У Самборі організували спротив Меморіальному парку «Пам'ятай»

19:17 2 листопада 2018 р.

  • 0
  • 897


Відео: Львівський прес-клуб

1 листопада, під час вшанування жертв масових розстрілів нацистами у Самборі, планували відкрити гранітний пам’ятник на честь 17 українських патріотів, яких гестапо вбило на старому єврейському цвинтарі у 1944 році. Пам’ятник уже виготовлений. На ньому викарбовано християнський хрест, тризуб та слова з пісні «Ой у лузі червона калина». Але через протести невеликої купки агресивно налаштованих псевдоактивістів, встановлення пам’ятника перенесено на невизначений час.

 Про це сьогодні, 2 листопада, під час прес-конференції на тему: «75-а річниця масових розстрілів нацистами євреїв у Самборі та створення Меморіального парку всіх жертв нацизму «Пам'ятай», яка відбулася у Львівському прес-клубі, заявив адвокат, професор Марк Фрайман.

- Радянська влада зробила все можливе, аби нащадки забули про жахливу трагедію, яка сталася у Самборі 75 років тому. Тут, у 1943 році, нацисти розстріляли  близько двох тисяч місцевих євреїв. У 1944 році на цьому ж місці гестапо розстріляло 17 українських патріотів. Тут же в ті часи були поховані закатовані нацистами роми та поляки. Радянська влада зрівняла кладовище бульдозерами, аби самбірчани забули про трагедію. Її задум зараз продовжує невелика купка екстремістів у місті, - вважає Марк Фрайман. 

Напередодні особам, які вчора вшановували жертв тієї трагедії, почали надходити погрози. Їм радили відмовитися від майбутньої церемонії або ж обіцяли влаштувати бійки та різні провокації. Але, не зважаючи на це, на місце старого кладовища з’їхалися близько ста осіб, серед яких були діти та ветерани АТО. Вшанувати жертв нацизму прийшли не тільки євреї, але й християни. 

- Нас попереджали про можливі провокації. І ми побоювалися, що знайдуться особи, які створять підстави для того, аби весь світ почав говорити не про вшанування пам’яті жертв, а про те, що в Україні живуть антисеміти, - каже священик УГКЦ, професор отець Петро Галадза. 

Марк Фрайман розповів, як 75 років тому в Самборі нацисти розстріляли місцевих євреїв. 

- Євреїв зігнали до цього кладовища, роздягнули, вишикували на краю величезної ями, поставили перед німецькими кулеметами... Вони падали в цю яму, живі та мертві, разом. Їх так і закопали. Кажуть, що земля в цьому місці три дні рухалася, - професор намагається говорити лаконічно та стримано.  Хоча серед тих осіб були його батьки. 

Вони врятувалися випадково. Їм вдалося вибратися з тієї ями та заховатися в зерносховищі. Згодом вони дісталися Європи і в родині Марка Фраймана увесь час пам’ятали та розповідали про цю трагедію. 

Тож десять років він тому розпочав роботу над проектом «Пам’ятай». І  сподівався, що в рік, коли Україна вшановуватиме 75-у річницю пам’яті всіх жертв нацизму та сторіччя Листопадового Чину на місці масової загибелі євреїв у Самборі вже розпочнуться роботи з облаштування цієї території. Але ніяк не очікував такого спротиву від тих, хто називає себе українськими патріотами. 

Каменем спотикання у відновленні простору стали три дерев’яні хрести, які встановили невідомі, як тільки стало відомо про наміри канадського волонтера відновити місце Пам’яті.  

- Зараз місцеві вже не пам’ятають про трагедію, яка відбулася на цьому місці. Вони не пам’ятають про розстріляних євреїв. Не пам’ятають, що тут гестапо розстріляло українських бійців. Але й не пам’ятають, чого ці хрести тут поставлені. Люди з різними варіаціями розповідають один одному легенди про ці хрести. Хоча вони жодного стосунку до цвинтаря та трагедій, які тут сталися, не мають, - говорить Марк Фраймана.

Він нагадав, що п’ять років тому було підписано меморандум про порозуміння між волонтерами, які прагнуть облаштувати простір «Пам’ятай», та Самбором. І, за останніми домовленостями, оці вищезгадані хрести мали бути перенесені в інше місце до 1 листопада цього року. 

- Нам пообіцяли, що ці хрести перенесуть з єврейського кладовища до місцевого, до місця поховання січових стрільців. А ми зможемо відкрити монумент пам’яті тих сімнадцяти хлопців, які боролися за українську незалежність. Ми дослухалися до всіх вимог і виготовили монумент. Але, на жаль, не змогли його встановити. У місті організовано компанію спротиву цьому проекту, - каже канадський адвокат. 

Зваживши всі ризики, Марк Фрайман та його друзі таки провели церемонію пам’яті на єврейському кладовищі. Хоча були готові перенести її на інше місце неподалік, в ліс, де також в часи Другої світової війни було розстріляно близько трьох тисяч євреїв. 

