17:43 3 вересня 2024 р.
Останні 20-30 років ніхто не досліджував такі городища такими великими площами.
Про це інформує пресслужба ЛОВА з посиланням на старшого наукового співробітника відділу археології Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України Андрія Гавінського, пише DailyLviv.com.
В селі Ілів Тростянецької громади триває спільна археологічна експедиція науковців Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України та КЗ ЛОР «Адміністрація історико-культурного заповідника «Стільське городище». Вчені продовжують досліджувати тут городище на горі «Печера». Це багатошарова пам’ятка, яка містить об’єкти доби енеоліту (IV тис. рр. до н.е.), ранньозалізного часу (поч. І тис. рр. до н.е.) та княжої доби (Х-ХІІІ ст.).
Польові роботи тривають вже місяць. П’ятьом дослідникам, на чолі зі старшим науковим співробітником відділу археології Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України Андрієм Гавінським, вдалось дослідити п’ять розкопів загальною площею 220 квадратних метрів і виявити близько 20 стаціонарних археологічних об’єктів, які датуються ХІІІ ст.: господарські ями, наземну стовпову конструкцію, заглиблені житла із печами-кам’янками.
Минулого тижня, безпосередньо на території розкопу, за участі запрошених вчених-археологів, відбувся польовий семінар: «Ілівське городище у контексті давніх поселенських структур заходу України за доби середньовіччя», — де були представлені основні результати цьогорічних досліджень.
Читайте також: Археолог зі Львова визначив, де в українських Карпатах шукати могилу Атілли — вождя гунів
Як розповіли учасники семінару, одна із радянських історичних концепцій стверджувала, що західні терени України були периферією, провінцією, де ще до ХІІІ ст. місцеве населення сповідувало багатобожжя й поклонялося ідолам. Вважалось, що пам’ятка в Ілові — це городище-святилище на якому, поруч валу, знаходиться кам’яна вимостка, трактована як п’єдестал для ідола. Проте, за словами вчених, такі міркування виглядали щонайменше дивно, адже неподалік був Галич, де вже існували муровані храми, було розвинене християнство.
«Ми підозрювали, що функціональне призначення городища є оборона, захист місцевого населення від певної загрози. За два польові сезони нам максимально вдалося дослідити дитинець цієї пам’ятки. Він мав чітку систему забудови, яка була спланована по периметру, а центральна частина залишалася вільною. Практично усі виявлені об’єкти належать до одного хронологічного горизонту – ХІІІ ст. У культурному шарі, господарських ямах, закинутих хатах знайдено чимало характерного для того часу битого посуду, побутові речі та окремі предмети зброї», – розповідає Андрій Гавінський.
Читайте також: Карпатський Хелловін. Живцем спалювали упирів і відьом: на Львівщині поставили хрест на цьому місці
Городище в Ілові є одним із найбільш розкопаних та найбільш вивчених серед схожих пам'яток у регіоні верхнього Дністра. Останні 20-30 років ніхто не досліджував такі городища такими великими площами. Проте роботи із його вивчення ще не завершені: детальнішого обстеження потребують оборонні конструкції (вали, рови), житлові споруди, а також кам’яна вимостка, яка, як підозрюють вчені, може бути фундаментом кам’яної вежі.
Важливо сказати, що торік на території цього ж городища вперше знайшли кераміку трипільської культури, а якщо бути точними — фінального етапу її розвитку (кінець IV тис. до н. е).
«Минулого року ми знайшли невелику кількість матеріалів, а цього року підтвердилося, що там і справді було поселення трипільської культури: маємо значну кількість сокир з опоки (стверділа глина), столову кераміку, й інші фрагменти посуду», — уточняє Андрій Гавінський.
Зі слів науковця, це друге поселення трипільської культури на теренах Львівщині. Схоже є у Винниках, також розташоване на високій горі. І хоча вчені досі дискутують, що робили тут трипільці, проте ці знахідки змінюють погляди на розвиток пізнього енеоліту у верхів'ях Дністра на теренах заходу України.
Нагадаємо, вперше за час незалежності України, археологічні розкопки в Ілові провели торік. Попередні — ще у 1987 році.
Читайте також: 600-літній білокам'яний готичний портал поруч з кабінетом Садового вразив археолога