаленьку, помаленьку. Давай, то є вихід один в тебе. Інакше ти розумієш, що то я відбив, а зараз знову. В мене вже немає ні нервів, ні ресурсів і так дальше», бо вочевидь така відповідь не є подякою, а звучить радше як погроза.
У подальшому вдома в Дзюдзя у шухляді столу робочого кабінету виявлено 1500 доларів, з яких дві купюри мали ті самі номери, що і передані 14.02.2020 кошти. Долари були в паперовому конверті із рукописним текстом «Львівська обласна державна адміністрація».
Вищий антикорупційний суд визнав доведеною вину в одержанні неправомірної вигоди з використанням службового становища у поєднананні з вимаганням неправомірної вигоди (ч. ст.368 ККУ).
Дзюдзя засуджено до 6 років позбавлення волі із забороною на 3 роки обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, а також з конфіскацією всього майна.
На рішення ще може бути подано апеляцію впродовж 30 днів. До набрання вироком законної сили Дзюдзь залишається на свободі із запобіжним заходом у вигляді особистого зобов’язання.
За даними ЗМІ, одразу після викриття на гарячому Дзюдзь встиг переоформити більшість своїх статків на дочку: квартиру у Львові, будинок в селі Суховоля, автомобіль і земельні ділянки.
Обвинуваченому належали ще дві земельні ділянки площею 0,25 га в сільській місцевості у Львівській області, а також готівкові кошти: 220 тисяч гривень, 2 915 євро, 4 150 доларів. У вересні 2020 року суд скасував арешт землі і більшої частини готівки. Причиною стало те, що Дзюдзю змінили кваліфікацію підозри з отримання хабара на зловживання впливом (ч.3 ст. 368 ККУ на ч.2 ст. 369-2 ККУ). Нова кваліфікація означала, що підозрюваному не загрожує покарання у вигляді конфіскації майна, що і було підставою для арешту. Пізніше Дзюдзю повернули первинну підозру в одержанні хабара у поєднанні з його вимаганням і знову з’явилася перспектива конфіскації майна, але прокурор повторно про арешт уже чомусь не звертався.
У 2020-му Дзюдзя обрали депутатом Львівської облради від «Європейської солідарності».
Прокурорку Львівщини в облраді заслухає підозрюваний у хабарництві голова антикорупційної комісії
ВАС звільнив з-під варти Михайла Дзюдзя
У злочинах найчастіше підозрюють високопосадовців Національної поліції і Міноборони, - ДБР