Ініціатор проекту не розуміє так званих активістів, які протестують проти створення Меморіального парку всіх жертв нацизму «Пам'ятай» в Самборі. 

- Патріархи Філарет та Святослав висловилися про те, що ці хрести треба перенести. І проблем не мало би бути. Але ця ситуація стала іграшкою в руках місцевих політиків, - вважає священик УГКЦ, професор отець Петро Галадза. 

Він також приспустив, що спротив меморіалу чинять не самбірчани, а заслані козачки, якими керують не з України.   

Директор Київської міської єврейської громади Анатолій Шенгайт також отримував поради від «доброзичливців» щодо майбутніх провокацій.

- Нас залякували. Ми отримували інформацію з різних сторін. Нам радили не приходити, на проводити церемонію вшанування пам’яті на єврейському кладовищі. Тож ми вдячні поліції, нацгвардії, волонтерам та мешканцям Самбора, що все пройшло мирно, - каже він. 

Що стосується встановлення уже готового пам’ятника українським патріотам, який є частиною Меморіального парку всіх жертв нацизму «Пам'ятай», то наразі ніхто не може сказати, коли це буде. 

- Ми на деякий час відклали його встановлення. Але він буде там стояти, - переконаний священик УГКЦ, професор отець Петро Галадза. 

Надзвичайний і Повноважний Посол Канади в Україні Роман Ващук підтримав ідею меморіалу і наголосив, що проект «Пам’ятай» скерований на майбутнє.  

- Він нагадує, що всі ці люди жили разом на цій землі. Але померли через трагічні обставини, які принесли на цю землю завойовники. Спільна пам'ять, співпереживання – є надзвичайно важливими, - говорить він.

Довідка

Самбір – адміністративний центр Львівської області, за 73 км від Львова.

Місто засноване в 1199 році і має багату єврейську історію. Перша згадка про євреїв, що жили в Самборі датується 1447 роком. У 1629 році тут було майже 2 тисячі євреїв, що жили на території єврейського кварталу. В 1732 року їм було дозволено збудувати синагогу та створити цвинтар. На єврейському цвинтарі Самбора поховано багато заслужених людей міста та єврейської громади. До 1910 року у місті були єврейські бібліотека, школа і театр.

У 1939 році єврейське населення Самбора налічувало десять тисяч. Під час фашистської окупації від серпня 1939 року до серпня 1944 року єврейське населення Самбора та навколишніх сіл було фактично винищено. Масові розстріли євреїв відбувалися в таборі смерті «Белжець», у лісі біля села Ралівка, на єврейському цвинтарі Самбора. Убитих ховали тут же – в загальних могилах.

За свідченнями очевидців, разом з євреями фашисти розстрілювали ромів, вояків УПА, партизанів Армії Крайової та тих, хто переховував євреїв.У 1972 році радянська влада знищила єврейський цвинтар у Самборі бульдозерами, зруйнувавши майже всі єврейські надгробки.

Із здобуттям Незалежності в 1991 році громада Самбора потроху почала відновлювати історичну пам’ять та вшановувати жертв фашизму та комунізму. Активісти встановили на цвинтарі три хрести в пам’ять про розстріляних вояків ОУН.

dailylviv.com

Коментарі(0)

До теми

09:20 5 листопада 2018 р.

Учні львівських шкіл відзначатимуть 100-річчя проголошення ЗУНР

13 листопада, з нагоди 100-річчя проголошення Західноукраїнської Народної Республіки, в усіх школах Львова відбудеться єдиний урок «Вони творили історію: політичні лідери ЗУНР».

Рубрика: Історія

  • 0
  • 423

15:48 4 листопада 2018 р.

У львівському парку відтворили бій УГА

У неділю, 4 листопада, вулицями Львова пройшов «Марш слави Збройних Сил Західноукраїнської Народної Республіки, Української Галицької Армії та війська Української Народної Республіки».

Рубрика: Історія

  • 0
  • 552

09:24 4 листопада 2018 р.

У Львові відтворять події часів утворення ЗУНР

У неділю, 4 листопада, У Львові відбудеться урочистий марш слави Галицької Армії та військ Української Народної Республіки, а також театралізоване військово-історичне дійство «Бої за Львів» у парку «На валах».

Рубрика: Історія

  • 0
  • 456

14:30 2 листопада 2018 р.

У Пустомитах на Львівщині відкрили Меморіал УГА

У п’ятницю, 2 листопада, в межах урочистостей до 100-річчя створення Західноукраїнської Народної Республіки на кладовищі мікрорайону Глинна у Пустомитах відкрили меморіал пам'яті воїнів УГА «Борцям за волю України»

Рубрика: Історія

  • 0
  • 516

ВІДЕОКАНАЛ

Прес-клуб-ГІТ Терещенко, якого чекали!

Рубрика: Політика

"Пам'ятай" жертв у Самборі

Рубрика: Історія

Погіршення стоматологічного здоров'я львів'ян

Рубрика: Медицина

Усім капеланам - статус УБД

Рубрика: Культура

Знеструмлення ОТГ на Львівщині

Рубрика: Економіка

Всі відео розділу